Жіночий Євробаскет

Жіночий Євробаскет
Засновано	1938
Конфедерація	ФІБА Європа
Деталі турніру
Кількість команд	33 (кваліфікація); 16 (фінальний турнір)
Переможці
Поточний чемпіон	Бельгія; (друга перемога)
Найбільше перемог	СРСР ; (21 титул)
Сайт	Офіційний сайт
	Поточний сезон

Жіночий Євробаскет (англ. EuroBasket Women) — міжнародний турнір серед європейських жіночих збірних з баскетболу, проводиться раз на 2 роки під егідою ФІБА. Перший турнір проведений в 1938 році в Італії. Найбільше чемпіонками Європи ставала збірна СРСР — 21 раз, другий показник у збірної Іспанії — 4 титули.

Чинний володар титулу — збірна Бельгії.

Євробаскет є кваліфікаційним турніром для відбору збірних на чемпіонат світу та олімпійські ігри.

З 1935 року проводиться аналогічний турнір для чоловіків.

Історія

Перший чемпіонат Європи серед жінок відбувся у 1938 році у Римі, де золото здобули господарки італійки.

Наступний чемпіонат відбувся після Другої світової війни в Угорщині у 1950 році, де перемогу здобула збірна СРСР, яка домінувала на турнірі аж до свого зникнення у 1991 році через розпад СРСР, радянські баскетболістки виграли 21 турнір з 22-х в яких брали участь.

На початку 90-х років минулого століття із занеподом соцтабору зникли з карт світу Чехословаччина та Югославія, але такого домінування балканських збірних та збірної Литви, як в чоловічому турнірі не відбулось. Натомість новим фаворитів стала збірна Іспанії, яка здобула золото у 1993 році та додала ще три золоті нагороди у 2013, 2017 та 2019 роках. Дев'яності роки ознаменувались новими чемпіонками Європи: Україна (1995), Литва (1997), Польща (1999). На початку 2000-х років цей список поповнили Франція (2001), Росія (2003) та Чехія (2005).

Росіянки ще двічі здобули золоті нагороди у 2007 та 2011, натомість француженки трімфували у 2009 році.

Збірна Сербії двічі здобула золоті медалі у 2015 та 2021 роках.

У 2023 році бельгійки вперше стали чемпіонками Європи обігравши у фіналі іспанок з рахунком 64–58.^[1] Через два роки бельгійки захистили титул обігравши у фіналі іспанок з рахунком 67–65.^[2]

Результати

Переможці та призери змагань

Рік	Місце фіналу	Гра за «золото»			Гра за «бронзу»
Рік	Місце фіналу	Золото	Рахунок	Срібло	Бронза	Рахунок	Четверте місце
1938	(Рим)	Італія		Литва	Польща		Франція
1950	(Будапешт)	СРСР		Угорщина	Чехословаччина		Франція
1952	СРСР (Москва)	СРСР		Чехословаччина	Угорщина		Болгарія
1954	Югославія (Белград)	СРСР		Чехословаччина	Болгарія		Угорщина
1956	Чехословаччина (Прага)	СРСР	49–41	Угорщина	Чехословаччина	91–60	Болгарія
1958	Польща (Лодзь)	Болгарія		СРСР	Чехословаччина		Югославія
1960	(Софія)	СРСР		Болгарія	Чехословаччина		Польща
1962	Франція (Мюлуз)	СРСР	63–46	Чехословаччина	Болгарія	48–36	Румунія
1964	Угорщина	СРСР	55–53	Болгарія	Чехословаччина	68–47	Румунія
1966	Румунія	СРСР	74–66	Чехословаччина	НДР	65–60	Румунія
1968	Італія	СРСР		Югославія	Польща		НДР
1970	Нідерланди	СРСР	94–33	Франція	Югославія	77–66	Болгарія
1972	Болгарія	СРСР		Болгарія	Чехословаччина		Франція
1974	Італія	СРСР		Чехословаччина	Італія		Угорщина
1976	Франція	СРСР		Чехословаччина	Болгарія		Франція
1978	Польща	СРСР		Югославія	Чехословаччина		Франція
1980	Югославія	СРСР	95–49	Польща	Югославія	61–57	Чехословаччина
1981	Італія	СРСР	85–42	Польща	Чехословаччина	76–74	Югославія
1983	Угорщина	СРСР	91–70	Болгарія	Угорщина	82–79	Югославія
1985	Італія	СРСР	103–69	Болгарія	Угорщина	103–76	Чехословаччина
1987	Іспанія	СРСР	83–73	Югославія	Угорщина	75–67	Чехословаччина
1989	Болгарія (Варна)	СРСР	64–61	Чехословаччина	Болгарія	79–69	Югославія
1991	Ізраїль (Тель-Авів)	СРСР	97–84	Югославія	Угорщина	65–61	Болгарія
1993	Італія (Перуджа)	Іспанія	63–53	Франція	Словаччина	68–67	Італія
1995	Чехія (Брно)	Україна	77–66	Італія	Росія	69–50	Словаччина
1997	Угорщина	Литва	72–62	Словаччина	Німеччина	86–61	Угорщина
1999	Польща	Польща	59–56	Франція	Росія	78–49	Словаччина
2001	Франція	Франція	73–68	Росія	Іспанія	89–74	Литва
2003	Греція (Патри)	Росія	59–56	Чехія	Іспанія	87–81	Польща
2005	Туреччина	Чехія	72–70	Росія	Іспанія	83–65	Литва
2007	Італія	Росія	74–68	Іспанія	Білорусь	72–63	Латвія
2009	Латвія	Франція	57–53	Росія	Іспанія	63–56	Білорусь
2011	Польща	Росія	59–42	Туреччина	Франція	63–56	Чехія
2013	Франція	Іспанія	70–69	Франція	Туреччина	92–71	Сербія
2015	Угорщина Румунія	Сербія	76–68	Франція	Іспанія	74–58	Білорусь
2017	Чехія	Іспанія	71–55	Франція	Бельгія	78–45	Греція
2019	Латвія Сербія	Іспанія	86–66	Франція	Сербія	81–55	Велика Британія
2021	Франція Іспанія	Сербія	63–54	Франція	Бельгія	77–69	Білорусь
2023	Словенія Ізраїль	Бельгія	64–58	Іспанія	Франція	82–68	Угорщина
2025	Чехія Німеччина Греція Італія	Бельгія	67–65	Іспанія	Італія	69–54	Франція
2027	Бельгія Фінляндія Литва Швеція		–			–

Загальна кількість медалей


Місце	Країна	Золото	Срібло	Бронза	Загалом
1	СРСР	21	1	0	22
2	Іспанія	4	3	5	12
3	Росія	3	3	2	8
4	Франція	2	8	2	12
5	Бельгія	2	0	2	4
6	Сербія	2	0	1	3
7	Болгарія	1	5	4	10
8	Польща	1	2	2	5
9	Італія	1	1	2	4
10	Литва	1	1	0	2
10	Чехія	1	1	0	2
12	Україна	1	0	0	1
13	Чехословаччина	0	7	8	15
14	Югославія	0	4	2	6
15	Угорщина	0	2	5	7
16	Словаччина	0	1	1	2
16	Туреччина	0	1	1	2
18	Білорусь	0	0	1	1
	НДР	0	0	1	1
	Німеччина	0	0	1	1
Загалом (20 збірних)		40	40	40	120

Примітки

↑ Belgian Cats comeback seals historic first FIBA Women's EuroBasket crown. FIBA. Процитовано 25 червня 2023.
↑ Belgium repeat as FIBA Women's EuroBasket champions in Final thriller. fiba.basketball. 29 червня 2025.

Посилання

Офіційний сайт
Євробаскет [Архівовано 15 вересня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
fibaeurope [Архівовано 24 лютого 2011 у Wayback Machine.] (англ.)

[1] Belgian Cats comeback seals historic first FIBA Women's EuroBasket crown. FIBA. Процитовано 25 червня 2023.

[2] Belgium repeat as FIBA Women's EuroBasket champions in Final thriller. fiba.basketball. 29 червня 2025.

[1]

[2]