Полтавська (станиця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
станиця Полтавська
рос. Полтавская
Coat of arms of Poltavskaya.png Flag of Poltavskoe (Krasnodar krai).png
Герб станиці Прапор станиці
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Краснодарський край
Муніципальний район Красноармійський район
Поселення Полтавське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 03 223 810 001
Основні дані
Час заснування: 1794
Населення 26 490 осіб (2010)
Площа 17 км² км²
Густота населення 1696,23 осіб/км²
Поштовий індекс 353800—353803, 353807 (вокзал)
Телефонний код +7-86165
Географічні координати: 45°22′00″ пн. ш. 38°12′42″ сх. д. / 45.366666666667001095447631087° пн. ш. 38.211666666667000° сх. д. / 45.366666666667001095447631087; 38.211666666667000Координати: 45°22′00″ пн. ш. 38°12′42″ сх. д. / 45.366666666667001095447631087° пн. ш. 38.211666666667000° сх. д. / 45.366666666667001095447631087; 38.211666666667000
Відстань
До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

65 км

Влада
Адреса http://www.stanpoltan.info
Голова адміністрації Побожий Володимир Анатолійович
Карта
Полтавська (Росія)
Полтавська
Полтавська

Полтавська (Краснодарський край)
Полтавська
Полтавська

Commons-logo.svg Полтавська у Вікісховищі

Станиця Полтавська — адміністративний, культурний і економічний центр Красноармійського району Краснодарського краю і одночасно сільській адміністрації. В радянський період була перейменована на станицю Красноармійська, потім станиці повернуто первісну назву.

Населення: 28 тис. осіб, загальна площа Полтавської — 17 км², щільність населення — 1696,23 осіб/км².

Станица розташована в дельті Кубані, оточена рисовими чеками, за 65 км північно-західніше Краснодару, за 11 км північніше Слов'янську-на-Кубані. Залізнична станція Полтавська на гілці «КримськТимашевськ». У станиці базується мотобольний клуб «Кіровець».

Історія[ред.ред. код]

  • Полтавська, заснована в 1794, є однією перших сорока курінних поселень чорноморських козаків на Кубані (див. Кубанські козаки). Назву перенесено з однойменного куреня Січи, названого у свою чергу по місту Полтава;
  • У 1926 році в станиці працював україномовний педагогічний технікум;
  • У 1932–1933 Полтавська стала однією із станиць, поставлених за «саботаж» на «чорні дошки ганьби». Від голоду померли сотні станичників;
  • На підставі спеціального пункту постанови ЦК ВКП(б) та РНК СРСР від 14 грудня 1932 року[1] навесні 1933 все козацьке населення станиці було виселено до північних районів СРСР, а на їх місце поселені військовослужбовці Червоної армії та їх сім'ї. Станиця перейменована на Красноармійську;
  • 2004 року станиці було повернуто первісну назву;

Голодомор 1933[ред.ред. код]

Як пише Роберт Конквест в книзі «Жнива скорботи»: «Нападки Шеболдаєва на станицю Полтавську не були простою словесною погрозою. 17 грудня 1932 р. за розпорядженням голови крайвиконкому депортували всіх 27 тис. мешканців станиці.

Партизанський рух у цій окрузі існував до 1925 р., а окремі групи діяли і значно довше. У 1929–1930 рр. депортували 300 з 5600 господарств і судили 250 осіб за невиконання зернових заготівель, із числа яких близько 40 розстріляли. „Бабський бунт“ у цій місцевості очолили вдови червоних партизанів. У 1930–1931 рр. там провели серію арештів підозрюваних членів „Спілки визволення України“.

Тепер, у грудні 1932 р., у Полтавській відбулося справжнє повстання, учасники якого вбивали співробітників ОДПУ та активістів; станиця перейшла під контроль повстанців, котрі відрядили свої ескадрони до сусідніх селищ із закликом приєднатися до них. Одначе вони робили це надто повільно, і владі вдалося сконцентрувати коло Полтавської переважаючі сили і після тяжких боїв знову взяти станицю у свої руки.

Начальник ОДПУ Кубаєв віддав наказ: через те що Полтавська опинилася в руках куркулів, депортувати все населення, за винятком кількох лояльних громадян. Із цією метою оголосили воєнний стан, а жителів попередили, що за будь-яке порушення наказів винуватці отримають „найвищу міру соціалістичної законності — розстріл“: це стосувалося тих, хто „проводив агітацію, ширив провокаційні чутки, спричиняв паніку або плюндрував власність чи продукцію“. Згодом до станиці наїхали російські поселенці, і її перейменували в „Красноармейскую“.»

Персоналії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Постановление 14 декабря 1932 г. ЦК ВКП(б) и СНК СССР «О хлебозаготовках на Украине, Северном Кавказе и в Западной области»
  2. Володимир Сергійчук. Трагедія кубанської станиці Полтавська як свідчення геноциду українства. // «Дзеркало тижня», 12 грудня 2008.

Галерея[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Росія Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.