Старотітаровська
| станиця Старотитарівська | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| рос. Старотитаровская | |||||
| |||||
| Країна |  Росія
| ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Краснодарський край | ||||
| Муніципальний район | Темрюцький район | ||||
| Поселення | Старотитарівська сільська рада | ||||
| Код ЗКАТУ: | 03 251 822 001 | ||||
| Код ЗКТМО: | 03651422101 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1794 | ||||
| Населення | 12 193 | ||||
| Поштовий індекс | 353530 | ||||
| Телефонний код | +7 86148 | ||||
| Географічні координати: | 45°13′19″ пн. ш. 37°08′47″ сх. д. / 45.22194444447177375° пн. ш. 37.14638888891677482° сх. д.Координати: 45°13′19″ пн. ш. 37°08′47″ сх. д. / 45.22194444447177375° пн. ш. 37.14638888891677482° сх. д. | ||||
| Вебсторінка | adm-starotitarovskaya.ru | ||||
| Мапа | |||||
  Старотитарівська  Старотитарівська | |||||
|
| |||||
.png)
Старотитарівська — станиця Темрюцького району Краснодарського краю розташована на Таманському півострові, на березі Старотитарівського лиману.
Історія[ред. | ред. код]
Військовий уряд вирішив розмістити населення по куренях. Сільських отаманів викликали в Катеринодар і там шляхом жеребкування визначили місця розселення 40 куренів, 38 з яких стали носити колишні запорізькі назви.
Серед них і Титарівський курінь, утворений у 1794 році.
У 1810 році його перейменували в Старотитарівський, оскільки частина мешканців з нього пішла углиб степів, подалі від кордону, який проходив по річці Кубані. Вони, пішовши утворили Новотитарівське поселення.
З 1842 року Старотитарівський курінь став називатися станицею Старотитарівською.
У районі станиці Старотитарівською було більше 230 нафтових ям і колодязів.
У 1864 році вдалося провести і перші бурові роботи, спочатку у Анапі, а потім у станиці Старотитарівської.
У 1874 році в Старотитарівський була побудована кам'яна Успенська церква, а в 1807 році була дерев'яна церква першої Пречистої Пресвятої Богородиці з дзвіницею, при ній була церковно-приходська школа.
У станиці, в 1880-і роки діяли 7 кузень, 6 риболовецьких господарств, 3 бондарських майстерень, 3 маслоробні, 4 шкіряних цехи, 1 цегляний завод, 31 водяний і вітряний млин.
У 1905 році в Старотитарівський мешкало 15 000 осіб.
Економіка[ред. | ред. код]
На території станиці розташовані великі підприємства:
- Таманський груповий водопровід,
- Старотитарівський хлібозавод,
- ТОВ «Кубань- вино»,
- ТОВ «Транс Магістраль»
Люди[ред. | ред. код]
В станиці народився Лоза Василь Матвійович (нар. 1902) — радянський вчений в області виноробства[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986.(рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
Сайт Старотітарівського сільського поселення
| |||||||||||
|
