Пором

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Канатний пором самообслуговування, Норвегія
Неспеціалізоване судно як пором для пасажирів
Пором «типово поромного типу», Литва
Великий морський пором

Поро́м — плавзасіб, що використовується для перевезення пасажирів і транспортних засобів між двома берегами водної перешкоди (ріки, озера, протоки й навіть моря).

Пороми за своєю функцією схожі з мостами. Однак, деякі морські пороми курсують вздовж берега, беручи на себе таким чином функцію вантажно-пасажирських лайнерів. Хоча подорож на такому поромі триваліша, ніж на наземному транспорті, однак для мандрівників-автомобілістів великою перевагою є можливість взяти з собою автомобіль. До того ж іноді такі пороми допомагають уникнути формальностей, котрі пов'язані з транзитом через територію третіх країн (наприклад, пором Іллічівськ-Варна, чи Іллічівськ — Батумі — Поті). В деяких країнах, наприклад, у Нідерландах, експлуатацію поромів виконує служба автомобільних доріг. Пороми через ріки часто безкоштовні.

В ролі поромів часто виступають судна, однак іноді поромами є й інші плавзасоби, наприклад понтони. Треба сказати, з формальної точки зору, при такому використанні вони самі стають суднами, оскільки виконують транспортну функцію.

Класифікація поромів[ред.ред. код]

  • За місцем застосування: морські, річкові, озерні
  • За типом вантажу: залізничний, автомобільний, пасажирський, вантажно-пасажирський

Самохідні та несамохідні пороми[ред.ред. код]

Пороми бувають самохідними та несамохідними.

Самохідні пороми приводяться в рух власним двигуном або рушієм і ніяк не пов'язані з берегом (на відміну від поромів канатних).

До несамохідних поромів відносять канатні пороми. Існує два основних типи таких поромів. Найпоширеніший — пором, котрий рухається вздовж каната (або ланцюга), протягнутого між двома берегами водної перешкоди. Джерелом енергії слугує дизельний двигун або (на невеликих поромах) мускульна сила. Існують невеликі канатні пороми самообслуговування. Іноді за користування ними беруть оплату: пасажир не зможе відчалити до тих пір, поки не кине в щілину монету (принцип торговельних автоматів).

Пороми другого, рідкіснішого, типу як джерело енергії використовують силу течії ріки. В такому випадку канат закріплюється одним кінцем посередині річки (наприклад за допомогою якоря), другим — на поромі. Керуючи поромом за допомогою керма під певним кутом до течії річки, поромник переправляє своє судно з одного берега на інший. Пороми такого типу можна зустріти на Дністрі поблизу Заліщиків.

Пором як судно[ред.ред. код]

Найпростіший пором, що використовується тільки для перевезення пасажирів — звичайний човен. З'єднавши кілька човнів разом і встановивши зверху платформу, отримують найпростіший пором для перевезення транспортних засобів. Так само роблять примітивні пороми з діжок і тому подібного. Також поромом може бути пліт.

Для перевезення пасажирів і велосипедистів можна використовувати невеликі судна, які не будувалися спеціально як пором. Для перевезення автотранспорту пором потрібно обладнати достатньо великою палубою й виїзною апареллю. Пороми для коротких дистанцій мають зазвичай дві такі апарелі (таким чином їх не треба розвертати) і можуть з однаковою швидкістю давати хід в обидва боки (тобто у них немає різниці між кормою та носом). У таких поромів часто кабіна поромника розташована у вигляді містка над автомобільною палубою, що надає їм специфічного вигляду.

Більші пороми подібні до звичайних суден, із чітко вираженими носом та кормою: якщо плавання займає декілька годин, то час, витрачений на розворот, не має великого значення. До того ж така форма більше відповідає вимогам мореплавності. Великі пороми мають декілька автомобільних палуб.

Слід відзначити, що техніка безпеки зобов'язує водіїв та пасажирів покидати транспортний засіб під час поромної переправи.

Див. також[ред.ред. код]