Братолюбівка (Лозівський район)
село Братолюбівка | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Харківська область |
Район | Лозівський район |
Рада | Катеринівська сільська рада |
Облікова картка | Братолюбівка |
Основні дані | |
Засноване | 1890 |
Населення | 61 |
Площа | 0,251 км² |
Густота населення | 243,03 осіб/км² |
Поштовий індекс | 64663 |
Телефонний код | +380 5745 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°56′05″ пн. ш. 36°26′17″ сх. д. / 48.93472° пн. ш. 36.43806° сх. д.Координати: 48°56′05″ пн. ш. 36°26′17″ сх. д. / 48.93472° пн. ш. 36.43806° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
133 м |
Водойми | Бритай |
Місцева влада | |
Адреса ради | 64662, Харківська обл., Лозівський р-н, с.Катеринівка, вул.Слобожанська,18, тел. 61-2-33 |
Сільський голова | Чабан Андрій Андрійович |
Карта | |
Мапа | |
![]() |
Братолю́бівка — село в Україні, в Лозівському районі Харківської області. Населення становить 61 осіб. Орган місцевого самоврядування — Катеринівська сільська рада, з 31 серпня 2018 року - Катеринівський старостинський округ Лозівської міської громади.[1]
Географічне розташування
Село Братолюбівка знаходиться на правому березі Бритайського водосховища (річка Бритай).
Вище за течією на відстані 2 км розташоване село Якимівка (Близнюківський район), нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Довгове.
Історія
Вперше згадується у 1859 році як "дер[евня] влад[ельческая] Братолюбовка (Ильковка)" Павлоградського повіту Катеринославської губернії. Подвійна назва пов’язана з прізвищем власника села, поміщика Ількова. На той час село налічувало 10 дворів і 84 мешканці.[2]
У 1911-му село належало до Катеринівської волості, мало 39 дворів і 238 мешканців (127 ч.с., 111 ж.с.). Селянам було виділено 40 наділів землі, по 4 десятини кожен.[3]
У листопаді 1913 року земська управа оголосила конкурс на отримання підряду на побудову у селі земської двокомплектної школи з кошторисом у 13260 рублів 66 коп.[4]
У 1924 році село належало до Михайлівської сільської ради, мало 55 дворів і 347 мешканців (170 ч.с. і 177 ж.с.).[5] У 1930 році - 65 дворів і 317 мешканців (153 чол.ст. і 164 жін. ст. за даними перепису 1926 року.)[6]
11 жовтня 1941 Братолюбівка була окупована гітлерівськими військами. 16 вересня 1943 року разом з іншими селами Лозівщини була звільнена від окупантів.[7]
З 11 серпня 1954 року Братолюбівка разом з іншими селами Михайлівської сільради ввійшла до складу Катеринівської сільської ради, [8] з 31 серпня 2018 року - до Катеринівського старостинського округу Лозівської міської громади[9]
Колективні господарства
Під час колективізації селяни Братолюбівки та Софіївки утворили спільний ТСОЗ.[10] Під час суцільної колективізації мешканці сел Братолюбівка, Михайлівка, Сосипатрівка (Довгове) та Настасівка об’єдналися в колгосп "Радянське село". Через деякий час його розукрупнили на чотири окремі господарства і у Братолюбівці було утворено колгосп імені Будьонного.[11] У грудні 1950 року він разом з іншими колгоспами Михайлівської сільради був приєднаний до катеринівського колгоспу ім. Орджонікідзе.[12] У даний час землі колишнього к-пу ім. Орджонікідзе обробляє ПОСП "Агросвіт".[13]
Особи
Передовики сільськогосподарського виробництва
- Семеренко Андрій Андрійович – фронтовик, артилерист, після війни - голова колгоспу імені Будьонного. Після приєднання господарства до к-пу імені Орджонікідзе працював бригадиром четвертої рільничої (комплексної) бригади, згодом завідувачем молочно-товарної ферми №4 – однієї з кращих ферм у господарстві. Нагороджений медаллю «За трудову доблесть» (1962) і Малою срібною медаллю ВДНГ (Всесоюзної виставки досягнень народного господарства) 1956 року.[14]
- Середа Раїса Григорівна – доярка к-пу ім. Орджонікідзе, у 1981 році нагороджена медаллю «За трудову відзнаку».[15]
Примітки
- ↑ Катеринівський старостинський округ. Офіційний сайт Лозівської міської ради (uk-ua) . Процитовано 6 жовтня 2019.
- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с. (рос. дореф.) . - с.106
- ↑ Список населенных мест Павлоградского уезда Екатеринославской губернии с приложением карты. Издание Екатеринослав. губ. земской управы. - Екатеринослав : Тип. губ. земства, 1911. - 48 с. - с.12-13
- ↑ [нрзб.] // Южный край. - 1913. - 18 жовт. - 8 c. - C.1
- ↑ Описание населенных мест Екатеринославской губернии (на 1-е января 1925 г.) [Текст]. / Издание губисполкома. - Екатеринослав : Типо-Литография Екатерининской ж. д., 1925. - 634.с. - с.494-495
- ↑ Залюднені пункти Харківської округи. Вид. 2-е / Харківський округовий виконавчий комітет. ‒ Х.: Держвидав "Господарство України”, 1930. ‒ 97 с. - C.44.
- ↑ Історія рідного краю (Лозівський район)/ Лозівський державний краєзнавчий музей. - Лозова : [б. в.], 1998. - 114 с. – C.36.
- ↑ Укрупнення сільських Рад // Правда Лозівщини. - 1954. - 19 серп. - 4 с. - С.1
- ↑ Рішення Лозівської міської ради Харківської області від 31.08.2018 № 993 «Про утворення старостинських округів Лозівської міської ради Харківської області» зі змінами від 20.12.18 № 1249, 29.03.19 № 1452.
- ↑ Collectivisation_revoltes_paysannes_Atravers_les_rapports_du_GPU_Ukraine_fr.pdf.- с.515
- ↑ Наша спадщина: сторінками історії Лозівщини. – Лозова : ПП Плотников, 2008. – 36 с. - C.13
- ↑ Козороз О.Г. Орджонікідзевцям - 90. Віхи історії (початок) // Голос Лозівщини. - 2019. - 25 жовт. - с.3
- ↑ Козороз О.Г. Орджонікідзевцям - 90. Віхи історії (продовження) // Голос Лозівщини. - 2019. - 1 лист. - с.3
- ↑ Козороз О.Г. Гордість Лозівщини - моя Катеринівка (події, люди, долі). – Х. : Финарт, 2014. - 416 с. - ISBN 978-617-7211-33-3. - С.145-146, 193, 228.
- ↑ Козороз О.Г. Гордість Лозівщини - моя Катеринівка (події, люди, долі). – Х. : Финарт, 2014. - 416 с. - ISBN 978-617-7211-33-3. - С.227.
Посилання
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |