Стала Рідберґа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Стала Рідберґа — фізична константа, яка входить формулу для визначення частот електромагнітного випромінювання атома водню. Позначається зазвичай .

Лінійчатий спектр випромінювання атома водню описується формулою:

,

де  — довжина хвилі лінії в спектрі, n та m — цілі числа, m > n, а  — певна стала. Ця формула для спектру була знайдена емпірично, ще до появи квантової теорії атома водню. З розвитком квантової механіки стало зрозуміло, що стала R пов'язана з фундаментальнішою сталю формулою

,

де  — маса електрона,  — маса ядра атома водню. Оскільки маса електрона набагато менша за масу ядра, то поправка невелика.

Чисельне значення сталої Рідберґа дорівнює (CODATA-2012):

= 1.0973731568539(55) × 107 м−1

В одиницях енергії[ред.ред. код]

В квантовій механіці частіше використовується значення сталої Рідберґа в одиницях енергії

,

де α — стала тонкої структури,  — зведена стала Планка.

Чисельне значення:

= 13.6056923(12) еВ,

де h — стала Планка, c — швидкість світла.


Це значення використовується як одиниця енергії — рідберґ. Один рідберґ дорівнює половині гартрі.

Назва[ред.ред. код]

Стала завдячує своєю назвою шведському фізику Йоганнесові Рідберґові, який запропонував формулу, що описує спектр атома водню.

Джерела[ред.ред. код]

  • Білий М.У. (1973). Атомна фізика. Київ: Вища школа. 


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.