Битва біля Камбре (1917)

Статтю «Битва біля Камбре (1917)» створено або суттєво доповнено в рамках конкурсу «Військова справа у Вікіпедії». Від розміру та якості цієї статті станом на 10 грудня 2014 року залежатиме остаточний бал конкурсанта, який її створив чи доповнив. Стаття оцінюватиметься в номінації «Найкращий внесок із написання статей про військову справу у Вікіпедії».

Битва біля Камбре
Перша світова війна
Дата: 20 листопада Місце: Камбре Результат: Німці відстояли місто
Сторони
Німецька імперія	Велика Британія
Командувачі
Георг Марвіц	Джуліан Боінг
Військові сили
2-а армія: 224 одиниць зброї, 272 мінометів, 900 кулеметів.	3-а армія: 746 танків, 1536 кулеметів, 1009 одиниць зброї, 1000 літаків.
Втрати
45 000 вбитими, пораненими й полоненими, 100 одиниць зброї.	44 207 вбитими, пораненими й полоненими, 148 одиниць зброї, 179 танків.

Бій біля Камбре (1917) – масштабний наступ британських військ проти німецької армії під час Першої світової війни на Західному фронті біля французького міста Камбре. Не дивлячись на те, що на початку битви англійцям щастило, їм не вдалося виконати останню задачу й прорвати німецький фронт. Операція біла Комбре увійшла в історію як перша битва в історії війн, в якій у великій кількості використовувались танки.

Загальне становище на фронті у 1917 році

План компанії на 1917 рік країни Антанти прийняли наприкінці 1916 року на конференції у Шантальі. Цей план передбачував одночасний наступ союзних військ на трьох головних театрах юойових дій (Західному, Східному та Італьянському) й остаточний розгром військ Центральних держав.

На початку 1917 року на союзній конференції у Риму прем’єр-міністр Великобританії Ллойд Джордж запропонував передати англо-французьку артилерію на Італійський фронт, щоб добитися максимального ефекту від наступу в районі Ізонцо. Однак ця ініціатива не була прийнята через протидію французької делегації.

Новий головнокомандувач французької армії генерал Робен Нівель наполягав на рішучому наступі на Західному фронті. За його планом вирішальні удари англо-французьких військ мали призвести до прориву німецького фронту та розгрому ворога. Головна загрузка у майбутньому наступі лягала на французькі війська, тому британське командування прийняло рішення провести окрему атакуючу операцію в районі Іпру. Наступ Нівеля провалився, прорвати фронт не вдалося, союзники понесли важкі втрати, а самого Нівеля за провал операції було звільнено з посади головнокомандуючого французької армії. До січня 1917 року генерал Хейг прийняв рішення про проведення наступальної операції у Фландрії. Однак і британський наступ у Пашендейля закінчився провалом. Після цього британське командування прийняло рішення провести ще одну операцію наприкінці 1917 року.

План підготовки до операції

Після невдачі у Флорендії британське командування прийняло рішення провести наступальну операцію з використанням великої кількості танків. Було заплановано вперше використати танки у великій кількості для прориву позиційної оборони. З цією метою у британській армії було створено танковий корпус. Британці остаточно прийняли рішення провести крупно масштабний наступ з використанням танкових підрозділів. Особливу увагу британське командування приділяло взаємодії танків та піхоти. Перед початком операції британські піхотинці тренувалися разом з танками, відпрацьовуючи прийому штурму ворожих позицій.

По плану англійського командування майбутній наступ припускалося почати без артилерійської підготовки. Вперше в історії танки повинні були самі прорвати оборону ворога. Потім в бій планувалося ввести 3 кавалерійські дивізії, які повинні були захопити Камбре, окраїни та переправи через річку Сансе. Після цього планувалося зайти в тил німецьких військ біля Валансьена. Для операції було вибрано район з твердим гладким грунтом, відносно не викривленниими вирвами. Ця ділянка знаходилася південніше міста Камбре між Канал дю Норд та Канал Сан-Квентин. Умови для руху танків були майже ідеальні . Велике значення при підготовці до операції мало маскування та секретність, оскільки за планом британського командування наступ біля Камбре мав застати німецьке командування зненацька. Танки прорвалися на фронт у вечірній час, далі рухались своїм ходом по лінії фронту. Крім того англійці постійно вели вогонь з кулеметів та мінометів, щоб заглушити ревіння танкових двигунів.

Німецьке командування нічого не знало про підготовку атаки, навіть не дивлячись на це незадовго до початку операції двоє полонених солдат британської армії на допиті назвали точну дату початку наступу біля Камбре – 20 листопада.

Сили сторін

Для проведення наступу біля Камбре британське командування притягло 3-ю армію генерала Боінга. Армія мала у своєму складі 8 піхотних дивізій, 4 танкових бригад (всього 476 танків, з яких 324 прийняли участь в бойових діях) , 3 кавалерійські дивізії. Загальна чисельність складала 92 000 чоловік. На озброєнні підрозділів армії були 1536 кулеметів, 1009 одиниць зброї, а також 1000 літаків на ділянці запланованого прориву. У запланованому наступі планувалося використати танк Mark I, головну роль також мали зіграти танки Mark IV. По вимозі Боінга у полосі наступу була відмічена артилерійська підготовка, оскільки саме на танки Боінг покладав великі надії у прориві позиційного фронту. На ділянці запланованого прориву оборону займали підрозділи 2-гої німецької армії під командуванням генерала Марвіца. Тут німці мали 4 дивізій (36 000 чоловік), 244 одиниць зброї, 272 мінометів, 900 кулеметів. Позиції німців були дуже захищені.

Початок операції

20 листопада рано вранці британські війська зайняли свої ісходні позиції, на ділянці фронту в 10-кілометрів вистроїлись танки. О 6 годині ранку танки почали атаку німецької лінії Гінденбурга. Англійська артилерія відкрила вогонь по позиціям німецької армії. Також англійці використовували авіацію, але через туман літаки не грали значної ролі у наступі. Німецькі літаки також не змогли нанести серйозної шкоди ворогу, загубившись в тумані. Невдовзі британські танки обрушилися на німецькі окопи, досягнувши першої лінії окопів німецької оборони. Танки вели бій наступним чином: один танк підходив до окопу німців й відкривав вогонь, другий танк зривав фашину, по якій третій танк переходив німецький окоп. Потім третій танк скидав фашину у другий окоп, по котрій проходив перший танк. Піхота, яка наступала за танками, також розділилася на три групи. Перша група являлася чистильниками окопів, друга група блокувала окопи, третя група являлася групою підтримки. Неочікувана атака великої кількості танків (близько 400) викликала паніку в рядах німецьких військ. У перші години бою німці втратили більшу кількість позицій та окопних пунктів.

До 11 годин 20 листопада атакуючі війська досягли крупних успіхів, захопивши першу та другу лінії німецьких окопів та просунувшись на 6-8 кілометрів. До 13 годин першого дня розрив німецького фронту досягнув 12 кілометрів. У 14 годин 30 хвилин Боінг пустив у бій канадську кавалерію, але було пізно. Час було втрачено, кавалеристи, переправившись через річку, діяли не рішуче. Біля Камбре частини 3-ого кавалерійського корпусу біли зупинені німецькими піхотними підрозділами. За перший день боїв англійці захопили в полон 8000 німецьких солдатів, 160 офіцерів, 100 одиниць зброї та значну кількість кулеметів, при цьому самі понесли незначні втрати.

Подальші військові дії.

Німецькі дивізії були розбиті й понесли важкі втрати. Лінія Гінденбурга була прорвана, тисячі німців потрапили в полон. На ділянці прориву фактично на залишилось німецьких військ. Британцям протидіяли лише окремі батальйони та невеликі загони, які були перекинуті на автомобілях. 21 листопада по всій Великобританії дзвони сповіщали про перемогу .

Після цього британське командування займалося перегрупуванням військ та лише до дня 21 листопада відновило наступальні дії. Однак тимчасом німецьке командування підтягнуло до Камбре резервні війська.

Для боротьби з танками німці встановили на грузовиках польову зброю. Крім того німецькі пілоти скидали на танки фосфорні бомби для того щоб полегшити виявлення танків артилеристами.

Не зумівши використати прорив фронту, британські війська фактично зупинилися. Крім того, британці почали нести суттєві втрати серед танків. В наслідок цього піхота відірвалася від танків і вже не могла розраховувати на підтримку з боку танкових підрозділів. Розвиток атаки британців вже не приносив значних результатів. До 29 листопала велися позиціонні бойові дії, до 30 листопада німцям вдалося повністю зупинити просування британських військ.

Німецька контратака

Після того як англійський наступ фактично завершився, німецьке командування підтягло на цю ділянку фронту значні резервні сили. Таким чином німецька армія в районі Камбре мала 16 дивізій (близько 160 000 чоловік), 3600 кулеметів, 1700 одиниць зброї, 1088 мінометів, більше 1000 літаків. Генерал Марвіц розраховував оточити та знищити всі британські частини, які уклинились в німецьку оборону. Проти правого флангу англійців німці націлили 7 дивізій, проти лівого – 4 піхотні дивізії з метою міцного удару та оточення британських військ. Біля Камбре вперше на Західному фронті німецькими військами була проведена уточнена уточнённая артилерійська підготовка, яка принесла атакуючим значні результати.

Після артилерійської підготовки, яка велась переважно важкою зброєю, німецькі війська перейшли у наступ проти англійських частин, які уклинились в німецьку оборону. В результаті боїв, під час яких німці використовували артилерію та авіацію, німецьким військам вдалося відтіснити британців.

Використовуючи 73 танки, які залишилися, британські військ відбили німецький контрнаступ, але були змушені відступити, залишивши Маркуен, Кантен та Бурлонський ліс. Оточити англійські війська німцям не вдалося. В результаті контрнаступу німецької армії британці втратили 9000 чоловік полоненими, 716 кулеметів, 148 одиниць зброї та 100 танків.

Наслідки

Битва біля Камбре завершилася 7 грудня. Не досягнувши поставленої мети, британські війська фактично були вимушені повертатися на раніше зайняті позиції. Німецька армія під час боїв втратила 11 000 солдатів та офіцерів. Біля Камбре народжувалась протитанкова оборона. Генерал Людендорф у спогадах згадував:

«Англійський командуючий (Боінг) виявився нездатним розвити початковий успіх, в іншому випадку ми б не змогли обмежити розміри прориву».

Посилання

• Танки и бронетехника. Величайшие битвы. Самые известные военачальники. В.В. Лиско
• Сражение у Камбрэ
• ДВОЙНАЯ БИТВА ПРИ КАМБРЕ