Іван Мажуранич
| Іван Мажуранич | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився |
11 серпня 1814[1][2][…] Новий Винодольський, Приморсько-Ґоранська жупанія, Хорватія |
| Помер |
4 серпня 1890[4][1][…] (75 років) Загреб, Королівство Хорватія і Славонія, Транслейтанія, Австро-Угорщина |
| Поховання | Мирогойське кладовище |
| Країна |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Діяльність | мовознавець, поет, політик, адвокат, письменник, перекладач |
| Галузь | поезія[5], хорватська[5], надпоріжник[5], право[5] і політика[5] |
| Alma mater | Загребський університет |
| Знання мов | хорватська[4] |
| Magnum opus | The Death of Smail-aga Čengićd |
| Посада | Ban of Croatiad |
| Партія | Народна партія[d] |
| Родичі | Івана Брлич-Мажуранич |
| Брати, сестри | Antun Mažuranićd і Matija Mažuranićd |
| Діти | Владимир Мажуранич |
| Автограф |
 |
| |
Іван Мажуранич (хорв. Ivan Mažuranić; 11 серпня 1814, Новий Винодольський, Хорватське Примор'я — 4 серпня 1890, Загреб) — хорватський поет і політичний діяч.
Народився у сім'ї дрібного землевласника. У 1835—1838 роках вивчав філософію та юриспруденцію у Сомбатхей (Угорщина) та Загребі. Належав до радикального крила ілліризму, ідеями якого пройняті його патріотичні вірші 1830-х років («Іллірія у віках», «Предкам слов'ян» та інші) і брошура «Хорвати мадярам» (1848). Будучи баном (правителем) Хорватії (1873—80), підтримував інтереси австрійського уряду і разом з тим активно сприяв розвитку хорватської національної культури. У поезії Мажуранича позначився вплив народних епічних пісень, далматинської поезії; він глибоко цікавився творчістю Джорджа Гордона Байрона, Олександра Пушкіна. Найзначніша його ліро-епічна поема про боротьбу чорногорців із турецькими поневолювачами «Смерть Ізмаїла-агі Ченгіїча» (1846, російський переклад 1871), в якій міститься заклик до слов'янської єдності.
- Твори
- Djela, Zagreb, 1958;
- у російському перекладі — «Смерть Измаила-аги Ченгиича», у книзі: Поети Югославії XIX—ХХ ст., М., 1963.
Література[ред. | ред. код]
- Кулаковский П. А., Иллиризм, Варшава, 1894;
- История Югославии, т. 1, М., 1963, с. 537—40:
- Barac А., Hrvatska književnost od preporoda do stvaranja Jugoslavije, knj. 1, Zagreb, 1954.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Mažuranić, Johann // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 17. — S. 199.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
Посилання[ред. | ред. код]
- Іван Мажуранич // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
|
