Стасів Любов Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Любов Володимирівна Стасів
Народилася 21 липня 1962(1962-07-21) (57 років)
Українська РСР м. Івано-Франківськ, УРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Національність СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність політик
Alma mater Московський інститут електронної техніки
Прикарпатський університет
Посада Голова Українського фонду підтримки підприємництва
Партія Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»
Діти Захар (нар.1984), Антон (нар.1985), Марко (нар.1987), Остап (нар.1990)
Дочка Соломія (нар.1996)
Нагороди
Мати-героїня — 2008
Україна Народний депутат України
5-го скликання
Блок Юлії Тимошенко 25 травня 2006 23 листопада 2007

Стасів Любов Володимирівна (нар.21 липня 1962(19620721), м. Івано-Франківськ) — український громадський діяч, голова Українського фонду підтримки підприємництва, народний депутат 5-го скликання, Мати-героїня.

Біографія[ред. | ред. код]

Любов Стасів народилася 21 липня 1962 року у м. Івано-Франківську.

У 1980–1987 роках навчалась у Московському інституті електронної техніки за фахом інженер електронної техніки, спеціальність «Напівпровідники і діелектрики», а у 1992–1998 — Прикарпатському університеті за фахом історик.

Протягом 19871992 роках була на посаді інженера-технолога на заводі «Позитрон» (м. Івано-Франківськ).

У 1992 році була призначена директором будинку вчителя відділу освіти Івано-Франківського міськвиконкому.

У 1999 році переїхала до Києва, де стала заступником головного редактором, а пізніше — головним редактором всеукраїнського тижневика "Самостійна Україна, де пропрацювала до 2005 року. Одночасно у 20002001 роках була виконавчим директором кредитної спілки «Україна» (м. Київ), а у 2002–2005 роках помічником-консультантом народного депутата Верховної Ради України Сергія Головатого.

У 2006–2007 роках Любов Стасів була народний депутат 5-го скликання, займаючи посади секретаря комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я та члена Лічильної комісії Верховної Ради України п'ятого скликання. За час роботи було подано 6 законопроектів у співавторстві[1] та не подано жодного запиту[2].

Протягом 20082009 років вона була заступником керівника Головної Служби гуманітарної політики Секретаріату Президента України.

24 червня 2010 року була призначена Головою Українського фонду підтримки підприємництва. 12 жовтня 2012 року разом із колективом фонду (12 осіб) покинула роботу в Українському фонді підтримки підприємництва за власним бажанням.

Державні нагороди[ред. | ред. код]

  • Мати-героїня (15 лютого 2008) — за материнську самовідданість, народження і виховання дітей, забезпечення умов для всебічного їх розвитку (матері п'яти дітей)[3]

Сім'я[ред. | ред. код]

Має 4-х синів та дочку.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]