Структурна геноміка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Компоненти людського генома

Структурна геноміка прагне описати тривимірну структуру кожного білка, закодованого цим геномом. Використовується комбінація експериментальних і моделюючих підходів. Принципова відмінність між структурною геномікою і традиційним структурним пророцтвом — це те, що структурна геноміка намагається визначити структуру кожного білка, закодованого геномом, замість того, щоб зосередитися на одному певному білку. З доступними послідовностями повного генома пророцтво структури може бути зроблене швидше використовуючи комбінацію експериментальних і моделюючих підходів, особливо тому, що доступність великої кількості впорядкованих геномів і раніше встановлених структур білка дозволяє ученим грунтуватися на структурах раніше визначених гомологів.

Оскільки структура білка тісно пов'язана з функцією білка, структурна геноміка дозволяє визначити функції білка. На додаток до пояснення функцій білка структурна геноміка може використовуватися, щоб ідентифікувати нові згини білка і потенційні цілі для винаходу ліків.

Методи[ред. | ред. код]

Структурна геноміка використовує закінчені послідовності генома декількома способами, щоб визначити структури білка. Послідовність генів цільового білка може порівнюватися з відомою послідовністю, і структурна інформація може тоді бути виведена із структури відомого білка. Структурна геноміка може використати грунтований на моделюванні підхід, який покладається на відповідність між невідомим білком і визначеною структурою білка.

Див. також[ред. | ред. код]

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]