Острозький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Острозький район
Coat of Arms of Ostroh raion.png Ostrozkyi rh prapor.gif
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Рівненська область
Код КОАТУУ: 5624200000
Утворений: 1940
Населення: 28 662 (на 1.02.2016)
Площа: 693 км²
Густота: 41.8 осіб/км²
Тел. код: +380-3654
Поштові індекси: 35809—35867
Населені пункти та ради
Районний центр: Острог
Сільські ради: 21
Села: 55
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 35800, Рівненська обл., Острозький р-н, м. Острог, пр. Незалежності, 14, 2-21-91
Веб-сторінка: Острозька РДА
Голова РДА: Ундір Віталій Олександрович
Голова ради: Стрілецька Валентина Володимирівна

Commons-logo.svg Острозький район у Вікісховищі

Остро́зький райо́н — район на південному сході Рівненської області України. Районний центр — місто Острог.

Георафічна характеристика[ред.ред. код]

Район розташований на межі Малого Полісся та лісостепу. Територія району переважно висотно-рівнинна, мережана балками, ярами, лугами, культивованими ґрунтами, лісами і гаями. На півдні та сході — заліснені висоти з великою кількістю криничних озер, струмків, угловин, валунів і печер. Ґрунти району переважно супіщані, зрідка чорноземні та торф'яні, у надрах залягає промислова глина, крейда, вапняк, камінь, поклади залізної та мідної руди, кам'яного вугілля, торфу та інших копалин. Найбільшими ріками є Горинь, Вілія, Збитенка і Вільшанка.

Природно-заповідний фонд району[ред.ред. код]

Національні природні парки:

Ботанічні заказники:

Геологічні заказники:

Гідрологічні заказники:

Ентомологічні заказники:

Орнітологічні заказники:

Ботанічні пам'ятки природи:

Комплексні пам'ятки природи:

Заповідні урочища:

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва:

Історія[ред.ред. код]

Давні поселення району[ред.ред. код]

Найдавніші поселення на території Острога з'явилися в мідну добу (IVIII тис. до н. е.). На території району знайдені поселення культури лінійно-стрічкової кераміки. Археологічні дослідження довели, що Острожчина — один із найдавніших землеробських осередків у Європі, про що свідчить зображення рала на фрагменті миски, знайденої в с. Вільбівне. Велика кількість поселень належить до трипільської цивілізації (група пам'яток у с. Хорів, поселення в Острозі, Краєві, майстерня з обробки кременю у Вілії). Трипільці з'явилися на Острожчині на пізньому етапі свого розвитку (кін. IV — поч. III тис. до н. е.) й принесли із собою розписний посуд, вироби з міді, культові антропоморфні фігурки. На археологічній карті району відмічено також поселення доби бронзи та доби гальштатту. Знаходимо на Острожчині також сліди перебування давніх германців — готів і гепідів (села Бродівське, Хорів, Могиляни. Ранні слов'яни представлені в районі поселеннями празької культури, Луки-Райковецької, городищем Х-ХІ ст. у с. Монастирьок, групою курганів у с. Хорів, поселенням біля села Стадники.

Історія Острога[ред.ред. код]

В Іпатіївському літописі (1100) є перша писемна згадка про Острог. Імовірно, що назва міста походить від давньослов'янського слова «острог», яке означає «укріплення», «місце, огороджене дерев'яним частоколом». З часу заснування Острог належав до Погоринського (Дорогобузького-Пересопницького) уділу, а дещо пізніше (в 1199) увійшов до складу Галицько-Волинського князівства. Із середини XIV ст. Острог був резиденцією князів Острозьких. У Густинському літописі згадується про першого відомого князя Острозького — Данила. Літописець розповідає про його перемогу над військом польського короля Казимира III. З іменем цього князя пов'язують будівництво в третій чверті XIV ст. найдавнішої в Острозі кам'яної споруди — Вежі Мурованої. Спадкоємець Данила Федір Данилович Острозький уперше згадується у грамоті 1385 pоку, коли він отримав у посаг за дружиною Агафією село Бродів. У грамоті польського короля Ягайла (1386), яка підтверджувала права князя Федора на Острог, місто вперше офіційно визнано спадковим володінням Острозьких. Резиденція роду Острозьких знаходилися в Острозі протягом трьох століть. У XVI ст. Острог належав до п'яти найбільших міст України. З 1585 року місто мало самоуправління за Магдебурзьким правом, його називали «Волинськими Афінами».

Острозька академія[ред.ред. код]

Острозька слов'яно-греко-латинська академія — перший вищий навчальний заклад в Україні. Заснував її у 1576 р. політичний діяч, меценат друкарства й літератури, опікун православ'я Василь Костянтин Острозький. Значні кошти на розбудову академії виділила племінниця князя — Гальшка Острозька, ім'я якої овіяне численними легендами, а про сумну долю написано багато художніх творів. В основу діяльності цього навчального закладу було покладено традиційне для середньовічної Європи вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих наук (філософії, богослов'я, медицини). Спудеї Острозької академії мали опанувати п'ять мов: слов'янську, польську, латинську, давньоєврейську і грецьку.

Друкарня Івана Федорова[ред.ред. код]

В Острозькому культурному осередку також виникло найпотужніше тогочасне українське видавництво — кирилична друкарня Івана Федорова, якою видрукувано греко-слов'янський «Буквар» — перший український підручник (1578), Новий Завіт (1580), «Хронологія» Андрія Римші — перший в Україні друкований поетичний твір, перша повна слов'яномовна «Острозька Біблія» (1581), полемічні праці Герасима Смотрицького, Христофора Філалета. Вихованець Острозької академії Мелетій Смотрицький написав першу фундаментальну слов'янську «Граматику» (1619), викладачами академії були літератор Дем'ян Наливайко, грецький учений і релігійний діяч Кирило Лукаріс та ін. Першим ректором Острозької академії був Герасим Смотрицький. Серед перших випускників академії — гетьман війська Запорозького Петро Конашевич-Сагайдачний, перший ректор Київської братської школи Іов Борецький, архімандрит Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький, письменник Мелетій Смотрицький. Будинки Острозької академії і друкарні не збереглися до наших днів. На тому місці — у сквері біля замку, сьогодні можна побачити лише пам'ятний знак у вигляді розгорнутої книги.

13-18 століття[ред.ред. код]

Під стягами Федора Острозького краяни у складі об'єднаних волинських полків у 1410 билися з тевтонськими лицарями у битві при Грюнвальді, обороняли край від набігів ординців, разом із князем Свидригайлом відстоювали непідлеглість волинського князівства чужинцям. Острожани брали активну участь у селянсько-козацькому повстанні на чолі із Северином Наливайком (15941596), яке охопило Брацлавщину, Волинь, Київщину. Повстанці не раз захоплювали Острог, деякий час місто було центром антифеодальної боротьби, в ньому перебували тисячі повстанців разом з побратимами Северина Наливайка О. Гуменицьким, Ф. Гедройтом та його братом Даміаном Наливайком. Населення краю брало активну участь у визвольній війні українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Наприкінці липня 1648 в Острозі спалахнуло повстання міської бідноти, а в серпні сюди прибули численні селянсько-козацькі загони. В околицях Острога діяли загони Михайла Тиші, які допомогли Хмельницькому у його переможному поході на Львів та Замостя. Під час перебування в Острозі у грудні 1648 Б. Хмельницький видав свій універсал, в якому вимагав припинити утиски українського народу. З архівних документів дізнаємося, що у визвольній війні брали участь селяни Хорова, Оженина, Стадників, Плоского, Межиріча, Тесова, Михалківців, Вільбівного. Острожани підтримали повстання селян і козаків під проводом Семена Палія (17021704), взяли участь у гайдамацькому русі та Коліївщині.

19 століття[ред.ред. код]

У 1793 р. Острог ввійшов до складу Російської імперії і став повітовим містом. У 17951825 pp. він був адміністративним центром і єпископальною резиденцією Волинсько-Житомирської православної єпархії. За Острогом утвердилася назва «міста шкіл». Певний час тут діяла духовна і вчительська семінарії, в 1860 р. відкрилася перша на Волині жіноча середня школа (жіноче училище ім. графа Д. Блудова). У Острозькій чоловічій гімназії навчалися майбутні академіки Агатангел Кримський, Оникій Малиновський, Іван Огієнко (митрополит Іларіон), генерал армії Олексій Антонов тощо. У 1846 р. місто відвідав Тарас Шевченко. В різні роки в місті побували діячі українського відродження: Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Коцюбинський. Острозьку давнину вивчали Михайло Максимович, Іван Франко, Орест Левицький, Михайло Грушевський. З метою збереження, реставрації, вивчення і популяризації пам'яток Острозької старовини у 1909 р. з ініціативи інтелігенції Острога утворилося братство імені князів Острозьких — релігійно-просвітницьке і краєзнавче товариство. Напередодні Першої світової війни зусиллями братства і завдяки народним пожертвам було реставровано визначну пам'ятку вітчизняної архітектури XIV ст. — Вежу Муровану на Замковій горі. 24 серпня 1916 р. у відреставрованих замкових приміщеннях відкрився історичний музей, в основу якого було покладено зібрані під керівництвом священика Михайла Тучемського (першого керівника і хранителя музею) колекції заснованого у 1910 р. братського давньосховища.

Політика[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Острозького району було створено 40 виборчих дільниць. Явка на виборах складала - 71,92% (проголосували 15 530 із 21 594 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 58,74% (9 122 виборців); Юлія Тимошенко - 16,63% (2 582 виборців), Олег Ляшко - 12,90% (2 004 виборців), Анатолій Гриценко - 3,12% (485 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 0,65%.[1]

Історичні пам'ятки[ред.ред. код]

В Острозькому районі Рівненської області нараховується 53 пам'яток історії.

Державний історико-культурний заповідник м. Острог[ред.ред. код]

У 1981 р. на основі музею створено Державний історико-культурний заповідник м. Острог. Сьогодні до заповідника належать:

  • Краєзнавчий музей з історичними і художніми відділеннями;
  • другий в Україні Музей книги та друкарства, відкритий у 1985 р. у відреставрованій Луцькій Вежі XVI ст.,
  • постійно діюча нумізматична виставка;
  • Музей історії села Вілії,
  • меморіальний будинок письменника Миколи Островського;
  • пам'ятки оборонної та храмової архітектури Острога і сусіднього Межиріча.

Музейні фонди заповідника налічують понад 54 тис. експонатів. Це колекції стародруків і рукописних книг, нумізматики, іконопису, портретного живопису, скульптури, археології, етнографії, архівних документів, інших пам'яток давньої та новітньої історії.

Музей книги та друкарства знаходиться у Луцькій надбрамній вежі (XVI ст.). В основу експозиції покладено книжкову колекцію краєзнавчого музею, започатковану ще в 19091912 pp. Братством імені князів Острозьких. Серед рідкісних експонатів музею — найдавніша друкована книга «Декреталій» папи Григорія IX, глаголичне видання Бревіарія Хорвацького, Острозька Біблія Івана Федорова. Тут можна ознайомитися з історією створення книги та виникнення друкарства. Сьогодні книжкова колекція налічує близько 3 тис. експонатів, половина з яких — рукописи, західноєвропейські та кириличні стародруки XVIXVII ст. Експозиція першого поверху розповідає про виникнення слов'янської писемності та діяльність Кирила і Мефодія, про рукописну кириличну книгу XVIXVIII ст. і про діяльність Івана Федорова у Москві, Заблудові, Львові та Острозі. Експозиція другого поверху висвітлює діяльність Острозької та Дерманської друкарень у післяфедоровський період, розповідає про Львівську, Київську, Почаївську, Кременецьку друкарні XVIXVIII ст. В основу експозиції третього поверху покладено колекційний принцип. Тут виставлені найцікавіші експонати основних колекцій, які зберігає Музей книги та друкарства в Острозі.

У грудні 1997 р. почала діяти нумізматична виставка. Колекція налічує понад 11 тис. одиниць зберігання. Значну частину зібрання становлять монети, паперові гроші та нагороди Російської імперії. Експозиція виставки розпочинається колекцією монет часів Петра І, який у 1704 р. провів грошову реформу. Увагу відвідувачів привертають насамперед золоті монети Петра І та Катерини II, державні нагороди Російської імперії, посадові та ювілейні полкові відзнаки. Особливе місце в експозиції займає історія розвитку українських грошей XX ст. Серед найцікавіших експонатів — підбірка паперових грошей міст Одеси, Житомира, Кременця, Острога, загальнодержавні гроші та цінні папери періоду національно-визвольних змагань 1917–1921 pp. В експозиції представлені монетні та монетно-речові скарби XVII ст., а також скарб, який належав Острозькій єврейській родині. Музей сьогодні єдиний серед подібного роду закладів, який комплектує колекцію відомчих відзнак.

У будинку, де народився відомий письменник Микола Островський (19041936), сьогодні знаходиться музей вшанування пам'яті про нього. Поряд із експозицією про життя і діяльність письменника тут висвітлено історію села Вілія.

Село Межиріч[ред.ред. код]

За 3-4 км від Острога між річками Збитенкою і Вілією знаходиться село Межиріч. У цьому колишньому містечку-фортеці із замком, оборонними мурами і вежами добре зберігся ансамбль будівель Троїцького монастиря-фортеці XVXVII ст., Троїцька церква XV ст., стіни та башти початку XVII ст., піч XVII ст. Точна дата заснування Свято-Троїцького монастиря невідома. За переказами літописців, він був зведений монахами Печерського монастиря (Київ), які врятувалися від монголо-татарської навали. Будували монастир біля східного відрізку колишнього оборонного валу фортеці, яка захищала Межиріч від ворогів. Композиційним центром монастирського ансамблю є Троїцький храм, що своїм зовнішнім виглядом нагадує Острозький Богоявленський собор. Троїцька церква являє собою п'ятиверхий варіант шестистовпного храму, в якому поєдналися давньоруські будівничі традиції з елементами готичної архітектури, контрфорсами і стрільчастими вікнами. На початку XVII ст. останній представник князівського роду по чоловічій лінії — Януш Острозький — здобув для Межиріча Магдебурзьке право і передав Троїцький храм католицькому ордену Францисканців. У 16061612 pp. за проектом архітектора Павла Гроздицького до храму симетрично прибудували з боків двоповерхові корпуси келій. Кути торців обох корпусів завершують циліндричні триярусні башти. Добудовані споруди позначені рисами архітектури Ренесансу, де основний акцент зроблено на кам'яні різьблені портали аркових входів західних фасадів келій. У той самий час були зведені оборонні мури навколо монастиря з чотирма двоярусними баштами. У 1866 p., після другого повстання у Російській імперії, Францисканський монастир було закрито, а його приміщення передали православному відомству. Лише наприкінці XX ст. Свято-Троїцький монастир почав діяти як православний. У монастирі знаходиться родова ікона князів Острозьких — Межиріцька Богородиця (перша третина XVI ст.). Князь Острозький привіз її від Вселенського Патріарха як подарунок і благословення за вірність, великі турботи та охорону святого православ'я. За іконою прикріпилася ще одна назва — «Життєдательниця», оскільки з давніх часів її вважають чудотворною. На іконі наявні вотивні зображення, зроблені з дорогоцінних металів. У 1779 p., як особливо шанований образ, Межиріцька Богородиця була коронована католицьким єпископом Франциском Комарницьким, а на згадку про цю непересічну подію було споруджено пам'ятний знак у полі на околиці Межиріч. На початку 90-х років XX ст. у Межирічі було засновано чоловічий Троїцький монастир. Відтоді розпочався новий етап у розвитку міста. Мешканці монастиря докладають чимало зусиль і коштів для збереження і реставрації цієї унікальної пам'ятки архітектури.

Новомалинський замок

Інші села[ред.ред. код]

На території району знаходиться ще багато архітектурних пам'яток. Серед них — залишки замку XIVXIX ст. у с. Новомалин, церква Кузьми і Дем'яна (1781 р.) у с. Розваж, церква Петра і Павла (1781 р.) у с. Хорів, Михайлівська церква XVIII ст. у с. Милятин, Георгіївська церква (1747 р.) у с. Сіянці, Панський млин в с. Коростове (с. Українка) .

Видатні особистості[ред.ред. код]

У с. Вілія:

У с. Михалківцях просвітницькою діяльністю займалися родини:

У с. Милятині:

В с. Оженин:

У с. Черняхові

мав маєток лікар, академік Теофіл Яновський (18601928) — засновник фтизіатрії в Україні.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Гощанський район
Здолбунівський район Хмельницька область
(Славутський район,
Нетішин)
Тернопільська область
(Шумський район)
Хмельницька область
(Білогірський район)
Хмельницька область
(Ізяславський район)