Геноміка

Геноміка — це наука, розділ генетики, що досліджує повний набір генів в організмі (геном), включаючи їх організацію, функції та взаємодію.[1][2]
Історія[ред. | ред. код]

Основи геноміки можна простежити до відкриття ДНК як спадкового матеріалу Освальдом Евері в 1944 році[3] та визначення структури подвійної спіралі ДНК Джеймсом Вотсоном і Френсісом Кріком у 1953 році.[4]
Перший метод секвенування ДНК, розроблений Алланом Максамом і Волтером Гілбертом, і метод обриву ланцюга, розроблений Фредеріком Сенгером, — з’явились в 1977 році.[5][6] Ці методи зробили секвенування цілих геномів можливим.
Перший повний секвенований геном був геном віруса бактеріофага φX174 у 1977.[7] Перший бактеріальний геном, Haemophilus influenzae, був секвенований у 1995.[8] Ці проекти продемонстрували, що секвенування повного геному можливе.
Проект геному людини: цей міжнародний дослідницький проект, розпочатий в 1990 році та завершений в 2003 році, мав на меті скласти карту всього геному людини. Проект значно розкрив наше розуміння геному людини та стимулював розвиток нових технологій.[9]
Розвиток технологій секвенування наступного покоління в середині 2000-х років здійснив революцію в геноміці, різко збільшивши пропускну здатність і знизивши вартість.[10]
З постійним розвитком технологій секвенування та інструментів біоінформатики геноміка стала однією з центральних дисциплін в біологічних і медичних дослідженнях, зокрема в генетичній інженерії та персоналізованій медицині.
Принципи[ред. | ред. код]

Геноміка — це дисципліна, яка керується кількома основними принципами, багато з яких відображають ширші принципи генетики, але застосовуються в масштабі всього геному.
Структура та організація геному[ред. | ред. код]
Геном кожного організму структурований і організований певним чином. Наприклад, в еукаріотів геноми організовані в хромосоми, які складаються з ДНК, щільно намотаної навколо білків гістонів. Ця організація впливає на експресію та функцію генів.[2]
Генетичні варіації[ред. | ред. код]
Геноми не статичні; вони можуть відрізнятися між особинами одного виду внаслідок мутації, генетичної рекомбінації та інших еволюційних процесів. Ця генетична варіація може впливати на риси організму і є основним предметом вивчення геноміки.[11]
Функціональна геноміка[ред. | ред. код]
Не всі ділянки геному кодують білки. Функціональні ділянки геному включають кодуючі ділянки (гени), регуляторні ділянки та некодуючі послідовності ДНК. Геноміка прагне зрозуміти функцію цих областей у контексті всього геному.[11]
Динаміка та еволюція геному[ред. | ред. код]
Геноми змінюються з часом, і ці зміни можна простежити в історії еволюції. Геноміка може дати розуміння цих еволюційних процесів і того, як вони сформували геноми сучасних організмів.[12]
Системна біологія[ред. | ред. код]
Геноміка діє в ширшому контексті системної біології, яка розглядає взаємодію між усіма частинами біологічної системи. Геномні дані можна використовувати для розуміння цих взаємодій і нових властивостей, які з них виникають.[13][14]
Аналіз даних і біоінформатика[ред. | ред. код]
Величезний обсяг даних, отриманих завдяки геномним дослідженням, потребує складного аналізу даних і методів біоінформатики. Ці методи використовуються для секвенування геномів, анотування генів, аналізу експресії генів та виконання інших обчислювальних завдань.[15]
Технології та методики[ред. | ред. код]



Розвиток геноміки значно сприяв розвитку технологій і методів, які зробили можливим секвенувати, аналізувати та маніпулювати геномами у великому масштабі.
Секвенування ДНК[ред. | ред. код]
Було розроблено декілька методів визначення порядку нуклеотидів у послідовності ДНК. Секвенування Сангера було одним із найперших методів, що використовувалися, і все ще використовується сьогодні для невеликих проектів.[16] Однак технології секвенування наступного покоління (NGS), такі як секвенування Illumina, піросеквенування та секвенування Ion Torrent, значною мірою витіснили секвенування Сангера для великомасштабних проектів завдяки їх високій пропускній здатності.[17] Технології секвенування третього покоління, такі як секвенування Oxford Nanopore та SMRT секвенування Pacific Biosciences, пропонують секвенування в реальному часі та можливість секвенування довгих зчитувань.[18]
Геномна анотація та біоінформатика[ред. | ред. код]
Після секвенування генома його необхідно анотувати, щоб ідентифікувати гени та інші функціональні елементи. Це досягається за допомогою інструментів біоінформатики, які використовують обчислювальні алгоритми для прогнозування розташування та функцій генів.[19] Крім того, біоінформатика є невід’ємною частиною управління та аналізу великих наборів даних, створених геномними дослідженнями.[20]
Технології редагування генома[ред. | ред. код]
Такі методи редагування генома, як CRISPR-Cas9, TALEN і ZFN, використовуються для внесення специфічних змін у геном живих клітин.[21] Ці інструменти зробили революцію в геноміці, дозволивши дослідникам досліджувати функцію конкретних генів і створювати модельні організми з певними генетичними модифікаціями.[22]
Методи аналізу експресії генів[ред. | ред. код]
Ці методи використовуються для вимірювання рівнів експресії генів у геномі. Мікрочипи були однією з перших високопродуктивних технік, розроблених для цієї мети.[23] Зовсім недавно секвенування РНК (RNA-Seq) стало методом вибору завдяки своїй здатності вимірювати експресію генів з високою чутливістю та точністю, а також ідентифікувати нові транскрипти.[24]
Застосування[ред. | ред. код]
Галузь геноміки має широке застосування в різних секторах, сприяючи прогресу в охороні здоров’я, наукових дослідженнях, сільському господарстві та екології.
Охорона здоров'я[ред. | ред. код]
- Геномна медицина: геноміка зробила революцію в охороні здоров’я, уможлививши персоналізовану медицину. Геномні дані можуть допомогти передбачити сприйнятливість людини до певних захворювань, скласти плани лікування та полегшити стратегії профілактики захворювань.[25][26][27] (Див. також Медична генетика)
- Фармакогеноміка: це дослідження того, як гени впливають на реакцію людини на певні ліки. Розуміючи індивідуальні генетичні варіації, постачальники медичних послуг можуть призначати персоналізовані — більш ефективні та безпечні дози ліків.[28][29][30][31]
- Геноміка раку: геномні технології забезпечили глибоке розуміння генетичної основи раку. Розуміння геномних змін, які викликають рак, може керувати діагностикою, прогнозом і лікуванням.[32][33]
- Нутрігеноміка: це дослідження впливу харчових продуктів і харчових компонентів на експресію генів. Ця сфера зосереджена на виявленні та розумінні взаємодії на молекулярному рівні між поживними речовинами та іншими дієтичними біоактивними речовинами з геномом. Розуміння цих взаємодій може призвести до персоналізованих дієтичних рекомендацій і харчових втручань на основі персональних цілей щодо експерсії тих чи інших генів.[34][35][36] (Див. також Нутрігенетика)
Наукові дослідження[ред. | ред. код]

- Модельні організми: геноміка дозволяє вивчати модельні організми, щоб зрозуміти біологічні процеси, які також можуть відбуватися в організмі людини.[37]
- Проект геному людини: цей монументальний проект, завершений у 2003 році, секвенував весь геном людини та проклав шлях до численних наукових досягнень у розумінні біології та хвороб людини.[9]
Сільське господарство[ред. | ред. код]
- Покращення сільськогосподарських культур: Геномні інструменти використовуються для підвищення врожайності сільськогосподарських культур, їх харчової цінності та стійкості до шкідників і хвороб, допомагаючи задовольнити потреби зростаючого населення світу в продуктах харчування.[38][39][40][41][42][43]
- Розведення худоби: геноміка допомагає в розведенні тварин, дозволяючи відбирати тварин із бажаними ознаками, таким чином підвищуючи продуктивність і стійкість до хвороб.[44]
Екологія[ред. | ред. код]

- Метагеноміка: це дослідження генетичного матеріалу, отриманого безпосередньо із зразків навколишнього середовища чи мікробіомів організмів. Це дозволяє дослідникам вивчати спільноти організмів у їхньому природному середовищі.
- Екологічна геноміка: геноміка може допомогти зрозуміти, як організми взаємодіють із навколишнім середовищем, надаючи розуміння кліматичних змін, забруднення та інших екологічних проблем.[45]
Перспективні технології[ред. | ред. код]
У міру того як галузь геноміки продовжує розвиватися, кілька нових технологій обіцяють подальшу революцію в нашому розумінні геному.
Одноклітинна геноміка[ред. | ред. код]
Одноклітинна геноміка дозволяє аналізувати геномний вміст окремих клітин. Ця технологія дає змогу зрозуміти генетичну та епігенетичну гетерогенність у тканинах і може виявити унікальну клітинну поведінку, яку можна усереднити під час масового аналізу.[46][47][48][49][50]
Геномні інструменти на основі CRISPR[ред. | ред. код]
Розробка систем CRISPR-Cas революціонізувала нашу здатність редагувати геноми. Крім того, адаптація цих систем дозволяє здійснювати цілеспрямовані модифікації та маніпуляції з епігеномом[51] (див. також Епігеноміка), транскриптомом[52] і навіть протеомом[53], таким чином розширюючи інструментарій, доступний геномним дослідникам.
Штучний інтелект та машинне навчання[ред. | ред. код]
Застосування методів штучного інтелекту та машинного навчання до геномних даних може допомогти виявити закономірності та зробити прогнози, які людям було б неможливо помітити. Ці інструменти можуть допомогти в інтерпретації складних геномних даних і прискорити відкриття.[54][55]
Просторова геноміка[ред. | ред. код]
Технології просторової геноміки поєднують геномну інформацію з просторовою інформацією про те, де в тканині чи клітині відбувається геномна активність. Ці методи дозволяють вивчати просторову організацію геномів у їхніх рідних контекстах, надаючи більш повне уявлення про геномну функцію.[56][57][58]
Мультиоміка[ред. | ред. код]
Мультиоміка — це комплексне дослідження та аналіз даних багатьох омік (геноміка, епігеноміка, транcкриптоміка, протеоміка, метаболоміка, інтерактоміка та інші). Такий підхід дозволяє вийти за рамки редукціонстського підходу та побачити цілісну картину процесів, що відбуваються в клітині.
Див. також[ред. | ред. код]
Додаткова література[ред. | ред. код]
Книги[ред. | ред. код]
- Серія книг Population Genomics (Springer, 2019-2023+)
- Серія книг Compendium of Plant Genomes (Springer, 2014-2023+)
- Roy Sanjiban Sekhar; Taguchi Yoshihiro, ред. (2022). Handbook of machine learning applications for genomics. Studies in Big Data. Singapore: Springer. ISBN 978-981-16-9157-7.
- Dutheil Julien Y., ред. (2020). Statistical Population Genomics. Methods in Molecular Biology (англ.) 2090. New York, NY: Springer US. ISBN 978-1-0716-0198-3.
- Anisimova Maria, ред. (2019). Evolutionary Genomics: Statistical and Computational Methods. Methods in Molecular Biology (англ.) 1910. New York, NY: Springer New York. ISBN 978-1-4939-9073-3.
- Геном. Автобіографія виду у 23 главах / М. Рідлі; [пер. з англ. О. Реви, З. Лобач]. — Київ: КМ-БУКС, 2018. — 408 с. — ISBN 617-7489-67-1.
- Генетика людини: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Сиволоб А. В., Рушковський С. Р. — Київ : «Академія», 2014. 325 с.
- А. В. Сиволоб (2008). Молекулярна біологія. К: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет". с. 368-370. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 березня 2016.
- Setubal João Carlos; Stoye Jens; Stadler Peter F. (2018). Comparative genomics: methods and protocols. Methods in molecular biology. New York, NY: Humana Press. ISBN 978-1-4939-7461-0.
- Kaufmann Michael; Klinger Claudia; Savelsbergh Andreas (2017). Functional genomics: methods and protocols. Methods in molecular biology (3rd edition). New York, NY: Humana Press. ISBN 978-1-4939-7230-2.
Журнали[ред. | ред. код]
- BMC Genomics (BioMed Central, Springer)
- Genomics (Elsevier)
- Pharmacogenetics and Genomics
- Molecular Genetics and Genomics (Springer)
- Annual Review of Genomics and Human Genetics (Annual Reviews)
- Physiological Genomics
- Pharmacogenomics
- Pharmacogenomics Journal (Nature Publishing Group, Springer)
- Functional and Integrative Genomics (Springer)
- Briefings in Functional Genomics (Oxford University Press)
- Current Genomics (Bentham Science Publishers)
- BMC Medical Genomics (BioMed Central, Springer)
- Journal of Genetics and Genomics
- Genomics, Proteomics and Bioinformatics
- Human Genomics (BioMed Central, Springer)
- Public Health Genomics
- Microbial Genomics
- Marine Genomics (Elsevier)
- Pharmacogenomics and Personalized Medicine
- Lifestyle Genomics
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Culver, Kenneth W.; Mark A. Labow (2002-11-08). «Genomics». У Richard Robinson (ed.). Genetics. Macmillan Science Library. Macmillan Reference USA. ISBN 0028656067. https://archive.org/details/genetics0000unse.
- ↑ а б Alberts, Bruce, ред. (2002). Molecular biology of the cell. Hauptbd. (вид. 4. ed). New York: Garland. ISBN 978-0-8153-3218-3.
- ↑ Avery, Oswald T.; MacLeod, Colin M.; McCarty, Maclyn (1 лютого 1944). STUDIES ON THE CHEMICAL NATURE OF THE SUBSTANCE INDUCING TRANSFORMATION OF PNEUMOCOCCAL TYPES. Journal of Experimental Medicine 79 (2). с. 137–158. ISSN 1540-9538. doi:10.1084/jem.79.2.137. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Watson, J. D.; Crick, F. H. C. (1953-04). Molecular Structure of Nucleic Acids: A Structure for Deoxyribose Nucleic Acid. Nature (англ.) 171 (4356). с. 737–738. ISSN 1476-4687. doi:10.1038/171737a0. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Maxam, A M; Gilbert, W (1977-02). A new method for sequencing DNA.. Proceedings of the National Academy of Sciences 74 (2). с. 560–564. ISSN 0027-8424. doi:10.1073/pnas.74.2.560. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Sanger, F.; Nicklen, S.; Coulson, A. R. (1977-12). DNA sequencing with chain-terminating inhibitors. Proceedings of the National Academy of Sciences 74 (12). с. 5463–5467. ISSN 0027-8424. doi:10.1073/pnas.74.12.5463. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Sanger, F.; Air, G. M.; Barrell, B. G.; Brown, N. L.; Coulson, A. R.; Fiddes, J. C.; Hutchison, C. A.; Slocombe, P. M. та ін. (1977-02). Nucleotide sequence of bacteriophage φX174 DNA. Nature 265 (5596). с. 687–695. ISSN 0028-0836. doi:10.1038/265687a0. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Fleischmann, Robert D.; Adams, Mark D.; White, Owen; Clayton, Rebecca A.; Kirkness, Ewen F.; Kerlavage, Anthony R.; Bult, Carol J.; Tomb, Jean-Francois та ін. (28 липня 1995). Whole-Genome Random Sequencing and Assembly of Haemophilus influenzae Rd. Science 269 (5223). с. 496–512. ISSN 0036-8075. doi:10.1126/science.7542800. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ а б Finishing the euchromatic sequence of the human genome. Nature 431 (7011). 2004-10. с. 931–945. ISSN 0028-0836. doi:10.1038/nature03001. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Mardis, Elaine R. (1 вересня 2008). Next-Generation DNA Sequencing Methods. Annual Review of Genomics and Human Genetics 9 (1). с. 387–402. ISSN 1527-8204. doi:10.1146/annurev.genom.9.081307.164359. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ а б Пішак В.П. та ін. (2004). Медична біологія. Вінниця: Нова Книга. ISBN 966-7890-35-X.
- ↑ The origins of genome architecture. Choice Reviews Online 45 (02). 1 жовтня 2007. с. 45–0862–45–0862. ISSN 0009-4978. doi:10.5860/choice.45-0862. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Kitano, Hiroaki (2002-03). Systems Biology: A Brief Overview. Science (англ.) 295 (5560). с. 1662–1664. ISSN 0036-8075. doi:10.1126/science.1069492. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Auffray, Charles; Imbeaud, Sandrine; Roux-Rouquié, Magali; Hood, Leroy (1 жовтня 2003). From functional genomics to systems biology: concepts and practices. Comptes Rendus Biologies (англ.) 326 (10). с. 879–892. ISSN 1631-0691. doi:10.1016/j.crvi.2003.09.033. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Hassan, Mubashir; Awan, Faryal Mehwish; Naz, Anam; deAndrés-Galiana, Enrique J.; Alvarez, Oscar; Cernea, Ana; Fernández-Brillet, Lucas; Fernández-Martínez, Juan Luis та ін. (2022-01). Innovations in Genomics and Big Data Analytics for Personalized Medicine and Health Care: A Review. International Journal of Molecular Sciences (англ.) 23 (9). с. 4645. ISSN 1422-0067. PMC PMC9104788. PMID 35563034. doi:10.3390/ijms23094645. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Sanger, F.; Nicklen, S.; Coulson, A. R. (1977-12). DNA sequencing with chain-terminating inhibitors. Proceedings of the National Academy of Sciences 74 (12). с. 5463–5467. ISSN 0027-8424. doi:10.1073/pnas.74.12.5463. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Wang, Xinkun (22 травня 2023). Next-Generation Sequencing (NGS) Technologies. Next-Generation Sequencing Data Analysis. New York: CRC Press. с. 57–79. ISBN 978-0-429-32918-0.
- ↑ Rhoads, Anthony; Au, Kin Fai (2015-10). PacBio Sequencing and Its Applications. Genomics, Proteomics & Bioinformatics 13 (5). с. 278–289. ISSN 1672-0229. doi:10.1016/j.gpb.2015.08.002. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Yandell, Mark; Ence, Daniel (18 квітня 2012). A beginner's guide to eukaryotic genome annotation. Nature Reviews Genetics 13 (5). с. 329–342. ISSN 1471-0056. doi:10.1038/nrg3174. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Functional Genomics. Bioinformatics and Functional Genomics. Hoboken, NJ, USA: John Wiley & Sons, Inc. с. 460–514.
- ↑ Дженніфер Даудна; Charpentier, Emmanuelle (28 листопада 2014). The new frontier of genome engineering with CRISPR-Cas9. Science 346 (6213). ISSN 0036-8075. doi:10.1126/science.1258096. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ van der Oost, John; Patinios, Constantinos (2023-03). The genome editing revolution. Trends in Biotechnology (англ.) 41 (3). с. 396–409. doi:10.1016/j.tibtech.2022.12.022. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Schena, Mark; Shalon, Dari; Davis, Ronald W.; Brown, Patrick O. (20 жовтня 1995). Quantitative Monitoring of Gene Expression Patterns with a Complementary DNA Microarray. Science 270 (5235). с. 467–470. ISSN 0036-8075. doi:10.1126/science.270.5235.467. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Lehrach, Hans (9 серпня 2013). Faculty Opinions recommendation of RNA-Seq: a revolutionary tool for transcriptomics.. Faculty Opinions – Post-Publication Peer Review of the Biomedical Literature. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Manolio, Teri A.; Chisholm, Rex L.; Ozenberger, Brad; Roden, Dan M.; Williams, Marc S.; Wilson, Richard; Bick, David; Bottinger, Erwin P. та ін. (2013-04). Implementing genomic medicine in the clinic: the future is here. Genetics in Medicine 15 (4). с. 258–267. ISSN 1098-3600. PMC PMC3835144. PMID 23306799. doi:10.1038/gim.2012.157. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Khoury, Muin J.; Holt, Kathryn E. (2021-12). The impact of genomics on precision public health: beyond the pandemic. Genome Medicine (англ.) 13 (1). ISSN 1756-994X. PMC PMC8063188. PMID 33892793. doi:10.1186/s13073-021-00886-y. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Manolio, Teri A.; Bult, Carol J.; Chisholm, Rex L.; Deverka, Patricia A.; Ginsburg, Geoffrey S.; Goldrich, Madison; Jarvik, Gail P.; Mensah, George A. та ін. (2021-12). Genomic medicine year in review: 2021. The American Journal of Human Genetics 108 (12). с. 2210–2214. ISSN 0002-9297. PMC PMC8715274. PMID 34861172. doi:10.1016/j.ajhg.2021.11.006. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Weinshilboum, Richard; Wang, Liewei (2004-09). Pharmacogenomics: bench to bedside. Nature Reviews Drug Discovery (англ.) 3 (9). с. 739–748. ISSN 1474-1784. doi:10.1038/nrd1497. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Zhou, Yitian; Lauschke, Volker M. (2022-06). Population pharmacogenomics: an update on ethnogeographic differences and opportunities for precision public health. Human Genetics (англ.) 141 (6). с. 1113–1136. ISSN 0340-6717. PMC PMC9177500. PMID 34652573. doi:10.1007/s00439-021-02385-x. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Abdullah-Koolmees, Heshu; van Keulen, Antonius M.; Nijenhuis, Marga; Deneer, Vera H. M. (2021). Pharmacogenetics Guidelines: Overview and Comparison of the DPWG, CPIC, CPNDS, and RNPGx Guidelines. Frontiers in Pharmacology 11. ISSN 1663-9812. PMC PMC7868558. PMID 33568995. doi:10.3389/fphar.2020.595219. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ White, Cassandra; Scott, Rodney; Paul, Christine L; Ackland, Stephen P (21 листопада 2022). Pharmacogenomics in the era of personalised medicine. Medical Journal of Australia (англ.) 217 (10). с. 510–513. ISSN 0025-729X. PMC PMC9827847. PMID 36259142. doi:10.5694/mja2.51759. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Garraway, Levi A.; Lander, Eric S. (2013-03). Lessons from the Cancer Genome. Cell 153 (1). с. 17–37. ISSN 0092-8674. doi:10.1016/j.cell.2013.03.002. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Aaltonen, Lauri A.; Abascal, Federico; Abeshouse, Adam; Aburatani, Hiroyuki; Adams, David J.; Agrawal, Nishant; Ahn, Keun Soo; Ahn, Sung-Min та ін. (2020-02). Pan-cancer analysis of whole genomes. Nature (англ.) 578 (7793). с. 82–93. ISSN 1476-4687. doi:10.1038/s41586-020-1969-6. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Ferguson, Lynnette R. (1 березня 2006). Nutrigenomics. Molecular Diagnosis & Therapy (англ.) 10 (2). с. 101–108. ISSN 1179-2000. doi:10.1007/BF03256449. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Mishra, Udit Nandan; Jena, Diptimayee; Sahu, Chandrasekhar; Devi, Rajni; Kumar, Ravinder; Jena, Rupak; Irondi, Emmanuel Anyachukwu; Rout, Sandeep та ін. (2022-12). Nutrigenomics: An inimitable interaction amid genomics, nutrition and health. Innovative Food Science & Emerging Technologies 82. с. 103196. ISSN 1466-8564. doi:10.1016/j.ifset.2022.103196. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Jabeen, Asma; Malik, Geetika; Mir, Javid Iqbal; Rasool, Rozy (26 січня 2023). Nutrigenomics: linking food to genome. Italian Journal of Food Science (англ.) 35 (1). с. 26–40. ISSN 1120-1770. doi:10.15586/ijfs.v35i1.2262. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Irion, Uwe; Nüsslein-Volhard, Christiane (26 липня 2022). Developmental genetics with model organisms. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.) 119 (30). ISSN 0027-8424. PMC PMC9335277. PMID 35858396. doi:10.1073/pnas.2122148119. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Varshney, Rajeev K; Chen, Wenbin; Li, Yupeng; Bharti, Arvind K; Saxena, Rachit K; Schlueter, Jessica A; Donoghue, Mark T A; Azam, Sarwar та ін. (6 листопада 2011). Draft genome sequence of pigeonpea (Cajanus cajan), an orphan legume crop of resource-poor farmers. Nature Biotechnology 30 (1). с. 83–89. ISSN 1087-0156. doi:10.1038/nbt.2022. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Food and Agriculture Organization of the United Nations (2022). Gene editing and agrifood systems. ООН.
- ↑ Zaidi, Syed Shan-e-Ali; Mahas, Ahmed; Vanderschuren, Hervé; Mahfouz, Magdy M. (30 листопада 2020). Engineering crops of the future: CRISPR approaches to develop climate-resilient and disease-resistant plants. Genome Biology 21 (1). с. 289. ISSN 1474-760X. PMC PMC7702697. PMID 33256828. doi:10.1186/s13059-020-02204-y. Процитовано 9 квітня 2023.
- ↑ Abdul Aziz, Mughair; Brini, Faical; Rouached, Hatem; Masmoudi, Khaled (2022). Genetically engineered crops for sustainably enhanced food production systems. Frontiers in Plant Science 13. ISSN 1664-462X. PMC PMC9680014. PMID 36426158. doi:10.3389/fpls.2022.1027828. Процитовано 9 квітня 2023.
- ↑ Hamdan, Mohd Fadhli; Mohd Noor, Siti Nurfadhlina; Abd-Aziz, Nazrin; Pua, Teen-Lee; Tan, Boon Chin (2022-01). Green Revolution to Gene Revolution: Technological Advances in Agriculture to Feed the World. Plants (англ.) 11 (10). с. 1297. ISSN 2223-7747. PMC PMC9146367. PMID 35631721. doi:10.3390/plants11101297. Процитовано 9 квітня 2023.
- ↑ Wan, Lili; Wang, Zhuanrong; Tang, Mi; Hong, Dengfeng; Sun, Yuhong; Ren, Jian; Zhang, Na; Zeng, Hongxia (2021-07). CRISPR-Cas9 Gene Editing for Fruit and Vegetable Crops: Strategies and Prospects. Horticulturae (англ.) 7 (7). с. 193. ISSN 2311-7524. doi:10.3390/horticulturae7070193. Процитовано 9 квітня 2023.
- ↑ Andersson, Leif; Georges, Michel (2004-03). Domestic-animal genomics: deciphering the genetics of complex traits. Nature Reviews Genetics 5 (3). с. 202–212. ISSN 1471-0056. doi:10.1038/nrg1294. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Port, Jesse A.; O'Donnell, James L.; Romero‐Maraccini, Ofelia C.; Leary, Paul R.; Litvin, Steven Y.; Nickols, Kerry J.; Yamahara, Kevan M.; Kelly, Ryan P. (24 грудня 2015). Assessing vertebrate biodiversity in a kelp forest ecosystem using environmental <scp>DNA</scp>. Molecular Ecology 25 (2). с. 527–541. ISSN 0962-1083. doi:10.1111/mec.13481. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Linnarsson, Sten; Teichmann, Sarah A. (2016-12). Single-cell genomics: coming of age. Genome Biology (англ.) 17 (1). ISSN 1474-760X. PMC PMC4862185. PMID 27160975. doi:10.1186/s13059-016-0960-x. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Paolillo, Carmela; Londin, Eric; Fortina, Paolo (1 серпня 2019). Single-Cell Genomics. Clinical Chemistry 65 (8). с. 972–985. ISSN 0009-9147. doi:10.1373/clinchem.2017.283895. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Cuperus, Josh T (4 лютого 2022). Single-cell genomics in plants: current state, future directions, and hurdles to overcome. Plant Physiology (англ.) 188 (2). с. 749–755. ISSN 0032-0889. PMC PMC8825463. PMID 34662424. doi:10.1093/plphys/kiab478. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Sreenivasan, Varun K A; Balachandran, Saranya; Spielmann, Malte (5 липня 2022). The role of single-cell genomics in human genetics. Journal of Medical Genetics 59 (9). с. 827–839. ISSN 0022-2593. doi:10.1136/jmedgenet-2022-108588. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Cuomo, Anna S. E.; Nathan, Aparna; Raychaudhuri, Soumya; MacArthur, Daniel G.; Powell, Joseph E. (2023-08). Single-cell genomics meets human genetics. Nature Reviews Genetics (англ.) 24 (8). с. 535–549. ISSN 1471-0064. doi:10.1038/s41576-023-00599-5. Процитовано 6 серпня 2023.
- ↑ Pulecio, Julian; Verma, Nipun; Mejía-Ramírez, Eva; Huangfu, Danwei; Raya, Angel (2017-10). CRISPR/Cas9-Based Engineering of the Epigenome. Cell Stem Cell 21 (4). с. 431–447. ISSN 1934-5909. PMC PMC6205890. PMID 28985525. doi:10.1016/j.stem.2017.09.006. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Elliott, Esther K.; Haupt, Larisa M.; Griffiths, Lyn R. (1 квітня 2021). Mini review: genome and transcriptome editing using CRISPR-cas systems for haematological malignancy gene therapy. Transgenic Research (англ.) 30 (2). с. 129–141. ISSN 1573-9368. doi:10.1007/s11248-020-00232-9. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Dolgalev, Georgii; Poverennaya, Ekaterina (2021-11). Applications of CRISPR-Cas Technologies to Proteomics. Genes (англ.) 12 (11). с. 1790. ISSN 2073-4425. PMC PMC8625504. PMID 34828396. doi:10.3390/genes12111790. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Vadapalli, Sreya; Abdelhalim, Habiba; Zeeshan, Saman; Ahmed, Zeeshan (21 травня 2022). Artificial intelligence and machine learning approaches using gene expression and variant data for personalized medicine. Briefings in Bioinformatics 23 (5). ISSN 1467-5463. PMC PMC10233311. PMID 35595537. doi:10.1093/bib/bbac191. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ van Dijk, Aalt D. J.; Shiu, Shin-Han; de Ridder, Dick (2022). Editorial: Artificial Intelligence and Machine Learning Applications in Plant Genomics and Genetics. Frontiers in Artificial Intelligence 5. ISSN 2624-8212. PMC PMC9271996. PMID 35832206. doi:10.3389/frai.2022.959470. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Salmén, Fredrik; Ståhl, Patrik L.; Mollbrink, Annelie; Navarro, José Fernández; Vickovic, Sanja; Frisén, Jonas; Lundeberg, Joakim (23 жовтня 2018). Barcoded solid-phase RNA capture for Spatial Transcriptomics profiling in mammalian tissue sections. Nature Protocols 13 (11). с. 2501–2534. ISSN 1754-2189. doi:10.1038/s41596-018-0045-2. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Lomakin, Artem; Svedlund, Jessica; Strell, Carina; Gataric, Milana; Shmatko, Artem; Rukhovich, Gleb; Park, Jun Sung; Ju, Young Seok та ін. (2022-11). Spatial genomics maps the structure, nature and evolution of cancer clones. Nature (англ.) 611 (7936). с. 594–602. ISSN 1476-4687. doi:10.1038/s41586-022-05425-2. Процитовано 11 червня 2023.
- ↑ Vandereyken, Katy; Sifrim, Alejandro; Thienpont, Bernard; Voet, Thierry (2 березня 2023). Methods and applications for single-cell and spatial multi-omics. Nature Reviews Genetics (англ.). с. 1–22. ISSN 1471-0064. doi:10.1038/s41576-023-00580-2. Процитовано 11 червня 2023.
![]() |
Це незавершена стаття з генетики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|
|