Офіс Генерального прокурора

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скорочення ОГП також має інші значення.
Офіс Генерального прокурора
(ОГП)
Емблема Офісу Генерального прокурора.jpg
Емблема Офісу Генерального прокурора
Прапор ОГП.jpg
Прапор Офісу Генерального прокурора
Генеральная прокуратура Украины.JPG
Будівля Офісу Генерального прокурора
Загальна інформація:
Тип: прокуратура
Юрисдикція: Україна Україна
Дата заснування: 1 грудня 1991
Відомство-попередник: Генеральна прокуратура України
Девіз: "Справедливість. Закон. Захист"
Структура:
Генеральний прокурор: Ірина Венедіктова
Ключовий документ: Закон України «Про прокуратуру»
Кількість співробітників: 610
Бюджет: 11.5 млрд ₴ (2021)[1]
Штаб-квартира:
Адреса штаб-квартири: м. Київ, вул. Різницька, 13/15
50°26′08″ пн. ш. 30°32′31″ сх. д. / 50.4354457° пн. ш. 30.54195799° сх. д. / 50.4354457; 30.54195799
Вебсайт:
www.gp.gov.ua
Commons-logo.svgВікісховище має мультимедійні дані за темою: Офіс Генерального прокурора

Офіс Генерального прокурора — вищий орган прокуратури України, який організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури та виконує інші функції відповідно до закону.

До 2 січня 2020 установа носила назву Генеральна прокуратура України.[2][3]

Функції та структура Офісу[ред. | ред. код]

Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, а також здійснює управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

У структурі Офісу Генерального прокурора утворюються департаменти, управління, відділи, а також Генеральна інспекція. Крім того, на правах самостійного структурного підрозділу Офісу діє Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Офіс Генерального прокурора бере участь у підготовці міжнародних договорів України щодо співробітництва у сфері кримінального судочинства, укладає міжвідомчі міжнародні договори України про співробітництво з питань діяльності прокуратури з відповідними державними органами іноземних держав і міжнародними організаціями, до компетенції яких належать питання, що регулюються договорами.

Структура Офісу: 12 департаментів, 8 окремих управлінь та 2 спеціалізованих прокуратур. Загалом там працюватиме 1500 осіб[3].

Генеральний прокурор[ред. | ред. код]

Докладніше: Генеральний прокурор (Україна)

Офіс Генерального прокурора очолює Генеральний прокурор, який має двох перших заступників та заступників, а також заступника Генерального прокурора — керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Генеральний прокурор представляє прокуратуру у зовнішніх зносинах, організовує діяльність органів прокуратури України, у тому числі визначає межі повноважень Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур, призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх, а також виконує інші повноваження згідно з законом. Генеральний прокурор видає накази, має право давати вказівки будь-якому прокурору.

Генеральний прокурор призначається на посаду Президентом України за згодою Верховної Ради України. Строк його повноважень становить шість років. Одна й та ж особа не може обіймати посаду Генерального прокурора два строки поспіль.

Список Генеральних прокурорів Української СРР[ред. | ред. код]

# Дати повноважень Ім'я
1 Червень 1922—1927 Микола Скрипник
2 1927 — 1930 Василь Порайко
3 1930 — 1933 Василь Поляков
4 1933 — 1935 Василь Михайлик
5 1935 — 1936 Аркадій Кисельов
6 весна 1936 Григорій Желєзногорський

Список Прокурорів Української РСР[ред. | ред. код]

# Дати повноважень Ім'я
1 1938 — 1944 Леонід Яченін
2 Червень 1944 — 1953 Роман Руденко
3 Серпень 1953 — лютий 1963 Денис Панасюк
4 1963 — 1983 Федір Глух
5 Січень 1983 — лютий 1990 Петро Осипенко
6 Лютий 1990 — серпень 1991 Михайло Потебенько

Список Генеральних прокурорів України[ред. | ред. код]

Три будівлі генеральної прокуратури різних епох
№ Дати повноважень Ім'я
1 4 вересня 1991 — 21 жовтня 1993 Віктор Шишкін
2 21 жовтня 1993 — 19 жовтня 1995 Владислав Дацюк
3 19 жовтня 1995 — 22 липня 1997 Григорій Ворсінов
в. о. 22 липня 1997 — 24 квітня 1998 Олег Литвак
в. о. 24 квітня 1998 — 17 липня 1998 Богдан Ференц
4 17 липня 1998 — 30 квітня 2002 Михайло Потебенько
в. о. 30 квітня 2002 — 6 липня 2002 Микола Гарник
5 6 липня 2002 — 29 жовтня 2003 Святослав Піскун
29 жовтня 2003 — 18 листопада 2003 —
6 18 листопада 2003 — 9 грудня 2004 Геннадій Васильєв
9 грудня 2004 — 10 грудня 2004 —
7 10 грудня 2004 — 14 жовтня 2005 Святослав Піскун
14 жовтня 2005 — 4 листопада 2005 —
8 4 листопада 2005 — 26 квітня 2007 Олександр Медведько
9 26 квітня 2007 — 24 травня 2007 Святослав Піскун
в. о. 24 травня 2007 — 1 червня 2007 Віктор Шемчук
10 1 червня 2007 — 3 листопада 2010 Олександр Медведько
11 4 листопада 2010 — 22 лютого 2014[4] Віктор Пшонка
в. о. 22 лютого 2014 — 18 червня 2014 Олег Махніцький
12 19 червня 2014 — 10 лютого 2015 Віталій Ярема
13 10 лютого 2015 — 29 березня 2016 Віктор Шокін
в. о. 3 квітня 2016 — 12 травня 2016 Юрій Севрук
14 12 травня 2016 — 29 серпня 2019 Юрій Луценко
15 29 серпня 2019 — 5 березня 2020 Руслан Рябошапка
в. о. 6 березня 2020 — 17 березня 2020 Віктор Чумак
16 з 17 березня 2020 Ірина Венедіктова

Поточне керівництво Офісу[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Офіс Генерального прокурора

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Розподіл видатків Державного бюджету України на 2021 рік (документ .xls), лист «dod3» — офіційний сайт Верховної Ради України
  2. ↑ Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури»
  3. ↑ а б В Україні ліквідували ГПУ – натомість буде Офіс генпрокурора. УП. 2 січня 2020. Процитовано 2 січня 2020. 
  4. ↑ ВР відправила Пшонку у відставку (247 депутатів «висловили» недовіру Генеральному прокурору Пшонці)
  5. ↑ Генеральний прокурор Ірина Венедіктова представила колективу Офісу двох своїх заступників. gp.gov.ua. 27.03.2020. Процитовано 2 квітня 2020. 
  6. ↑ Генеральний прокурор Ірина Венедіктова представила колективу Офісу свого нового заступника. gp.gov.ua. 02.04.2020. Процитовано 3 квітня 2020. 
  7. ↑ Ірина Венедіктова представила заступника Генерального прокурора – Максима Якубовського. gp.gov.ua. 10.09.2020. Процитовано 10 вересня 2020. 
Emblem of the Office of the Prosecutor General of Ukraine1.png
Віктор Шишкін (1991–1993) · Владислав Дацюк (1993–1995) · Григорій Ворсінов (1995–1997) · Олег Литвак (в. о.) (1997—1998) · Богдан Ференц (в. о.) (1998) · Михайло Потебенько (1998–2002) · Микола Гарник (в. о.) (2002) · Святослав Піскун (2002–2003) · Геннадій Васильєв (2003–2004) · Святослав Піскун (2004–2005) · Олександр Медведько (2005–2007) · Святослав Піскун (2007) · Віктор Шемчук (в. о.) (2007) · Олександр Медведько (2007–2010) · Віктор Пшонка (2010–2014) · Олег Махніцький (в. о.) (2014) · Віталій Ярема (2014–2015) · Віктор Шокін (2015–2016) · Юрій Севрук (в. о.) (2016) · Юрій Луценко (2016–2019) · Руслан Рябошапка (2019–2020) · Віктор Чумак (в. о.) (2020) · Ірина Венедіктова (2020–)
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg
Фото, відео та аудіо
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Офіс_Генерального_прокурора&oldid=33857682