Савицька Галина Володимирівна: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5
Немає опису редагування
Рядок 31: Рядок 31:
}}
}}
{{однофамільці|Савицька}}
{{однофамільці|Савицька}}
'''Галина Володимирівна Савицька''' (дівоче прізвище — ''Крисе́вич''; [[13 липня]] [[1961]], [[Мінськ]], [[Білоруська Радянська Соціалістична Республіка|Білоруська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянська]] і [[Білорусь|білоруська]] [[Баскетбол|баскетболістка]]. Чемпіон світу і призер Олімпійських ігор. [[Заслужений майстер спорту СРСР|Заслужений майстер спорту]].
'''Галина Володимирівна Савицька''' ([[Дошлюбне та шлюбне прізвище|до шлюбу]] '''Крисе́вич'''; [[13 липня]] [[1961]], [[Мінськ]], [[Білоруська Радянська Соціалістична Республіка|Білоруська РСР]], [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) — [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянська]] і [[Білорусь|білоруська]] [[Баскетбол|баскетболістка]]. Чемпіонка світу і призерка Олімпійських ігор. [[Заслужений майстер спорту СРСР|Заслужений майстер спорту]].


== Біографічні відомості ==
== Біографічні відомості ==
Баскетболом почала займатися в мінському «Горизонті» (перший тренер — Марія Селюніна). Кольори команди майстрів захищала з 1976 року. Переможниця першої ліги 1981 і 1983 років. Срібний призер першості СРСР 1989 року. Була капітаном команди.
Баскетболом почала займатися в мінському «Горизонті» (перша тренерка — Марія Селюніна). Кольори команди майстрів захищала з 1976 року. Переможниця першої ліги 1981 і 1983 років. Срібна призерка першості СРСР 1989 року. Очолювала команду.


У складі збірної Білоруської РСР — бронзова медалістка Спартакіади народів СРСР 1983 року. 1978 року стала чемпіонкою Європи серед дівчат, а наступного сезону — серед юніорок. У складі студентської збірної — переможниця [[літня Універсіада 1981|Універсіади 1981]].
У складі збірної Білоруської РСР — бронзова медалістка Спартакіади народів СРСР 1983 року. 1978 року стала чемпіонкою Європи серед дівчат, а наступного сезону — серед юніорок. У складі студентської збірної — переможниця [[літня Універсіада 1981|Універсіади 1981]].
Рядок 42: Рядок 42:
Бронзова призерка [[літні Олімпійські ігри 1988|Олімпіади-1988]] у Сеулі. Найрезультативніший гравець команди у матчі за третє місце проти {{не перекладено|Жіноча збірна Австралії з баскетболу|збірної Австралії||Australia women's national basketball team}}. Володарка шести золотих медалей [[Жіночий Євробаскет|чемпіонатів Європи]].
Бронзова призерка [[літні Олімпійські ігри 1988|Олімпіади-1988]] у Сеулі. Найрезультативніший гравець команди у матчі за третє місце проти {{не перекладено|Жіноча збірна Австралії з баскетболу|збірної Австралії||Australia women's national basketball team}}. Володарка шести золотих медалей [[Жіночий Євробаскет|чемпіонатів Європи]].


1989 року переїхала до Іспанії. Виступала на команду «Наварра» ([[Памплона]]). Через пять років прийняла іспанське громадянство (у цьому було зацікавлене керівництво клуба, щоб зменшити кількість легіонерів. З 1997 року — граючий тренер аматорської команди «Ардой» ([[Сісур-Майор]]). За чотири сезони пройшла з колективом шлях від ніжчої регіональної ліги до першого дивізіону.
1989 року переїхала до Іспанії. Виступала на команду «Наварра» ([[Памплона]]). Через пять років прийняла іспанське громадянство (у цьому було зацікавлене керівництво клуба, щоб зменшити кількість легіонерів. З 1997 року — граюча тренерка аматорської команди «Ардой» ([[Сісур-Майор]]). За чотири сезони пройшла з колективом шлях від нижчої регіональної ліги до першого дивізіону.


Працює в універсітеті Памплони. Викладає російську мову і тренерує університетську баскетбольну команду.
Працює в універсітеті Памплони. Викладає російську мову і тренерує університетську баскетбольну команду.
Рядок 49: Рядок 49:


== Досягнення ==
== Досягнення ==
* Чемпіон світу (1): [[яемпіонат світу з баскетболу серед жінок 1983|1983]]
* Чемпіонка світу (1): [[яемпіонат світу з баскетболу серед жінок 1983|1983]]
* Бронзовий призер Олімпійських ігор (1): [[баскетбол на літніх Олімпійських іграх 1988|1988]]
* Бронзова призерка Олімпійських ігор (1): [[баскетбол на літніх Олімпійських іграх 1988|1988]]
* Чемпіон Європи (6): 1980, 1981, 1983, 1985, 1987, 1989
* Чемпіонка Європи (6): 1980, 1981, 1983, 1985, 1987, 1989
* Віце-чемпіон СРСР (1): 1989
* Віцечемпіонка СРСР (1): 1989
== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 00:49, 26 квітня 2024

!!!!!

Галина Савицька
Особисті дані
Дата народження 13 липня 1961(1961-07-13) (62 роки)
Місце народження Мінськ, СРСР
Країна  СРСР
 Іспанія
 Білорусь
Зріст 187 см
Інформація про клуби
Позиція легкий форвард
Юнацькі клуби
«Горизонт» (Мінськ)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1976–1989 СРСР «Горизонт» (Мінськ) ? (?)
1989–1996 Іспанія «Наварра» (Памплона) ? (?)
1997–2001 Іспанія «Ардой» (Сісур-Майор) ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1980–1990 СРСР СРСР[en] ? (?)
Тренерська діяльність***
Роки Команда Посада
1997–2001 Іспанія «Ардой» (Сісур-Майор)

* Ігри та очки за професіональні клуби
враховуються лише в регулярному чемпіонаті.


*** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Савицька.

Галина Володимирівна Савицька (до шлюбу Крисе́вич; 13 липня 1961, Мінськ, Білоруська РСР, СРСР) — радянська і білоруська баскетболістка. Чемпіонка світу і призерка Олімпійських ігор. Заслужений майстер спорту.

Біографічні відомості

Баскетболом почала займатися в мінському «Горизонті» (перша тренерка — Марія Селюніна). Кольори команди майстрів захищала з 1976 року. Переможниця першої ліги 1981 і 1983 років. Срібна призерка першості СРСР 1989 року. Очолювала команду.

У складі збірної Білоруської РСР — бронзова медалістка Спартакіади народів СРСР 1983 року. 1978 року стала чемпіонкою Європи серед дівчат, а наступного сезону — серед юніорок. У складі студентської збірної — переможниця Універсіади 1981.

За першу збірну Радянського Союзу виступала з 1980 ро 1990 рік. На чемпіонаті світу 1983 радянська команда здобула перемоги у всіх іграх і вшосте отримала золоті медалі. Це була остання перемога європейської команди у світових першостях. Галина Савицька на турнірі провела 5 ігор і набирала в середньому по 8,4 очка. У чемпіонаті 1986 року участі не брала, а в 1990 році команда СРСР завершила змагання на пятому місці.

Бронзова призерка Олімпіади-1988 у Сеулі. Найрезультативніший гравець команди у матчі за третє місце проти збірної Австралії[en]. Володарка шести золотих медалей чемпіонатів Європи.

1989 року переїхала до Іспанії. Виступала на команду «Наварра» (Памплона). Через пять років прийняла іспанське громадянство (у цьому було зацікавлене керівництво клуба, щоб зменшити кількість легіонерів. З 1997 року — граюча тренерка аматорської команди «Ардой» (Сісур-Майор). За чотири сезони пройшла з колективом шлях від нижчої регіональної ліги до першого дивізіону.

Працює в універсітеті Памплони. Викладає російську мову і тренерує університетську баскетбольну команду.

За опитуванням видання «Прессбол» визнана найкращою баскетболісткою Білорусі (2003)[1].

Досягнення

  • Чемпіонка світу (1): 1983
  • Бронзова призерка Олімпійських ігор (1): 1988
  • Чемпіонка Європи (6): 1980, 1981, 1983, 1985, 1987, 1989
  • Віцечемпіонка СРСР (1): 1989

Примітки

  1. ↑ Баскетболистка 80-летия (російська) . Прессбол. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 16 березня 2020.

Посилання

На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Савицька_Галина_Володимирівна&oldid=42394090