Сухава
Село
 Координати 51°30′00″ пн. ш. 23°25′00″ сх. д. / 51.500000000028° пн. ш. 23.4167000000277774063° сх. д.Координати: 51°30′00″ пн. ш. 23°25′00″ сх. д. / 51.500000000028° пн. ш. 23.4167000000277774063° сх. д.
|
Сухава[2][3] (Сухова[4], пол. Suchawa) — село на південному сході Польщі, у гміні Вирики Володавського повіту Люблінського воєводства. Населення — 329 осіб (2011[1]). До кінця Другої світової війни більшість жителів села становили українці.
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване у 8 км від адміністративного центру ґміни Вирики, в 11 км від адміністративного центру повіту міста Влодава, у 36,9 км від Холма та за 86 км від адміністративного центру воєводства міста Люблін[5].
Історія[ред. | ред. код]
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[6].
У 1889 році в селі було 74 будинки та мешкала 571 особа[3].
У 1917—1918 роках в Сухаві діяла українська початкова школа[4][2].
У 1944 році поляками були знищені українські кооперативні організації в селі[7].
У першій половині квітня 1946 року польська банда пограбувала українських селян у Сухаві, забравши 11 коней з возами та 10 свиней[8]. До 15 червня 1946 року українське населення села повністю переселене в Рівненську область України під час «обміну» населенням між ПНР та СРСР[8].
У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.
Населення[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][9]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 175 | 53 | 110 | 12 |
| Жінки | 154 | 34 | 96 | 24 |
| Разом | 329 | 87 | 206 | 36 |
Культові споруди[ред. | ред. код]
Колишня мурована церква ікони Казанської Богородиці кінця XIX століття[2], нині — філія католицького Володавської парафії Пресвятого Серця Ісуса.
У 1923—1927 роках парафія у Сухаві налічувала 2098 парафіян, священиком був о. Михайло Волинський. Парафія належала до Володавського деканату, деканом був прот. Василь Бухало[10]. Навіть після масового закриття українгських церков польською владою у 1915—1929 роках, на Холмщині та Підляшшю з довоєнних 378 залишилась 51 церква, у Сухаві церква продовжувала діяти.
Після депортації українців церква була закрита[11].
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Зінчук Микола Пилипович (1928—2014) — український політичний та громадський діяч, депутат Рівненської обласної ради, член Політради Народної Партії, Почесний академік Національної академії аграрних наук України.
- Хмельник Яцек (1953—2007) — польський актор.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ а б в Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa : Burchard Edition, 1993. — С. 370. (пол.)
- ↑ а б Suchawa. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Процитовано 10 грудня 2019. (пол.)
- ↑ а б Жук А. Сторінка з недавнього минулого Підляшшя // Краківські вісті. — 01.04.1941. — Число 70. — С. 3-4. Архівовано з джерела 1 лютого 2020. Процитовано 29 жовтня 2022.
- ↑ Lista plików predefiniowanych(пол.)
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 371. (рос. дореф.)
- ↑ APL. UWL. — Sygn. 65. K. 9; Наше слово. — Варшава, 2007. — 13 червня. — С. 9
- ↑ а б Тактичний відтинок УПА 28-й «Данилів»: Холмщина і Підляшшя (Документи і матеріяли) / зібр. П. Й. Потічний [та ін.] ; ред. П. Й. Потічний. — Торонто ; Л. : Літопис УПА, 2003. — С. 416, 617. — (Літопис УПА; т. 39)
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Юрій МАКАР, Михайло ГОРНИЙ, Віталій МАКАР ВІД ДЕПОРТАЦІЇ ДО ДЕПОРТАЦІЇ Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947)
- ↑ 2005 р. Короткий нарис історії Холмськоі єпархії
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сухава
- Головне статистичне управління — TERYT (пол.)
- Постанова від 13 грудня 2012 Про перелік офіційних назв місцевостей і їх частин. «Офіційний вісник». № 29, 2013-02-13. Міністерство адміністрації та впровадження цифрових технологій (пол.)
- Suchawa. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Процитовано 10 грудня 2019. (пол.)
|
| |||||||||||||||||
