Іван Мажуранич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Мажуранич
Народився11 серпня 1814(1814-08-11)[2][3][…]
Новий Винодольський, Приморсько-Ґоранська жупанія, Хорватія
Помер4 серпня 1890(1890-08-04)[1][2][…] (75 років)
Загреб, Королівство Хорватія і Славонія, Транслейтанія, Австро-Угорщина
ПохованняМирогойське кладовище
Країна Австро-Угорщина
Діяльністьпоет, політик, адвокат, письменник, перекладач
Галузьпоезія[5], хорватська[5], переклад[5], право[5], політика[5] і national cultured[6]
Alma materЗагребський університет
Знання мовхорватська[1][7] і угорська[6]
Magnum opusThe Death of Smail-aga Čengićd[8], Deutsch-ilirisches Wörterbuch/Njemačko-ilirski slovard[8] і Hervati Madjaromd[6]
ПосадаБан Хорватіїd[8]
ПартіяНародна партія[d]
РодичіІвана Брлич-Мажуранич[9]
Брати, сестриAntun Mažuranićd[6] і Matija Mažuranićd[6]
ДітиВладимир Мажуранич[10]
Автограф
Пам'ятник Івану Мажураничу на Зринєваці в Загребі

Іван Мажуранич (хорв. Ivan Mažuranić; 11 серпня 1814, Новий Винодольський, Хорватське Примор'я — 4 серпня 1890, Загреб) — хорватський поет і політичний діяч.

Народився у сім'ї дрібного землевласника. У 18351838 роках вивчав філософію та юриспруденцію у Сомбатхей (Угорщина) та Загребі. Належав до радикального крила ілліризму, ідеями якого пройняті його патріотичні вірші 1830-х років («Іллірія у віках», «Предкам слов'ян» та інші) і брошура «Хорвати мадярам» (1848). Будучи баном (правителем) Хорватії (187380), підтримував інтереси австрійського уряду і разом з тим активно сприяв розвитку хорватської національної культури. У поезії Мажуранича позначився вплив народних епічних пісень, далматинської поезії; він глибоко цікавився творчістю Джорджа Гордона Байрона, Олександра Пушкіна. Найзначніша його ліро-епічна поема про боротьбу чорногорців із турецькими поневолювачами «Смерть Ізмаїла-агі Ченгіїча» (1846, російський переклад 1871), в якій міститься заклик до слов'янської єдності.

Твори
  • Djela, Zagreb, 1958;
  • у російському перекладі — «Смерть Измаила-аги Ченгиича», у книзі: Поети Югославії XIX—ХХ ст., М., 1963.

Література

[ред. | ред. код]
  • Кулаковский П. А., Иллиризм, Варшава, 1894;
  • История Югославии, т. 1, М., 1963, с. 537—40:
  • Barac А., Hrvatska književnost od preporoda do stvaranja Jugoslavije, knj. 1, Zagreb, 1954.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в Find a Grave — 1996.
  3. а б в Енциклопедія Брокгауз
  4. Dr. Constant v. Wurzbach Mažuranić, Johann // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt habenWien: 1856. — Vol. 17. — S. 199.
  5. а б в г д Czech National Authority Database
  6. а б в г д Hrvatski biografski leksikon — 1983.
  7. CONOR.Sl
  8. а б в Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedijaLZMK, 1999. — 9272 с.
  9. Hrvatski biografski leksikon — 1983.
  10. Hrvatski biografski leksikon — 1983.

Посилання

[ред. | ред. код]