Судак Валентин Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валентин Судак
Валентин Іванович Судак
Народився 5 червня 1950(1950-06-05) (69 років)
Морівськ
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання Alex K Chernihiv prapor 1992.svg м. Чернігів (Україна)
Діяльність артист драми Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Нагороди
Заслужений артист України
Народний артист України (2013 рік)
Сторінка в Інтернеті teatr.cn.ua/person/valentin-sudak/

Валент́ин Ів́анович Суд́ак (5 червня 1950, с. Морівськ Козелецького району Чернігівській області) — артист драми Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка. Народний артист України (2013).

Народився 5 червня 1950 року в с. Морівськ Козелецького району на Чернігівщині.

Закінчив Городнянську середню школу-інтернат (1967 р.),

В армії служив в ансамблі Київського військового округу.

Театральну студію при Київському театрі оперети та Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (2011 р.), викладачі з фаху Веселовська Г.І., Липківська Г.К., Загурська Е.В. Працював у театрі опери та балету.

З 1971 р. — в Чернігівському театрі імені Т. Г. Шевченка спочатку артистом балету, потім перейшов на драматичні ролі. Зіграв більше ста різнопланових ролей у різножанрових виставах. Актор з майстерним виконанням високохудожніх сценічних образів. Його манері притаманні психологічна виразність і переконливе зображення драматичних героїв.

Особливою сторінкою професійної творчості В. Судака є його активна участь у концертних програмах театру. Він є одним з постійних ведучих щорічних фестивалів «Слов’янські театральні зустрічі» у Чернігові, а також культурно-мистецьких та святкових урочистих заходів державного і регіонального рівнів.


Ролі[ред. | ред. код]

Ролі в діючому репертуарі[ред. | ред. код]

  • Жеронт - «СКАПЕН»
  • Дід Явтух - «ВІЙ. ДОКУДРАМА»
  • Чуб - «НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ»
  • Егеон - «КОМЕДІЯ ПОМИЛОК»
  • Доктор Гіббс - «НАШЕ МІСТЕЧКО»
  • Бартоло, лікар - «БЕЗУМНИЙ ДЕНЬ, або ВЕСІЛЛЯ ФІГАРО»
  • Слейтон - «СМІШНІ ГРОШІ»
  • Джонніпатінмайк - «КАЛІКА З ОСТРОВА ІНІШМААН»
  • Аристарх Вишневський - «ЖАДOFF»
  • Бернард, чоловік - «ФРАНЦУЗЬКА ВЕЧЕРЯ»
  • Бригадир - «КУМИР ДУШІ МОЄЇ…»
  • Татусь - «ТАТО В ПАВУТИННІ»
  • Чоловічий голос - «ОДЕРЖИМА»
  • Казкар - «СНІГОВА КОРОЛЕВА»

Репертуарний лист[ред. | ред. код]

  • Панасик — «Циганка Аза» (1971 р.)
  • Левко — «Майська ніч» М. Старицький
  • Парис — «Ромео і Джульєтта» В. Шекспір
  • Оберон — «Сон літньої ночі» В. Шекспір
  • Тур — «Енеїда» І. Котляревський
  • Чебутикін — «Три сестри» А. Чехов
  • Андрій — «Живи і пам'ятай» В. Распутін
  • Перлімплін — «Історія про щастя і біду та кохання у саду» за творами Ф. Гарсіа Лорки
  • Платонов — «Яма» («Женя») О. Купрін
  • Маркіз де Орсіньї — «Мольєр» М. Булгаков
  • Автор — «Мати-наймичка»
  • Смирнов — «Одружуйтесь — і ну вас к бісу!»
  • Свирид — «Панночка»
  • Іван Іванович не той, а другий, сліпий на одне око — «Миргород»
  • Орсіні — «Нельська вежа»

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Життєве кредо[ред. | ред. код]

Ліві лапки Головне — не де бути, а яким бути.. Праві лапки

Про театр[ред. | ред. код]

  • Я не хочу говорити банальні речі, що театр — моє життя, але ж дійсно, театр — це моя дитяча мрія, що втілилася в життя. Все моє життя пов’язане з театром, і вже не можна майже поділити життя і театр. [1]
  • Театр — це душа, він наповнює тебе зсередини і дає можливість згадати, хто ти і навіщо живеш на цій землі.
  • Екран лише віддзеркалює життя, а в театрі ти бачиш сльози, піт, ти бачиш час.
  • Для мене театр — щось неосяжне, але й конкретне, близьке, що майже не можна виразити словами.

Про сім’ю[ред. | ред. код]

Ліві лапки У мене чудова сім’я. Гарний син, чарівна невістка, розумний онук. Праві лапки

Про професію[ред. | ред. код]

  • Дав Бог талант — гарно, не дав — ніхто тобі не допоможе. Цього вистачає в кожній професії, але в театрі це видно відразу. Ти можеш давати інтерв’ю, кричати про себе на телебаченні, отримувати нагороди, але глядач приходить до театру і бачить, чого ти вартий, який ти є.
  • Для мене головне — не скільки ролей я зіграв, а з якими партнерами і режисерами я працював. Алла Абелєва, Петро Губарєв, Анатолій Філіпов, Галина Пащенко, Ольга Зеленська… Я можу перераховувати багато прізвищ людей, які стали для мене взірцем і в роботі, і в людських стосунках. Це — моя школа, акторська і життєва.
  • Для артиста головне — талант, а ще праця, праця, праця.

Про себе[ред. | ред. код]

  • Для мене головне — не де бути, а яким бути. Яким я є актором, батьком, колегою, людиною…
  • Я, як і будь—який актор, запальний, емоційний, інколи можу сказати й неприємне слово, частіше правду, але правда очі ріже. Потім приходжу додому і думаю: навіщо це зробив, ніщо ж не зміниться. Але з іншого боку, якщо старше покоління не скаже, так хто ж?
  • Для мене головне, щоб було не соромно за свою роботу.

Рецепт молодості[ред. | ред. код]

  • Я вже перейшов на характерні ролі, але для мене це — не трагедія. Що робити, якщо мені 60, але це не значить, що можна розслаблюватися, почивати на лаврах. Я слідкую за своєю фізичною формою, бігаю, ходжу пішки.
  • Головне — бути молодим всередині, молодим душею. Можна зістаритися і в 20 років, а можна бути молодим стільки, скільки тобі відведено часу на землі.
  • Бути в гарній формі мені допомагають мої студенти, я зараз не тільки працюю в театрі, але і викладаю деякі дисципліни в музичному училищі ім. Л. Ревуцького. Вони бачать тебе не тільки на заняттях, але й на сцені. І я повинний їх навчити бути завжди в формі, працювати на повну віддачу.
  • Майже у 55 років я вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка—Карого. До речі, в університеті я навчався у дітей моїх колишніх викладачів студії. Така зустріч через багато років, я майже побував у своїх 17—19 роках. Це навчання не виснажує мене, а навпаки, додає мені сил і енергії. Хочеться ще чомусь навчитися і передати цю майстерність моїм дітям-студентам.

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

  • Заслужений артист України (1996).[2]
  • Народний артист України (2013).[3]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]