Ескалатор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ескалатор
Зображення
Дата створення / заснування 1891[1]
Першовідкривач або винахідник Jesse W. Renod[1][2]
Іконка
CMNS: Ескалатор у Вікісховищі
Ансамбль ескалаторів у Мінато Мірай 21 у Йокогамі

Ескала́тор (англ. escalator від лат. scalae — сходи) — транспортний пристрій, рухома доріжка у вигляді похилих сходів з рухомими горизонтальними сходинками для переміщення людей між різними рівнями вгору чи вниз у висотних громадських будівлях: магазинах, станціях метрополітену, готелях, вокзалах, аеропортах.

Сходинки рухаються на роликах вздовж напрямних за допомогою ланцюгової передачі від електричного приводу. Швидкість руху сходинок становить 0,3 — 0,8 м/с. Максимальний кут нахилу ескалатора відносно горизонтальної поверхні переважно не перевищує 30°.

Уперше такий транспортний пристрій запатентував у 1892 році і збудував у 1895 році Джессі Рено (Jesse Reno); назву escalator вперше застосував 1897 року Чарльз Сібергер (Charles D. Seeberger).

29 травня 1900 року американська компанія «Отіс» зареєструвала свою нову торгову марку «Ескалатор», згодом дала ім'я всім автоматичним сходам. Незадовго до цього компанія представила перший у світі ескалатор на міжнародній виставці в Парижі.

Ескалатори в Київському метрополітені[ред. | ред. код]

У Київському метрополітені встановлено 122 ескалаторів. Ескалаторна машина розташована у нахиленому тунелі, що називається тунельним ескалаторним маршем. Двомаршевий ескалатор утворюють нахили, поєднані проміжним вестибюлем. У Києві сім двомаршевих нахилів — на станціях Kyiv Metro First Line logo.svg «Арсенальна», Kyiv Metro First Line logo.svg «Хрещатик», Kyiv Metro First Line logo.svg «Університет», Kyiv Metro First Line logo.svg «Шулявська», Kiev Metro Third Line logo.svg «Золоті ворота», Kiev Metro Third Line logo.svg «Дорогожичі» та Kiev Metro Third Line logo.svg «Печерська». Двомаршевий ескалатор станції Kyiv Metro First Line logo.svg «Арсенальна» — найглибший спуск у Києві — 55,8+46,6 м.[3]

Кожна секція із сходинками називається стрічкою ескалатора. У Києві та у метрополітенах України використовуються три- або чотиристрічкові тунельні ескалатори, а у деяких вестибюлях — дво- та однострічкові. Максимальний кут нахилу ескалатора відносно горизонтальної поверхні переважно не перевищує 35°.[3]

Перший український ескалатор типу ЕТК-245 виробництва концерну ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» установили у 2004 році на станції Kiev Metro Third Line logo.svg «Сирець», згодом – на нових виходах станцій Kyiv Metro First Line logo.svg «Лісова» та Kyiv Metro First Line logo.svg «Дарниця».[3]

Найбільше всього сходинок (743) у середньої стрічки ескалатору станції Kyiv Metro First Line logo.svg «Хрещатик». На цій же станції — найдовші поручні, які становлять 293 метри.[3]

Поручні ескалатора рухаються швидше, ніж сам ескалатор, тому що електропривід ескалатора передає обертовий момент на ланцюги ескалатора, а вже потім на зірку обертання поручня.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Политехнический словарь. Гл. редактор акад. И. И. Артоболевский. — Москва: Издательство «Советская энциклопедия», 1976. —608 с.