Столяр Олена (Галина) Теодорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олена (Галина) Столяр
Галина Столяр.jpg
Народження 5 березня 1917(1917-03-05)
м. Тернопіль
Смерть 27 листопада 1942(1942-11-27) (25 років)
м. Берлін, Німеччина Німеччина
Країна Україна
Приналежність OUN-B-01.svg ОУН
Партія Організація українських націоналістів

Олена (Галина) Теодорівна Столяр (5 березня 1917, м. Тернопіль — 27 листопада 1942, м. Берлін, Німеччина) — діячка ОУН, учасниця Процесу 59-ти у січні 1941 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 1917 року (в анкеті арештованої — народилася 1916 в Тернополі), в родині священика з Хмелівки, Теребовлянського району. Дитинство проходило у селі Суховоля, що на Бродівщині.

Навчалася в гімназії «Рідна Школа» у Львові, була членом в організаціях «Пласт», «Союз Українок» та «Просвіта». Після навчання повернулась Суховолі, де продовжувала свою громадську діяльність у товариствах «Рідна школа», «Союз Українок», студентському товаристві «Смолоскип».

Недопущена польською владою до навчання на медичному факультеті Львівського університету, Галя була змушена залишитися в батьків у Тернополі аж до упадку Польщі. Згодом стала членом в ОУН.

Арештована у Процесі 59-ти[ред. | ред. код]

У 1940 році заарештована органами НКВС, стала учасницею відомого львівського Процесу 59-ти над студентами, який відбувався в січні 1941 року. Спочатку її засудили до розстрілу, але згодом помилували до 10 років ув'язнення та відправили з групою засуджених до тюрми в Бердичеві.

Після поспішного відступу Червоної армії їй дивом вдалось врятуватись із атакованої енкаведистами тюрми[1].

Новий етап боротьби[ред. | ред. код]

Включилась у підпільну боротьбу ОУН з німецькими окупантами. На короткий час була арештована нацистами у Львові, але зуміла втекти.

Під іншим прізвищем виїхала до Німеччини, де мала бути зв'язковою між провідником «Легендою» (Климів Іван) в Мюнхені та Україною. Як жертву більшовицького терору її було прийнято на медицину в німецькому університеті в Берліні. Під виглядом поїздок додому за харчами виконувала доручення проводу ОУН.

Видана гестапо мельниківцем «фольксдойчем» Утьо Соколовським. Соколовський та інші гестаповці слідкували за нею в Мюнхені й Берліні і таки відшукали «зв'язкову хату» теренового проводу ОУН у Німеччині[2]. Арештована гестапо в 1942 році, витримала гестапівські тортури і нікого не видала, розстріляна 27 грудня 1942 р[3]. Віднайдену хату гестапо однак використало як пастку і заарештувало майже весь провід ОУН в Німеччині. За такі успіхи у винищуванню членів «Бандерабевеґунґ» садиста Віллі Вірзінґа[4] було підвищено до головного референта українських справ у СД та гестапо.

Тітка відомого кінопродюсера та режисера українського походження Юрія Лугового[5].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

2000 року одну із вулиць у м. Броди названо її іменем.[6]

4 березня 2007 року у селі Суховоля Бродівського району Львівської області Олені (Галині) Столяр було відкрито меморіальну таблицю.[7]

У 201З році за підтримки Всеукраїнського об'єднання «Свобода» та народного депутата України Ірини Сех у м. Бродах відбулась відкрита першість району з футзалу серед ветеранів, присвячена пам'яті Галини Столяр.[8]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Люба Комар. Процес 59-ти. — Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 1997. — 85 ст. ISBN 966-7155-17-Х

Посилання[ред. | ред. код]