Південнослов'янський пансіон (Миколаїв)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 06:35, 19 березня 2013, створена Crazydoktor (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{ Школа | Назва = Південнослов'янський пансіон | Зображення = | Зображення_підпис = |...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Південнослов'янський пансіон
геокоординати не задано:
Засновано 1867
Закрито 1892
Адреса м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. № 65

Південнослов'янський пансіон (болг. Южнославянски пансион) — спеціальний навчальний заклад для юнаків південнослов'янських народів, що існував у місті Миколаєві в 1867–1892 роках.

Історія

Оскільки у першій половині ХІХ сторіччя Балканський півострів перебував під владом Отоманської імперії, корінні народи півострова не мали змоги навчатись рідною мовою.

10 лютого 1867 року в місті Миколаєві відкрито заснований болгарином Тодором Мінковим Південнослов'янський пансіон. Він містився у дерев'яній двоповерховій будівлі по вулиці Нікольській, будинок № 65 (будинок не зберігся, нині — вулиця Нікольська № 71). У пансіоні отримували середню освіту переважно болгарські юнаки.

Після здобуття Болгарією незалежності, пансіон у 1892 році був закритий.

Вихованці

За 25 років існування в стінах закладу отримали освіту близько 800 болгарських юнаків та понад 50 представників інших народів Балканського півострова (серби, чорногорці та інші).

Серед вихованців пансіону були майбутні керівники національно-визвольного руху болгарського народу, такі як Панайот Волов, Атанас Узунов, Петро Єнчев, Михаїл Греков. Тут навчались письменники Алеко Константинов, Георгі Стоматов, один з засновників Болгарської робітничої соціал-демократичної партії Георгі Кірков.

Колишні вихованці пансіону Александр Малинов і Теодор Теодоров очолювали уряд Болгарії. В різні роки міністрами в болгарському уряді були колишні пансіонери: Константин Никифоров, Петро Пєшев, Петро Абрашев, Константин Писарєв, Димитр Тончев.

Література

  • Лифанов В. Р., Миющенко В. А. «Николаев: 1789–1989. Страницы истории» — Одеса: Маяк, 1989.

Посилання