Сех Ірина Ігорівна
Ірина Сех | |
---|---|
Ірина Сех на мітингу в 2012 | |
Голова Львівської обласної державної адміністрації | |
2 березня 2014 — 14 серпня 2014 | |
Президент |
Олександр Турчинов (в. о.) Петро Порошенко |
Прем'єр-міністр | Арсеній Яценюк |
Попередник | Олег Сало |
Наступник | Юрій Турянський (т. в. о.) |
Народилася |
20 вересня 1970 (53 роки) Вербівчик, Бродівський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР |
Відома як | політична діячка |
Громадянство | Україна |
Національність | українка |
Alma mater | Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка і юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
Політична партія | Всеукраїнське об'єднання «Свобода» |
У шлюбі з | Андрій |
Діти | донька Дарина |
Брати | Олег Панькевич |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
7-го скликання | |||
Всеукраїнське об'єднання «Свобода» | 12 грудня 2012 | — | 27 листопада 2014 |
Ірина Ігорівна Сех (нар. 20 вересня 1970, село Вербівчик, Бродівського району, Львівської області) — український політик, депутат Львівської обласної ради V, VI, VIII скликання, директор приватного підприємства «Агенція юридичного захисту», Народний депутат України VII скликання[1].
Очолювала Львівську обласну державну адміністрацію з 2 березня до 14 серпня 2014 року.
Освіта[ред. | ред. код]
З 1977 по 1987 рік — навчання у Бродівській СШ № 1, яку закінчила з відзнакою. З 1987 по 1989 рік — навчання у Бродівському педагогічному училищі (нині коледж), яке закінчила з відзнакою. З 1990 по 1994 рік — навчалася у Тернопільському педінституті (нині університет), спеціальність — вчитель початкових класів. З 2005 по 2009 рік — навчання на юридичному факультеті Львівському національному університеті ім. Івана Франка за спеціальністю правознавство.
Політична діяльність[ред. | ред. код]
Працювала в школах Золочева і Бродів. У 1998 вступила до партії «Свобода», стала помічником народного депутата Олега Тягнибока, працюючи у громадській приймальні.
У 2002, у результаті місцевих виборів, «Свобода» отримала представництво у Бродівській районній раді, а Ірина Сех, відповідно, очолила депутатську фракцію партії.
У 2006 Ірину обрано депутатом Львівської обласної ради V скликання. Згодом пані Сех переобрали на другий термін, вже до Львівської обласної ради VI скликання, де вона очолила фракцію «Свободи», комісію з питань екології, природних ресурсів та рекреації, низку тимчасових контрольних депутатських комісій. Діяльність депутатки у стінах Львівської обласної ради була досить продуктивною — Ірина Сех відзначилася найбільшою кількістю депутатських звернень і запитів, комісія, яку вона очолювала, була ініціатором найбільшої кількості рішень сесій.[2]
2012 року на виборах до Верховної Ради України за Ірину Сех, яка балотувалася в 119-му виборчому окрузі, проголосувало 67 784 виборців (64,86 %). У парламенті очолювала Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Автор та співавтор 25 законопроєктів та низки проєктів постанов. Скерувала понад 20 депутатських запитів та 1500 звернень в органи влади. Експерти[хто саме?] визнали Ірину Сех найактивнішим законотворцем із Львівщини в парламенті VII скликання[джерело?].
Під час Революції гідності Ірина Сех стала головою Львівського обласного Штабу національного спротиву. Штаб займався відправленням людей до Києва на підтримку Майдану, збором і перевезенням продуктів, речей, іншого необхідного, щонеділі відбувалися віча на львівському Майдані. Після одного з них Ірині прийшла повістка про порушення кримінальної справи. На допиті вона відмовилася давати свідчення. 20 лютого 2014 року в готелі «Україна» в Києві вона разом з кількома львівськими медиками прийняла перших поранених снайперами з Інститутської[джерело?].
Указом Виконуючого обов'язки Президента України Президента України Олександра Турчинова від 2 березня 2014 року призначена головою Львівської обласної державної адміністрації[3]. На посаді голови облдержадміністрації створила 3-ій батальйон територіальної оборони Львівщини[джерело?], 10 червня 2014 року написала заяву про звільнення з посади голови Львівської обласної державної адміністрації i направила її в адміністрацію президента України. 14 серпня 2014 року звільнена з посади.[4]
Кандидатка-мажоритарник в народні депутати на виборах 2014 року по 119 виборчому округу (Львівщина), де мала 4-е місце. 2020 року Ірину Сех обрано депутаткою Львівської обласної ради[5].
Соціальна діяльність[ред. | ред. код]
В 2014 Ірина Сех виступила головним спонсором літературного конкурсу «Жінка в історії» і номінації «Жінка у борні за Україну» в цьому конкурсі[джерело?]. У травні 2015 року стала засновницею та головою Всеукраїнського об'єднання українок «Яворина», основне завдання якого — допомога війську, родинам загиблих, сиротам, вдовам, самотнім стареньким[джерело?]. Громадська організація «Всеукраїнське об’єднання українок «Яворина» на чолі з Іриною Сех із початком повномасштабного вторгнення активізувала свою волонтерську діяльність, допомагає українському війську, піклується про ветеранів, родини військовослужбовців, вимушених переселенців, інших осіб, які потребують допомоги.
Скандали[ред. | ред. код]
Ірина Сех керувала «облавою» на кабінет Михайла Цимбалюка, коли після подій 9 травня[ru], у присутності депутатів облради, його змусили написати заяву на звільнення.
11 квітня 2011 року, під час приїзду президента Віктора Януковича до Львова, 80 пікетувальників, у тому числі і пані Сех, намагались проникнути через міліцейський кордон у приміщення, де відбувалось засідання регіонального комітету по економічних реформах.[джерело?]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Обрана за мажоритарним округом № 119.
- ↑ Вибори 2012: Досьє Ірини Сех. Архів оригіналу за 18 травня 2014. Процитовано 23 грудня 2012.
- ↑ Указ Президента України № 212/2014. Архів оригіналу за 13 липня 2014. Процитовано 2 березня 2014.
- ↑ Указ Президента України № 648/2014 від 14 серпня 2014 року «Про звільнення І.Сех з посади голови Львівської обласної державної адміністрації». Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 14 серпня 2014.
- ↑ chesno.org
Посилання[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Сех Ірина Ігорівна |
- Особистий сайт Ірини Сех
- Ірина Сех у соцмережі «Facebook»
- Керівництво // Сайт Львівської обласної державної адміністрації
|
|
- Народились 20 вересня
- Народились 1970
- Уродженці Бродівського району
- Випускники Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
- Випускники юридичного факультету Львівського університету
- Голови Львівської облдержадміністрації
- Члени ВО «Свобода»
- Українські жінки-політики
- Депутати Львівської обласної ради
- Випускники Бродівського педагогічного коледжу імені Маркіяна Шашкевича
- Народні депутати України 7-го скликання
- Помічники народних депутатів України
- Виборчий округ 119
- Волонтерки АТО