Іван Мажуранич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Іван Мажуранич
Ivan Mažuranić drawing.jpg
Народився 11 серпня 1814(1814-08-11)
Нові-Вінодолскі
Помер 4 серпня 1890(1890-08-04)[1] (75 років)
Загреб
Поховання Мірогой
Громадянство/підданство Австро-Угорщина
Діяльність мовознавець, поет, політик, адвокат і письменник
Посада Ban of Croatia[d]
Діти Vladimir Mažuranić[d]

s: Роботи у Вікіджерелах

q: Висловлювання у Вікіцитатах

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Пам'ятник Івану Мажураничу на Зринєваці в Загребі

Іван Мажуранич (хорв. Ivan Mažuranić; 11 серпня 1814, Нові-Вінодольскі, Хорватське Примор'є — 4 серпня 1890, Загреб) — хорватський поет і політичний діяч.

Народився у сім'ї дрібного землевласника. У 18351838 роках вивчав філософію та юриспруденцію у Сомбатхей (Угорщина) та Загребі. Належав до радикального крила ілліризму, ідеями якого пройняті його патріотичні вірші 1830-х років («Іллірія у віках», «Предкам слов'ян» та інші) і брошура «Хорвати мадярам» (1848). Будучи баном (правителем) Хорватії (187380), підтримував інтереси австрійського уряду і разом з тим активно сприяв розвитку хорватської національної культури. У поезії Мажуранича позначився вплив народних епічних пісень, далматинської поезії; він глибоко цікавився творчістю Джорджа Гордона Байрона, Олександра Пушкіна. Найзначніша його ліро-епічна поема про боротьбу чорногорців із турецькими поневолювачами «Смерть Ізмаїла-агі Ченгіїча» (1846, російський переклад 1871), в якій міститься заклик до слов'янської єдності.

Твори
  • Djela, Zagreb, 1958;
  • у російському перекладі — «Смерть Измаила-аги Ченгиича», у книзі: Поети Югославії XIX—ХХ ст., М., 1963.

Література[ред.ред. код]

  • Кулаковский П. А., Иллиризм, Варшава, 1894;
  • История Югославии, т. 1, М., 1963, с. 537—40:
  • Barac А., Hrvatska književnost od preporoda do stvaranja Jugoslavije, knj. 1, Zagreb, 1954.

Посилання[ред.ред. код]

  1. data.bnf.fr: open data platform, платформа відкритих даних, платформа открытых данных, plateforme de données ouvertes, piattaforma di dati aperti, Opendata-Plattform, otevřená data platforma, åben-data-platform, տվյալների բաց շտեմարան, platforma za odprte podatke, plataforma de datos abierta, plataforma de dados aberta, платформа адкрытых дадзеных, платформа на отворените данни, platforma otwartych danych, ашық деректер платформасы, ачык маалыматтарды платформа, açıq data platforma, ochiq ma'lumotlar platforma, açık verilerin platformu, платформа отвореног података, platforma otvorenih podataka, platforma otvorenog podataka, platforma otvorených údajov, πλατφόρμα ανοικτών δεδομένων, platformu atklātā datu, platforma atvira duomenų, platvormi avatud andmete, avoimen datan foorumi, nyílt adatok platformja, პლატფორმა ღია მონაცემები, платформа за отворени податоци, нээлттэй мэдээллийн тавцан, platformă de date deschise, platformo de malferma datumoj — 2011.