Військова прокуратура України
Військовий прокурор - це посадова особа Головної військової прокуратури, військової прокуратури регіону чи інших військових прокуратур на яку покладаються повноваження визначені Законом України "Про прокуратуру".
Історія інституту військової прокуратури в незалежній Україні
В Україні військові прокурори (військові прокуратури, як штатно-структурні одиниці) функціонували у статусі спеціальних прокурорів (прокуратур) з 1992 по 2012 рік, відповідно до ЗУ "Про прокуратуру"[1]. Але у зв'язку із прийняттям 13 квітня 2012 року ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України" положення, що стосувались військових прокуратур були виключені із ЗУ "Про прокуратуру"[2] Отже, в 2012 році військові прокуратури, як інститут були скасовані за відсутності необхідності в них. Проте, в ході російсько-української війни, з метою попердження злочинів під час проведення бойових дій, така необхідність з'явилась знову. 14 серпня 2014 народні депутати підтримали в першому читанні і в цілому законопроект № 4446а "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" щодо створення військових прокуратур"[3]. За відповідне рішення проголосували 249 народних депутатів.[4] Цей закон визначає порядок створення, комплектування та матеріально-технічного забезпечення військових прокуратур, а також соціального захисту їхніх працівників зі статусом військовослужбовців. Також, згідно з поправкою, яку народні депутати внесли під час обговорення цього законопроекту, такі військові прокурори мають обов'язково перебувати у військових частинах, які знаходяться у зоні АТО.[5]
Структура військової прокуратури України
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру", щодо створення військових прокуратур" від 14 серпня 2014 року, до військових прокуратур відносяться:
- Головна військова прокуратура (на правах структурного підрозділу Генеральної прокуратури України);
- військові прокуратури регіонів (на правах обласних);
- військові прокуратури гарнізонів та інші військові прокуратури, прирівняні до прокуратур міст і районів.[6]
Кадри органів військової прокуратури
Військовими прокурорами і слідчими призначаються громадяни з числа офіцерів, які проходять військову службу або перебувають у запасі і мають вищу юридичну освіту.[7]
Військовослужбовці військових прокуратур у своїй діяльності керуються Законом України "Про прокуратуру" і проходять військову службу відповідно до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України". Військові звання офіцерів військової прокуратури відповідають класним чинам працівників прокуратури.[8]
При звільненні офіцерів військової прокуратури (до полковника включно) з військової служби і призначенні на посади прокурорів і слідчих в територіальні чи спеціалізовані прокуратури їм присвоюються відповідні їх військовим званням класні чини, а при прийнятті на військову службу у військову прокуратуру прокурорів і слідчих, які мають класні чини (до старшого радника юстиції включно), їм присвоюються відповідні військові звання згідно із законодавством".[9]
Повноваження військових прокурорів
Виходячи і з змісту Закону України "Про прокуратуру" до повноважень військових прокурорів зокрема відносяться:
- здійснення функцій прокуратури ( ст. 5 ЗУ "Про прокуратуру)[10], в межах визначеної для військових прокурорів юрисдикції (військові гарнізони, військові частини тощо);
- виконання загальних функцій прокуратури в межах адміністративно-територіальних одиниць, де ці функції не можуть виконуватись (в загальному порядку), у зв'язку із виключними обставинами.[11]