Радишевський Ростислав Петрович: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
стиль, правопис |
Немає опису редагування |
||
| (Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
|галузь = Філологія, полоністика |
|галузь = Філологія, полоністика |
||
|alma mater = [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка]] |
|alma mater = [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка]] |
||
|заклад = Міжнародна школи україністики НАН України |
|заклад = [[Міжнародна школи україністики НАН України]] |
||
|посада = Директор |
|посада = Директор |
||
|відомий завдяки = |
|відомий завдяки = |
||
| Рядок 46: | Рядок 46: | ||
У 1991 році був відряджений до Польської академії наук (Краківський відділ). Попрацювавши як дослідник в архіві Ягеллонської бібліотеки, він зібрав і видав малодоступну й маловідому історичну спадщину українського народу польською мовою. У 1996 році захистив докторську дисертацію. |
У 1991 році був відряджений до Польської академії наук (Краківський відділ). Попрацювавши як дослідник в архіві Ягеллонської бібліотеки, він зібрав і видав малодоступну й маловідому історичну спадщину українського народу польською мовою. У 1996 році захистив докторську дисертацію. |
||
З 1998 року професор кафедри слов'янської філології, а 1 вересня 2000 року очолив створену ним кафедру полоністики філологічного факультету Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка. З 1999 року очолює Міжнародну школу україністики НАН України, |
З 1998 року професор кафедри слов'янської філології, а 1 вересня 2000 року очолив створену ним кафедру полоністики філологічного факультету Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка. З 1999 року очолює Міжнародну школу україністики НАН України, перетворив її на повноцінну науково-дослідну установу. |
||
4 лютого 2009 року обраний членом-кореспондентом НАН України в галузі слов'янських літератур. |
4 лютого 2009 року обраний членом-кореспондентом НАН України в галузі слов'янських літератур. |
||
Версія за 11:44, 19 жовтня 2020
| Радишевський Ростислав Петрович | |
|---|---|
| Народився | 28 березня 1948 (76 років) |
| Alma mater | Київський національний університет імені Тараса Шевченка |
| Галузь | Філологія, полоністика |
| Заклад | Міжнародна школи україністики НАН України |
| Посада | Директор |
| Вчене звання | Професор, член-кореспондент НАН України |
| Науковий ступінь | Доктор філологічних наук |
Ростисла́в Петро́вич Радише́вський (28 березня 1948, с. Бухарів Острозький район Рівненська область) — український філолог, поет. Доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувач кафедри полоністики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, директор Міжнародної школи україністики НАН України.
Біографія
Народився у с. Бухарів, що на Рівненщині. Після закінчення середньої школи працював у колгоспі. У 1970 році вступив на філологічний факультет Київського університету. Закінчив аспірантуру, захистив кандидатську дисертацію. З 1979 року працює у відділі давньої української літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка.
У 1991 році був відряджений до Польської академії наук (Краківський відділ). Попрацювавши як дослідник в архіві Ягеллонської бібліотеки, він зібрав і видав малодоступну й маловідому історичну спадщину українського народу польською мовою. У 1996 році захистив докторську дисертацію.
З 1998 року професор кафедри слов'янської філології, а 1 вересня 2000 року очолив створену ним кафедру полоністики філологічного факультету Інституту філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка. З 1999 року очолює Міжнародну школу україністики НАН України, перетворив її на повноцінну науково-дослідну установу.
4 лютого 2009 року обраний членом-кореспондентом НАН України в галузі слов'янських літератур.
Автор збірок поезії «Ритми серця. Поезії», «Мелодії серця. Копа пісень» та «Пісня маминого серця. Пісенник», СD «Серпнева рапсодія». З композитором Ігорем Якубовським видав декілька збірок пісень на компакт-дисках.
Наукова діяльність
Основним напрямком діяльності є полоністика, Також багато праць присвячено польській і українській літературі від давнини до сучасності.
Організатор міжнародних конференцій «А. Міцкевич і Україна» (1998), «Ю. Словацький і Україна» (1999), «Я. Івашкевич і Україна» (2000), «Українська школа в літературі та культурі українсько-польського пограниччя» (2004) і «Європейський вимір української полоністики» (2007).
Заснував у 1999 році і редагує серію «Київські полоністичні студії». У 2011 році він ініціював серію «Друкується вперше — літературні палімпсести», у якій виходять літературознавчі твори, що раніше не видавалися.
Праці
У творчому доробку вченого понад двісті праць, серед них десять монографій, автор двох розділів у другому томі «Історії української літератури» у 12 т. (2014).
Основні твори:
- «Іскри єднання. Леся Українка і польська література» (1983),
- «Юліуш Словацький. Життя і творчість» (1985),
- «Poezja polskojęzyczna na Ukrainie w XVII wieku» (1996),
- «Roksolański Parnas» (1998)
- «Українсько-польське пограниччя: сарматизм, бароко, діалог культур» (2009).
- «Літературознавча шевченкіана діаспори та польська рецепція Т. Г. Шевченка» (2014),
- «„Українська школа“ в польському романтизмі: феномен регіоналізму» (2018).
Під його редакцією вийшло чимало творів зарубіжних вчених-мовознавців.
Родина
Дружина — Марія Іванівна, вчителька української мови та літератури. Дочка — Олеся, кандидат юридичних наук.[1]
Відзнаки
- Заслужений працівник освіти України.
- Заслужений для польської культури (1999).
- Медаль «Міцкевич та Пушкін» (2002).
- Почесний член товариства А. Міцкевича (2004)
- Почесна грамота Міністерства освіти і науки України (2005).
- Лауреат премії Якова Гальчевського (2007).
- Кавалерський Хрест Ордена Заслуги Республіки Польща (2012)[2]
Примітки
- ↑ Радишевська Олеся Ростиславівна. Судово-юридична газета". Процитовано 17 жовтня 2020.
- ↑ Працівники КНУ ім.Т.Шевченка нагороджені Кавалерським Хрестом Ордена Заслуги Республіки Польща. Вища освіта. 30 жовтня 2012. Процитовано 17 жовтня 2020.
Джерела
- Єршов, В.О. Ростиславу Петровичу Радишевському, AVE! // Слов’янський світ: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. — Вип. 6. — С. 245=251.
- 70-річчя члена-кореспондента НАН України Р. П. Радишевського // Вісник Національної академії наук України. — 2018. — № 3. — С. 114.
- Євген Нахлік (28 березня 2018). Продуктивне 70-річчя Ростислава Радишевського. Інститут Івана Франка. Процитовано 17 жовтня 2020.