Сувійка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сувійка
Vorticella convallaria
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: SAR
Надтип: Альвеоляти (Alveolata)
Тип: Війчасті (Ciliophora)
Клас: Oligohymenophorea
Підклас: Peritrichia
Ряд: Sessilida
Родина: Vorticellidae
Рід: Сувійка (Vorticella)
L. (1767)
Види

Див. текст

Посилання
Вікісховище: Vorticella
Віківиди: Vorticella
EOL: 62021
ITIS: 46497
NCBI: 60849

Сувійка (Vorticella) — рід інфузорій родини Vorticellidae.

Історія дослідження[ред. | ред. код]

Вперше сувойка була описана Антоні ван Левенгуком у листі від 9 жовтня 1676 [1]. У 1786 році вчений Фрідріх Мюллер описав вже 127 видів сувоїк, проте з розвитком систематики багато з них були віднесені до інших найпростіших і коловраток. Сучасне визначення сувоїк в 1838 запропонував Еренберг, і з цього часу було описано більше 80 видів сувоїк, частина з яких була вже, можливо, описана раніше під іншими назвами [2].

Опис[ред. | ред. код]

Одиночні та колоніальні інфузорії, веде нерухомий спосіб життя. Інфузорія має дзвоникоподібну форму тіла безбарвного, жовтого або зеленого забарвлення, завдовжки 50-170 мкм. За допомогою ніжки сувійка прикріплюється до твердого субстрату (каміння, стебла рослин, раковини молюсків та покриви ракоподібних тощо), де і проводить все своє життя. При будь-якому зовнішньому впливі стеблинка миттєво коротшає, скручуючись штопором, а інфузорія стискається в маленький кульку. У верхній частині сувійки навколо ротової воронки двома рядами розташовуються вії, утворюючи подвійну спіраль.

Послідовність скорочення та випрямлення сувійки

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Сувійки мешкають в прісних водоймах, де, як правило, тримаються групами. Значну частину свого життя проводять в прикріпленому стані, а розселення здійснюється у стадії бродяжки. При несприятливих умовах сувійки здатні утворювати цисту, тобто покриватися щільною оболонкою. Живиться сувійка бактеріями.

Розмноження[ред. | ред. код]

Розмножуються сувійки за допомогою безстатевого розмноження — поперечного ділення. При діленні у нижній частині сувійки виникає кільце вій; війчасті кільця на передньому кінці тіла втягуються всередину, і нова інфузорія відокремлюється від стеблинки. Така бродяжка може плавати кілька годин, а потім прикріплюється до субстрату. У неї виростає стеблинка, розправляються ряди війок на передньому кінці і починається процес харчування. Крім безстатевого розмноження зустрічається і статевий — копуляція, при якому зливаються великі нерухомі форми (макрогонідії) з маленькими вільноживучими (мікрогонідіями).

Галерея[ред. | ред. код]

Види[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]



  1. Ryu, Sangjin; Pepper, Rachel E.; Nagai, Moeto; France, Danielle C. Vorticella: A Protozoan for Bio-Inspired Engineering // micromachines. — 2017. — 4 квітня.
  2. Noland, Lowell E.; Finley, Harold Eugene. Studies on the Taxonomy of the Genus Vorticella. — Wiley, 1931. — С. 81-123.