Степаков Володимир Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Степаков Володимир Ілліч
Народився 31 травня (13 червня) 1912
Калуга, Російська імперія[1]
Помер 28 травня 1987(1987-05-28) (74 роки)
Москва, СРСР
Поховання Кунцевський цвинтар
Громадянство СРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність дипломат
Alma mater Московський педагогічний державний університет
Науковий ступінь доктор історичних наук і кандидат економічних наук
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Дружби народів медаль «За трудову доблесть» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»

Володимир Ілліч Степаков (13 червня 1912(19120613), місто Калуга, тепер Російська Федерація — 28 травня 1987, місто Москва) — радянський діяч, головний редактор газети «Известия», завідувач відділу пропаганди і агітації ЦК КПРС, надзвичайний і повноважний посол СРСР в Югославії. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1961—1966 роках. Член ЦК КПРС у 1966—1981 роках. Депутат Верховної Ради Російської РФСР 6-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 7-го скликання. Кандидат економічних наук (1958), доктор історичних наук (1968).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині службовця. У 1927—1932 роках працював учнем слюсаря і слюсарем фабрики в місті Калузі, лісорубом у Північному краї (на Архангельщині).

У 1932—1935 роках — слухач Вищої комуністичної сільськогосподарської школи в місті Тулі.

У 1935—1937 роках служив червоноармійцем і командиром відділення в Червоній армії.

Член ВКП(б) з 1937 року.

У 1937—1940 роках — інспектор, начальник сектора в Народному комісаріаті важкої промисловості СРСР. У 1940—1941 роках — начальник сектора в Народному комісаріаті шляхів сполучення СРСР.

У 1941—1944 роках — начальник цеху заводу.

З 1944 року — на партійній роботі. У 1948—1950 роках — завідувач відділу Московського міського комітету ВКП(б).

У 1950—1952 роках — 2-й секретар, 1-й секретар Первомайського районного комітету ВКП(б) міста Москви.

У 1952 році закінчив заочно Московський державний педагогічний інститут імені Леніна.

У 1952—1953 роках — заступник начальника Управління Міністерства державної безпеки (МДБ) СРСР по Московській області.

У 1953—1957 роках — аспірант Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

У 1957—1959 роках — завідувач відділу пропаганди і агітації Московського міського комітету КПРС.

У 1959 — 9 грудня 1960 року — секретар Московського міського комітету КПРС. 9 грудня 1960 — 27 лютого 1961 року — 2-й секретар Московського міського комітету КПРС.

У лютому 1961—1962 роках — завідувач відділу пропаганди і агітації ЦК КПРС по Російській РФСР.

У 1962—1964 роках — завідувач ідеологічного відділу ЦК КПРС по сільському господарству.

У жовтні 1964 — травні 1965 року — головний редактор газети «Известия».

У травні 1965 — 1970 року — завідувач відділу пропаганди і агітації ЦК КПРС.

19 січня 1971 — 16 травня 1978 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР в Соціалістичній Федеративній Республіці Югославія.

З травня 1978 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві. Помер 28 травня 1987 року. Похований на Новокунцевському цвинтарі Москви.

Нагороди і звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]