Стасів Владислав Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Владислав Стасів
Владислав Володимирович Стасів
 Солдат
Загальна інформація
Народження29 листопада 1999(1999-11-29)
м. Стрий, Львівська область
Смерть21 вересня 2022(2022-09-21) (22 роки)
селище Ямпіль, Донецька область
(вогнепальне поранення від кулі снайпера)
Похованням. Стрий
Національністьукраїнець
Псевдо«Динамо»
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Територіальна оборона
Формування
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Владислав Володимирович Стасів (29 листопада 1999 — 21 вересня 2022) — військовослужбовець Збройних сил України, солдат 103-ї ОБрТрО, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (посмертно, 2022).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 29 листопада 1999 року у місті Стрий Львівської області. Навчався у місцевих школах №11 і №3 ім.І.Франка. Продовжив здобувати освіту у Івано-Франківському НТУ нафти і газу на спеціальності «Туризм». Обожнював музику, зокрема захоплювався фрістайлом. З ранніх років займався і цікавився футболом. Був фанатом київського футбольного клубу «Динамо», тому й у війську обрав собі однойменний позивний.

У перші дні повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист України від окупантів. Служив у лавах 65-го окремого батальйону 103-ї окремої бригади територіальної оборони. Обіймав посаду навідника гранатометного відділення взводу вогневої підтримки. Разом із побратимами боронив північ Полтавщини, з березня 2022 року брав участь у бойових діях на Сумщині, Харківщині та Донеччині.

Загинув 21 вересня 2022 року у бою від ворожої кулі снайпера, звільняючи селище Ямпіль [1].

Прощання з воїном відбулося 25 вересня 2022 року у рідному місті. Похований на Алеї Слави Стрийського кладовища [2].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • орден «За мужність» III ступеня (17 листопада 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі [3].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
  • На честь Владислава і його командира побратими вивісили на найвищій точці звільненого Ямполя синьо-жовтий прапор як символ жертовності та подвигу українських захисників [4].
  • В пам'ять про Героя на території 11 школи висаджено іменну магнолію, а на алеї пам'яті полеглих захисників-випускників 3 школи — сакуру та калину.
  • 20 жовтня 2023 року в 11 школі відбулося відкриття пам'ятного знаку, де викарбуване ім'я Владислава Стасіва.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. У боях з окупантами загинули легендарний кіборг Микола Озеров та навідник Владислав Стасів.
  2. Із скорботою Стрий попрощався із своїми Захисниками-Героями Миколою Озеровим та Владиславом Стасівим.
  3. Указ Президента України № 783/2022 від 17 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
  4. Український прапор над звільненим Ямполем. Львівські тероборонівці вшанували загиблих побратимів.

Примітки

[ред. | ред. код]