Старі Кени
| присілок Старі Кени | |
|---|---|
| рос. Старые Кены | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Удмуртія |
| Муніципальний округ | Зав'яловський район |
| Код ЗКАТУ: | 94216825004 |
| Код ЗКТМО: | 94616425136 |
| Основні дані | |
| Населення | 357 осіб (2010) |
| Поштові індекси | 427005 |
| Телефонний код | +7 3412 |
| Географічні координати: | 56°42′29″ пн. ш. 53°17′33″ сх. д. / 56.708055555556° пн. ш. 53.2925° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 125 м |
| Водойма | річка Шашур |
| Мапа | |
  Старі Кени  Старі Кени | |
|
| |
Старі Ке́ни (рос. Старые Кены) — присілок в Зав'яловському районі Удмуртії, Росія.
Знаходиться на обох берегах невеликої річки Шашур, лівої притоки річки Стара Кенка, обабіч автодороги Р322 Іжевськ-Сарапул. В селі діє дитячий садок.
Населення — 357 осіб (2010[1]; 298 в 2002[2]).
Національний склад станом на 2002 рік:
- удмурти — 80 %
Присілок Кен вперше згадується в Ландратському переписі 1716 року. Тоді воно відносилось до сотні Пронки Янмурзіна Арської дороги. До революції присілок входило в склад Сарапульського повіту Вятської губернії. За даними 10-ї ревізії 1859 року в селі Старий Кен проживало 261 особа в 34 дворах, працював млин[3]. Після утворення Вотської АО, присілок стало центром Старокенської сільради Зав'яловської волості, пізніше — Іжевського району. В 1936 році сільрада передана в склад Зав'яловського району. В 1970 році центр сільради був перенесений до присілка Каменне, а сільрада перейменована в Каменнську[4].
- вулиці — Берлінська, Варшавська, Віденська, Зарічна, Лісова, Лондонська, Механізаторів, Молодіжна, Московська, Паризька, Польова, Празька, Роздільна, Римська, Садова, Соснова, Таллінська, Шкільна
- провулки — Афінський, Брюсельський
- ↑ Результати перепису населення 2010 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
- ↑ Результати перепису населення 2002 року в Удмуртії (рос.) [Архівовано 2022-08-17 у Wayback Machine.]
- ↑ Списки населенных мест Российской империи. Том VIII. Вятская губерния. Список населенных мест по сведениям 1859—1873 годов
- ↑ Справочник по административо-территориальному делению Удмуртии / Составители: О. М. Безносова, С. Т. Дерендяева, А. А. Королёва — Ижевск: Удмуртия, 1995. — С. 283—295. — 744 с. — 2000 экз. — ISBN 5-7659-0425-4
- ↑ Республика Удмуртская, Завьяловский район - Почтовые индексы России (рос.)
|
Це незавершена стаття про Удмуртію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |