Старко Ігор Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Старко Ігор Анатолійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження4 серпня 1977(1977-08-04)
Смерть4 серпня 2022(2022-08-04) (45 років)
ПохованняІльпінь
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015

І́гор Анато́лійович Старко́ (4 серпня 1977 — 4 серпня 2022) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни.

Біографія

[ред. | ред. код]

Ігор Старко навчався в Здолбунівській міській школі № 3, закінчивши 9 класів, вступив у Здолбунівське професійно-технічне училище № 3 на спеціальність «Муляр-штукатур». Після навчання пішов на строкову службу в армію. Все життя працював на будівництві.

У 2003 році одружився, через рік народився син Дмитрик, а ще за чотири — менша донечка Настуня.

24 лютого 2022 року одним із перших прийшов у військкомат, а вже 26 лютого пішов захищати Батьківщину.

4 серпня 2022 року, в свій 45 день народження, солдат Ігор Старко в бою за Батьківщину, виявивши стійкість і мужність під час участі в бойових діях, вірний військовій присязі, загинув від отриманих поранень, несумісних із життям. Похований 12 серпня 2022 року на кладовищі в селі Ільпінь[1].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Медаль «Захиснику Вітчизни» (21 березня 2023, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Загинув у свій день народження: у Здолбунові попрощалися із солдатом. ITV MEDIA GROUP | Новини Рівного та області (укр.). Процитовано 23 листопада 2023.
  2. Указ президента України №170/2023 Про відзначення державними нагородами України. 21 березня 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]