Волошка білоперлинна
| Волошка білоперлинна | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Centaurea margaritalba Klok. [[]] [[|]] | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Наукове занчення
Ендемічний західнопонтичний вид автохтонного походження, один з представників флори України, за якими вивчається історія її розвитку.
Поширення
Степове Причорномор`я (лiвий берег Бузького лиману - околицi Миколаєва). Зростає поодинці у відкритих пісках.
Загальна характеристика
Дворічна трав`янистарослина заввишки 45-85 см. Стеблопрямостояче, від середини до верхівки дуже розгалужене. Листки перисторозсічені. Придатки її листочків перлинно-білі, шовковисті, здебільшого з рудуватою плямою посередині. Квітки пурпурові. Цвіте у серпні - вересні. Плодоносить у вересні - жовтні. Розмножується насінням. Ксерофіт. Псамофіт.
Заходи охорони
Занесено до Європейського Червоного списку (1991). Необхідно постійно контролювати стан популяцій, рекомендується вирощувати вид у ботанічних садах. Вид зникає через розширення території Миколаєва у напрямі Бузького лиману, зривається на букети.