Очікує на перевірку

Старотітаровська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Старотитарівська)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
станиця Старотитарівська
рос. Старотитаровская
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Краснодарський край
Муніципальний район Темрюцький район
Поселення Старотитарівська сільська рада
Код ЗКАТУ: 03 251 822 001
Код ЗКТМО: 03651422101
Основні дані
Час заснування 1794
Населення 12 193
Поштовий індекс 353530
Телефонний код +7 86148
Географічні координати: 45°13′19″ пн. ш. 37°08′47″ сх. д. / 45.22194444447177375° пн. ш. 37.14638888891677482° сх. д. / 45.22194444447177375; 37.14638888891677482Координати: 45°13′19″ пн. ш. 37°08′47″ сх. д. / 45.22194444447177375° пн. ш. 37.14638888891677482° сх. д. / 45.22194444447177375; 37.14638888891677482
Вебсторінка adm-starotitarovskaya.ru
Мапа
Старотитарівська (Росія)
Старотитарівська
Старотитарівська

Старотитарівська (Краснодарський край)
Старотитарівська
Старотитарівська

Мапа

Старотитарівська — станиця Темрюцького району Краснодарського краю розташована на Таманському півострові, на березі Старотитарівського лиману.

Історія

[ред. | ред. код]

Військовий уряд вирішив розмістити населення по куренях. Сільських отаманів викликали в Катеринодар і там шляхом жеребкування визначили місця розселення 40 куренів, 38 з яких стали носити колишні запорізькі назви.

Серед них і Титарівський курінь, утворений у 1794 році.

У 1810 році його перейменували в Старотитарівський, оскільки частина мешканців з нього пішла углиб степів, подалі від кордону, який проходив по річці Кубані. Вони, пішовши утворили Новотитарівське поселення.

З 1842 року Старотитарівський курінь став називатися станицею Старотитарівською.

У районі станиці Старотитарівською було більше 230 нафтових ям і колодязів.

У 1864 році вдалося провести і перші бурові роботи, спочатку у Анапі, а потім у станиці Старотитарівської.

У 1874 році в Старотитарівський була побудована кам'яна Успенська церква, а в 1807 році була дерев'яна церква першої Пречистої Пресвятої Богородиці з дзвіницею, при ній була церковно-приходська школа.

У станиці, в 1880-і роки діяли 7 кузень, 6 риболовецьких господарств, 3 бондарських майстерень, 3 маслоробні, 4 шкіряних цехи, 1 цегляний завод, 31 водяний і вітряний млин.

У 1905 році в Старотитарівський мешкало 15 000 осіб.

Економіка

[ред. | ред. код]

На території станиці розташовані великі підприємства:

  • Таманський груповий водопровід,
  • Старотитарівський хлібозавод,
  • ТОВ «Кубань- вино»,
  • ТОВ «Транс Магістраль»

В станиці народився Лоза Василь Матвійович (нар. 1902) — радянський вчений в області виноробства[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986.(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Сайт Старотітарівського сільського поселення