Автохтонність

Автохтони (від грец. αυτοχθων — місцевий, корінний, тубільний) — термін, що має кілька близькоспоріднених значень пов'язаних з місцевим походженням:

1. Тубільці, корінні жителі країни. Латинською мовою звались «аборигени» (від лат. ab origine — з початку).
2. Етнічні спільноти, що виникли на даній території.
3. Організми, що живуть там, де вони розвилися, як вид.

Етимологія

Давньогрецьке значення поняття означало «люди, які живуть тут від початку роду людського». Поняття пов'язане з релігією і віруваннями Стародавньої Греції, в якій вважалось, що людей створили їхні боги з каменю (наприклад, Девкаліон, Пірра), а також боги створили їх і звичайним природним шляхом (у Девкаліона і Пірри, незважаючи на їх похилий вік, народився Еллен — родоначальник греків (звідси і «елліни»). Цікаво, що у греків слово «лаас» означає «камінь», а «лаос» – «народ».

Література

• Бацак К. Ю. Автохтони // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 28. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• Автохтони // Велика українська енциклопедія : у 30 т. / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — 2016. — Т. 1 : А — Акц. — 592 с. — ISBN 978-617-7238-39-2.
• Автохтонність українського народу // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 14-15. — 1000 екз.
• Автохтони у біології // ВУЕ

Див. також

• Автохтон (геологія)
• Архонт
• Хтонічні божества