Сун Юй
| Сун Юй | |
|---|---|
| Народився |
298 до н. е. Їчен, КНР |
| Помер | 222 до н. е. |
| Країна | Чу |
| Національність | китаєць |
| Діяльність | поет |
| Знання мов | давньокитайськаd |
| Magnum opus | Dengtu zi lustful poemd |
Сун Юй (宋玉, 298 до н. е. —222 до н. е.) — китайський поет періоду Чжаньго, один із засновників старовинної китайської словесності.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у царстві Чу. Походив з бідної родини. Замолоду розпочав службу при дворі вана. Спочатку займав посаду помічника голови поштового відомства, проте через деякий час залишив службу. Подальше життя приділяв складаню віршів. завдяки цього зблизився з володарем Сян-ваном, який навіть надавав теми для нових поем.
Творчість[ред. | ред. код]
Складав віршів у жанрах фу та чіфу. Став літературним спадкоємцем Цюй Юаня. Втім Сун Юй виробив власний оригінальний стиль. З його доробку загалом зберіглося 14 віршів, найбільш відомим з яких є «Вітер», «Богиня», «Палац Гаотан», «Дев'ять змін», «Думки», «Закликання душі», «Ода про розпусного Денту». Усі вони увійшли до збірки Чу ци, яку склав Лю Сян за часів династії Хань.
Джерела[ред. | ред. код]
- Hawkes, David, translator and introduction (2011 [1985]). Qu Yuan et al., The Songs of the South: An Ancient Chinese Anthology of Poems by Qu Yuan and Other Poets. London: Penguin Books. ISBN 978-0-14-044375-2
- Jacques Pimpaneau, Chine. Histoire de la littérature, Philippe Picquier, 1989, rééd. 2004.