Глаголиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Глаголиця
ⰽⱛⱃⰺⰾⰾⱁⰲⰻⱌⰰ
Glagolithic tablet.jpg
Дощечка з текстом, написаним глаголицею
Вид
алфавіт
Мови старослов'янська
Період
862/863 — сьогодення
Походження
змодельована на основі грецької абетки
  • Глаголиця
Напрям зліва направо
U+2C00–U+2C5F
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки.

Глаго́лиця — поряд з кирилицею, одна з найдавніших слов'янських абеток. Вважається, що саме глаголицю створив св. Костянтин (Кирило) Філософ[1] в 862863 році для запису священних біблійних текстів слов'янською мовою, а кирилицю розробили його послідовники на основі грецького алфавіту.[джерело?]

Зазвичай говорять про два види глаголиці: древнішу «круглу» (Obla glagoljica), також відому як болгарська, і пізнішу «ламану», хорватську (Uglata glagoljica), яка обмежено використовується в богослужінні дотепер. Алфавіт останньої поступово скоротився до 30 символів.

Також налічуються десятки тисяч рукописів, документів, книг писаних курсивною глаголицею. Найбільша робота має 22 томи. Використовувалася для скорого письма та укладання важливих документів і торгових угод.

Гіпотези виникнення глаголиці[ред.ред. код]

Глаголиця була створена майже в той же час, що й кирилиця. Найімовірніше, що в її основі лежав вже існуючий розподіл слов'янської мови на звуки. Можливими причинами створення глаголиці, або правильніше двох, а не одної абетки було існування двох чи кількох докирилівських слов'янських абеток. У всякому разі про існування докирилівських письмен говориться в VIII главі «Паннонського життя» Кирила: до створення кирилівської абетки слов'яни використовували для письма «риски і різи». Крім того Кирило, ще до створення азбуки, знаходив слов'янські книги і чоловіка, «глаголющого тою бесідою», котрий і навчив його читати ті книги. Найімовірніше, що ці книги були написані на основі грецького алфавіту, пристосованого до слов'янської мови і, можливо, доповненого новими літерами, необхідними для передачі звуків мови. Кирило ж переробив цей матеріал, створив азбуку (кирилицю), переклав ряд книг і активно сприяв просвітництву.

Іншою можливою причиною створення іншої азбуки — глаголиці було переслідування німецько-католицькими монахами слов'янських книг, оскільки вони були написані літерами, схожими на грецькі, тобто візантійським письмом. Боротьба між західною і східною церквами часто приймала жорсткі форми. Метою захистити слов'янські книги і могло бути створення глаголиці — азбуки, яка дуже відрізнялася від кирилівської і не схожа на грецьку. Літери глаголиці виглядають штучними і не дуже зручні для написання. Це створює враження, що ця абетка розроблялася протягом короткого проміжку й не пройшла випробування часом. Кирилиця ж, навпаки, була створена повністю на основі грецького письма, яке вже пройшло через століття і прийняло зручний для написання вигляд. Можна зазначити також, що й грецький алфавіт, в свою чергу, був створений з фінікійського письма. Більша зручність кирилиці і дозволила їй з часом витіснити глаголицю.

Літери глаголиці[ред.ред. код]

Символ в Unicode Малюнок Церковнослов'янська назва Звук Припущення щодо походження Відповідники в кириличних абетках
Аз Аз /ɑ/ Символ хреста або гебрейська א A
Буки Буки /b/ Невідомо; Б
Віди Віди /ʋ/ Можливо з латинської V В
Глаголь Глаголь /ɡ/ Грецька Γ γ Г; Ґ
Добро Добро /d/ Грецька Δ δ Д
Єсть Єсть /ɛ/ Можливо самаритянська /ге/ Е; Є; Э
Живете Живете /ʒ/ Можливо коптська Ϫϫ («жанжа») Ж
Зело Зіло /dz/ Можливо Ϛ ϛ Ѕ
Земля Земля /z/ Варіант Θ θ З
Ⰺ, Ⰹ I, Іже Іже /i/, /j/ Грецька Ι ι з дієрезом И; Й
I I (десятичне I) /i/, /j/ Невідомо, можливо комбінація християнських символів кола і трикутника І; Ї
Дерв Дерв [dʑ] Невідомо Ћ; Ђ, Ѓ
Како Како /k/ Гебрейська ק К
Люди Люди /l/, /ʎ/ Грецька Λ λ Л; Љ
Мисліте Мисліте /m/ Грецька Μ μ М
Наш Наш /n/, /ɲ/ Невідомо Н; Њ
Он Он /ɔ/ Невідомо О
Покой Покій /p/ Грецька Π π П
Рци Рци /r/ Грецька Ρ ρ Р
Слово Слово /s/ Невідомо, можливо комбінація християнських символів кола і трикутника С
Твердо Твердо /t/ Грецька Τ τ Т
Ук Ук /u/ Лігатура з Ⱁ і Ⱛ У
Ферт Ферт /f/ Грецька Φ φ Ф
Хір Хір /х/ Невідомо, можливо поєднання латинських g і h Х
От От, Омега /ɔ/ Лігатура Ⱁ зі своїм оберненим зображенням Ѡ
Шта Шта /ʃt/ Лігатура з Ⱎ і Ⱍ (або з Ⱅ, що менш ймовірно) Щ
Ци Ци /ts/ Гебрейська ץ (прикінцева форма) Ц
Черв Черв /ʧ/ Гебрейська צ (початкова і середня форма) Ч; Џ
Ша Ша /ʃ/ Гебрейська літера ש Ш
Єр Єр /ɯ/ Можливо модифікована Ⱁ Ъ
ⰟⰊ Єри Єри /ɨ/ Ы
Єрь Єрь, Єрик /ɘ/ Можливо модифікована Ⱁ Ь
Ять Ять /æ/, /jɑ/ Можливо лігатура з грецьких E+I Ѣ
Йо (ё) /jɛ/, /jo/ Ѥ
Ю Ю /ju/ Ю
Ensu (small jousu) Юс малий /ɛ̃/ Ѧ, Я
Jensu (small jousu) Малий йотований юс /jɛ̃/ Ѩ
Onsu (big jousu) Великий юс /ɔ̃/ Ѫ
Jonsu (big jousu) Великий йотований юс /jɔ̃/ Ѭ
Фіта Фіта /θ/ Грецька Θ θ Ѳ
Іжиця Іжиця /ʏ/, /i/ Ѵ
Трикутне а Трикутне а /ɑ/
Ѧ (малий юс) з хвостом Юс малий з хвостом /ɛ̃/
Павукоподібне ха Павукоподібне ха /x/
Пѣ Пѣ /p/
Латиноподібне мисліте Латиноподібне мисліте /m/
Єрь (штапік) Єрь (штапик) /ə/

Щоб побачити букви глаголиці, необхідно встановити шрифт, що підтримує глаголицю.

Хорватська глаголиця[ред.ред. код]

На території Далмації (частина сучасної Хорватії) у IX ст. глаголицю впроваджували учні Кирила й Мефодія, поширюючи там писемність хорватським ізводом старослов'янскої мови. Відоме використання глаголиці й у світських текстах. Уперше про це письмо згадують документи Сплітського собору 925 року. Він, разом з наступними соборами, намагався обмежити і навіть заборонити літературу і служби слов'янською мовою, проте, глаголисти все ж нарешті добитися прав на богослужіння за глаголичним обрядом[2]. Глаголичний обряд, поширений у певних місцевостях Хорватії (уздовж побережжя і на островах), побутував до 1960-х років[3], коли церковнослов'янська мова богослужіння була змінена на хорватську — завдяки постанові ІІ Ватиканського собору, що дозволив служби рідними мовами.

Glagoljica uglata.jpg

Зображення тексту, написаного глаголицею[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

Пам'ятник глаголиці (стилізована літера «Аз»). Башчанська долина, острів Крк, Хорватія
Текст глаголицею на банкноті номіналом у 2 гривні

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Глаголица
Глаголиця на новій банкноті