Сплюшка серамська
| Сплюшка серамська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Otus magicus (Müller, 1841) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Strix magica | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Сплюшка серамська[2] (Otus magicus) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae). Ендемік Індонезії.
Довжина птаха становить 23-25 см, вага 114-165 г. Забарвлення сильно різниться залежно від підвиду і може бути коричневими, охристими, рудувато-коричневими, сірувато-коричневими або бурим, більш або менш смугастим. На плечах світла смуга. Нижня частина тіла плямисті, поцяткована темними смужками, пера на ній мають чорні стрижні. На голові короткі пір'яні "вуха", очі жовті, дзьоб світло-жовтувато-сірий, лапи оперені, сірувато-коричневі.
Виділяють сім підвидів[3]:
- O. m. kalidupae (Hartert, EJO, 1903) — острів Каледупа[id] (острови Тукангбесі на південний схід від Сулавесі);
- O. m. morotensis (Sharpe, 1875) — острів Моротай[en] (північні Молуккські острови);
- O. m. leucospilus (Gray, GR, 1861) — острови Хальмахера, Тернате, Касірута і Бачан (північні Молуккські острови);
- O. m. obira Jany, 1955 — острови Обі[en] (північ центральних Молуккських островів);
- O. m. bouruensis (Sharpe, 1875) — острів Буру (захід центральних Молуккських островів);
- O. m. magicus (Müller, S, 1841) — острови Серам і Амбон (схід центральних Молуккських островів);
- O. m. albiventris (Sharpe, 1875) — острови Сумбава, Комодо, Флорес і Лембата[en] (західні та центральні Малі Зондські острови).
Otus tempestatis раніше вважався підвидом серамської сплюшки, однак був визнаний окремим видом.
Серамські сплюшки живуть у вологих рівнинних і заболочених тропічних лісах, на плантаціях і в садах, на висоті до 900 м над рівнем моря. Живляться комахами.
- ↑ BirdLife International (2016). Otus magicus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 05 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 05 жовтня 2022.
- Claus König, Friedhelm Weick: Owls of the World. Christopher Helm, London 2008, ISBN 978-0-7136-6548-2
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |