Автохтонність
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Автохтони (від грец. αυτοχθων — місцевий, корінний, тубільний) — термін, що має кілька близькоспоріднених значень пов'язаних з місцевим походженням:
- Тубільці, корінні жителі країни. Латинською мовою звались «аборигени» (від лат. ab origine — з початку).
- Етнічні спільноти, що виникли на даній території.
- Організми, що живуть там, де вони розвилися, як вид.
Етимологія[ред. | ред. код]
Давньогрецьке значення поняття означало «люди, які живуть тут від початку роду людського».[1] Поняття пов'язане з релігією і віруваннями Стародавньої Греції, в якій вважалось, що людей створили їхні боги з каменю (наприклад, Девкаліон, Пірра), а також боги створили їх і звичайним природним шляхом (у Девкаліона і Пірри, незважаючи на їх похилий вік, народився Еллен — родоначальник греків (звідси і «елліни»). Цікаво, що у греків слово «лаас» означає «камінь», а «лаос» – «народ».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Зайдлер Людвик // Атлантида — М.: «Вече», 2004. – 206 с.
Література[ред. | ред. код]
- Бацак К. Ю. Автохтони // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 28. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання[ред. | ред. код]
- Автохтони // Велика українська енциклопедія : у 30 т. / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — 2016. — Т. 1 : А — Акц. — 592 с. — ISBN 978-617-7238-39-2.
- Автохтонність українського народу // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 14-15. — 1000 екз.
- Автохтони у біології // ВУЕ
Див. також[ред. | ред. код]
![]() |
Це незавершена стаття з етнології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |