Військова прокуратура України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Військова прокуратура України
Засновано 1992 - 2012 роки;
серпень, 2014 р.
Країна Україна Україна
Належність Ensign of the Ukrainian Armed Forces.svg Збройні сили України
Вид Емб юр служ 1 (2016).png Військово-юридична служба
Тип прокуратура
Чисельність 560 офіцерів, в т.ч. 112 слідчих
У складі Emblem of the Office of the Prosecutor General of Ukraine.svg Генеральна Прокуратура України
Командування
Головний військовий прокурор генерал-полковник юстиції Анатолій Матіос
Генеральний прокурор України Луценко Юрій Віталійович

Військова прокуратура України — структурний підрозділ Генеральної прокуратури України, очолюваний Заступником Генерального прокурора України - Головним військовим прокурором. Здійснює нагляд за виконанням законів у Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Військовій службі правопорядку ЗСУ, СБУ та інших військових формуваннях.[1]

Історія інституту військової прокуратури в незалежній Україні[ред.ред. код]

В Україні військові прокурори (військові прокуратури, як штатно-структурні одиниці) функціонували у статусі спеціальних прокурорів (прокуратур) з 1992 по 2012 рік, відповідно до ЗУ «Про прокуратуру».[2] Але у зв'язку із прийняттям 13 квітня 2012 року ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кримінального процесуального кодексу України» положення, що стосувались військових прокуратур були виключені із ЗУ «Про прокуратуру».[3] Отже, в 2012 році військові прокуратури, як інститут були скасовані за відсутності необхідності в них. Проте, в ході російсько-української війни, з метою попердження злочинів під час проведення бойових дій, така необхідність з'явилась знову. 14 серпня 2014 народні депутати підтримали в першому читанні і в цілому законопроект № 4446а «Про внесення змін до Закону України „Про прокуратуру“ щодо створення військових прокуратур».[4] За відповідне рішення проголосували 249 народних депутатів.[5] Цей закон визначає порядок створення, комплектування та матеріально-технічного забезпечення військових прокуратур, а також соціального захисту їхніх працівників зі статусом військовослужбовців. Також, згідно з поправкою, яку народні депутати внесли під час обговорення цього законопроекту, такі військові прокурори мають обов'язково перебувати у військових частинах, які знаходяться у зоні АТО.[6]

Структура[ред.ред. код]

Військова прокуратура Центрального регіону України
Військова прокуратура Західного регіону України
Військова прокуратура Південного регіону України
Військова прокуратура сил АТО (на правах регіону)
  • військові прокуратури гарнізонів та інші військові прокуратури, прирівняні до прокуратур міст і районів:

Центральний регіон України[ред.ред. код]

Військова прокуратура Деснянського гарнізону (смт. Десна, Чернігівська область)
Військова прокуратура Сумського гарнізону (м. Суми)
Військова прокуратура Чернігівського гарнізону (м. Чернігів-30)
Військова прокуратура Черкаського гарнізону (м. Черкаси)
Військова прокуратура Полтавського гарнізону (м. Полтава)
Військова прокуратура Житомирського гарнізону (м. Житомир)
Військова прокуратура Білоцерківського гарнізону (м. Біла Церква, Київська область)
Військова прокуратура Вінницького гарнізону (м. Вінниця)
Військова прокуратура Дарницького гарнізону (м. Київ-93)
Військова прокуратура Київського гарнізону (м. Київ-133)

Західний регіон України[ред.ред. код]

Військова прокуратура Чернівецького гарнізону (м. Чернівці)
Військова прокуратура Хмельницького гарнізону (м. Хмельницький)
Військова прокуратура Ужгородського гарнізону (м. Ужгород, Закарпатська область)
Військова прокуратура Тернопільського гарнізону (м. Тернопіль)
Військова прокуратура Рівненського гарнізону (м. Рівне)
Військова прокуратура Львівського гарнізону (м. Львів)
Військова прокуратура Луцького гарнізону (м. Луцьк, Волинська область)
Військова прокуратура Івано-Франківського гарнізону (м. Івано-Франківськ)

Південний регіон України[ред.ред. код]

Військова прокуратура Білгород-Дністровського гарнізону (м. Білгород-Дністровський)
Військова прокуратура Одеського гарнізону (м. Одеса)
Військова прокуратура Миколаївського гарнізону (м. Миколаїв)
Військова прокуратура Херсонського гарнізону (м. Херсон)
Військова прокуратура Кіровоградського гарнізону (м. Кропивницький)
Військова прокуратура Криворізького гарнізону (м. Кривий Ріг)
Військова прокуратура Запорізького гарнізону (м. Запоріжжя)
Військова прокуратура Дніпропетровського гарнізону (м. Дніпро)

  • Національна академія прокуратури України (м. Київ, вул. Мельникова, 81-б)[7]

Керівництво[ред.ред. код]

Наразі Головним військовим прокурором України є генерал-полковник юстиції Анатолій Матіос.

Кадри органів військової прокуратури[ред.ред. код]

Військовими прокурорами і слідчими призначаються громадяни з числа офіцерів, які проходять військову службу або перебувають у запасі і мають вищу юридичну освіту.

Військовослужбовці військових прокуратур у своїй діяльності керуються Законом України «Про прокуратуру» і проходять військову службу відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України". Військові звання офіцерів військової прокуратури відповідають класним чинам працівників прокуратури.

При звільненні офіцерів військової прокуратури (до полковника включно) з військової служби і призначенні на посади прокурорів і слідчих в територіальні чи спеціалізовані прокуратури їм присвоюються відповідні їх військовим званням класні чини, а при прийнятті на військову службу у військову прокуратуру прокурорів і слідчих, які мають класні чини (до старшого радника юстиції включно), їм присвоюються відповідні військові звання згідно із законодавством".

Повноваження військових прокурорів[ред.ред. код]

Виходячи і з змісту Закону України «Про прокуратуру» до повноважень військових прокурорів зокрема відносяться:

  • виконання загальних функцій прокуратури в межах адміністративно-територіальних одиниць, де ці функції не можуть виконуватись (в загальному порядку), у зв'язку із виключними обставинами.[8]

Джерела[ред.ред. код]

Військова прокуратура Центрального регіону України
Військова прокуратура Південного регіону України
Військова прокуратура Західного регіону України

Примітки[ред.ред. код]