Іван Мажуранич
Іван Мажуранич | |
---|---|
Народився | 11 серпня 1814[2][3][…] Новий Винодольський, Приморсько-Ґоранська жупанія, Хорватія |
Помер | 4 серпня 1890[1][2][…] (75 років) Загреб, Королівство Хорватія і Славонія, Транслейтанія, Австро-Угорщина |
Поховання | Мирогойське кладовище |
Країна | Австро-Угорщина |
Діяльність | поет, політик, адвокат, письменник, перекладач |
Галузь | поезія[5], хорватська[5], переклад[5], право[5], політика[5] і national cultured[6] |
Alma mater | Загребський університет |
Знання мов | хорватська[1][7] і угорська[6] |
Magnum opus | The Death of Smail-aga Čengićd[8], Deutsch-ilirisches Wörterbuch/Njemačko-ilirski slovard[8] і Hervati Madjaromd[6] |
Посада | Бан Хорватіїd[8] |
Партія | Народна партія[d] |
Родичі | Івана Брлич-Мажуранич[9] |
Брати, сестри | Antun Mažuranićd[6] і Matija Mažuranićd[6] |
Діти | Владимир Мажуранич[10] |
Автограф | |
|
Іван Мажуранич (хорв. Ivan Mažuranić; 11 серпня 1814, Новий Винодольський, Хорватське Примор'я — 4 серпня 1890, Загреб) — хорватський поет і політичний діяч.
Народився у сім'ї дрібного землевласника. У 1835—1838 роках вивчав філософію та юриспруденцію у Сомбатхей (Угорщина) та Загребі. Належав до радикального крила ілліризму, ідеями якого пройняті його патріотичні вірші 1830-х років («Іллірія у віках», «Предкам слов'ян» та інші) і брошура «Хорвати мадярам» (1848). Будучи баном (правителем) Хорватії (1873—80), підтримував інтереси австрійського уряду і разом з тим активно сприяв розвитку хорватської національної культури. У поезії Мажуранича позначився вплив народних епічних пісень, далматинської поезії; він глибоко цікавився творчістю Джорджа Гордона Байрона, Олександра Пушкіна. Найзначніша його ліро-епічна поема про боротьбу чорногорців із турецькими поневолювачами «Смерть Ізмаїла-агі Ченгіїча» (1846, російський переклад 1871), в якій міститься заклик до слов'янської єдності.
- Твори
- Djela, Zagreb, 1958;
- у російському перекладі — «Смерть Измаила-аги Ченгиича», у книзі: Поети Югославії XIX—ХХ ст., М., 1963.
- Кулаковский П. А., Иллиризм, Варшава, 1894;
- История Югославии, т. 1, М., 1963, с. 537—40:
- Barac А., Hrvatska književnost od preporoda do stvaranja Jugoslavije, knj. 1, Zagreb, 1954.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Mažuranić, Johann // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 17. — S. 199.
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- ↑ а б в г д Hrvatski biografski leksikon — 1983.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б в Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- ↑ Hrvatski biografski leksikon — 1983.
- ↑ Hrvatski biografski leksikon — 1983.
- Іван Мажуранич // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)