Координати: 54°28′59″ пн. ш. 5°34′59″ зх. д. / 54.483° пн. ш. 5.583° зх. д. / 54.483; -5.583

Стренгфорд-Лох

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стренгфорд-Лох
англ. Strangford Lough
Стренгфорд-Лох
Стренгфорд-Лох
54°28′59″ пн. ш. 5°34′59″ зх. д. / 54.483° пн. ш. 5.583° зх. д. / 54.483; -5.583
Розташування
Країна  Велика Британія
Розташування Велика Британія Велика Британія,
Північна Ірландія
Геологічні дані
Тип Затока
Розміри
Вода
Басейн
Притоки River Quoiled і Annacloy Riverd
Інше
Статус спадщини Area of Outstanding Natural Beautyd
Geonames 2636723
Карта Стренгфорд-Лох
Карта Стренгфорд-Лох
Стренгфорд-Лох. Карта розташування: Північна Ірландія
Стренгфорд-Лох
Стренгфорд-Лох (Північна Ірландія)
Мапа

CMNS: Стренгфорд-Лох у Вікісховищі

Стренгфорд-Лох (англ. Strangford Lough, іноді Strangford Loch) — велике морське озеро в графстві Даун Північної Ірландії. Озеро відокремлене від Ірландського моря півостровом Ардс.

15 березня 1995 року в затоці (виловивши устриць) виявили водорості саргасси, відомі своїм агресивним поширенням[1][2]. Озеро є великим пунктом призначення міграції багатьох морських та болотних птахів. До тих, що часто зустрічаються в озері тварин відносять звичайного тюленя, гігантську акулу і чорну казарку, причому на озері зимують три чверті всієї популяції одного з видів чорних казарок (Pale Bellied Brent Geese)[3].

С 2007 року в затоці розташовується перша в світі станція SeaGen, що використовує для виробництва електрики силу припливу. Станція розташована переважно під водою і її турбіни крутяться повільно, тому вона не представляє загрози для дикої природи[4][5][6].

У затоці регулярно виявляються археологічні знахідки — рибні пастки, припливні млини тощо[7].

Між Портаферрі та Стренгфордом через затоку протягом 4 століть існувало поромне сполучення[8]. Поромний шлях в 0,6 морських миль займає 8 хвилин, альтернативний по суші — 75 кілометрів та півтори години[9]. Нове судно за £ 2.7 мільйонів, MV Portaferry II, було побудовано на McTay Marine Мерсисайда, і вийшло на маршрут 18 грудня 2001 року, залишивши раніше судну, MV Strangford (побудованому у Корку на Verlome Shipyard і запущеному 6 вересня 1969 року), допоміжну роль[8].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Boaden, P.J.S. 1995. The adventive seaweed Sargassum muticum (Yendo) Fensholt in Strangford Lough, Northern Ireland. Ir.Nat. J.25:111 — 113
  2. Davison,D.M. 1999. Sargassum muticum in Strangford Lough, 1995 — 1998; a review of the introduction and colonisation of Strangford Lough MNR and cSAC by the invasive brown algae Sargassum muticum.'Environment and Heritage Service Research and Development Series. No. 99/27.
  3. BBC Hands on Nature. Архів оригіналу за 6 листопада 2012. Процитовано 6 серпня 2013.
  4. Turbine technology is turning the tides into power of the future. Архів оригіналу за 30 серпня 2008. Процитовано 6 серпня 2013. [Архівовано 2008-08-30 у Wayback Machine.]
  5. SeaGen Turbine Installation Completed. Архів оригіналу за 9 вересня 2012. Процитовано 6 серпня 2013.
  6. Tidal energy system on full power. BBC News. 18 грудня 2008. Архів оригіналу за 16 лютого 2009. Процитовано 13 вересня 2009.
  7. O'Sullivan, Aidan & Breen, Colin (2007). Maritime Ireland. An Archaeology of Coastal Communities. Stroud: Tempus. с. 16. ISBN 978-0-7524-2509-2.
  8. а б Strangford Lough Ferry — History. Northern Ireland Roads Department. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 13 вересня 2009. [Архівовано 2011-06-12 у Wayback Machine.]
  9. About the Ferry. Northern Ireland Roads Department. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 13 вересня 2009. [Архівовано 2011-06-12 у Wayback Machine.]