Термінал 1-Ліндберг (станція)
| Термінал 1-Ліндберг | |
| Транспортна мережа | Легкий метрополітен Міннеаполіса[1] |
|---|---|
| Дата створення / заснування | 2004 |
 | |
| Названо на честь | Terminal 1–Lindberghd |
| Країна |
 США |
| Адміністративна одиниця | Fort Snellingd |
| Місце розташування | Terminal 1–Lindberghd |
| Власник | Metro Transitd |
| Дата офіційного відкриття | 4 грудня 2004 |
| Сусідня станція | Fort Snellingd[1] і Terminal 2-Humphreyd[1] |
| Обслуговується маршрутом | Blue Lined |
| Залізнична лінія | Blue Lined |
| Стан використання | використовується[d] |
 | |
 Термінал 1-Ліндберг у Вікісховищі | |
44°52′51.960000100013″ пн. ш. 93°12′20.520000099975″ зх. д. / 44.88110° пн. ш. 93.20570° зх. д.
Станція 1–Ліндберг (англ. Terminal 1–Lindbergh station) — станція легкорейкового транспорту на Блакитній лінії[en] метрополітену. Вона є єдиною підземною та центральною станцією, яка розташована на глибині 69 футів нижче рівня землі в міжнародному аеропорту Міннеаполіс-Сент-Пол[en]. Дістатись туди можна ескалатором чи ліфтом. Станція почала працювати 4 грудня 2004 року.
.jpg)
Розташувати велику станцію під аеропортом було дуже складно для проектувальників. Тунель і станція повинні бути ретельно спроектовані, щоб відповідати вимогам безпеки Федерального управління цивільної авіації . [2] Пасажири можуть дістатися до станції через транзитний центр в «Hub Building», або на трамваї, який курсує від головного терміналу . [3]
Тунелі були спроектовані з високим ступенем вибухостійкості у разі загрози тероризму. Підземна частина була найдорожчою дистанцією всього залізничного проекту. [4]
Ця станція була викопана вже після того, як збудували дві головні тунельні труби за допомогою тунелепрохідної машини. [2] Станція є найбільшим підземним громадським місцем у Міннесоті. [5] Під час прокладання було виявлено засипану річкову долину за кілька сотень футів на південь від станції.
Станція Ліндберг не опалюється, але завдяки своєму розташуванню зберігає температуру приблизно 50-60 °F (10-15 °C) цілий рік.
Сполучення між цією станцією та Станцією 2–Хамфрі[en] є безкоштовним для пасажирів і працює цілодобово. [3] Блакитна лінія — є основним спосом пересадки пасажирів між станціями. [3] Станція 1 – Ліндберг належить і обслуговується Комісією столичних аеропортів[en].
Від станції є пряме автобусне сполучення з Маршрутом 54[en] до центру міста Сент-Пол[en] і торгового центру Mall of America[ru] .
У станції знаходиться витвір мистецтва "Стрекоза" Андреа Міклебуст і Стентона Сірса. Цей витвір виготовлений з тераццо[en] розміром 30 футів (9,1 м) на 45 футів (14 м) у вигляді крила стрекози на платформі. Витвір мистецтва належить і обслуговується Міжнародним аеропортом Міннеаполіс-Сент-Пол.
- ↑ а б в https://www.metrotransit.org/Data/Sites/1/media/metro/313661_metro_diagrammap.pdf
- ↑ а б Ozdemir, Levent, ред. (April 2004). North American Tunneling 2004. Atlanta: CRC Press. ISBN 978-9058096692.
- ↑ а б в Terminal-1-Lindbergh-Station. Metro Transit. 2018. Процитовано 13 грудня 2018.
- ↑ Hiawatha Line Before and After Study (PDF). Metro Transit. August 2010. с. 23. Архів (PDF) оригіналу за 19 березня 2013. Процитовано 22 травня 2013.
- ↑ Stratton, Jeremy (4 вересня 2007). Twin tunnels carrying trains to and from Minneapolis-St. Paul airport were major undertaking. aviationpros.com. Endeavor Business Media. Процитовано 6 серпня 2021.