Сущенко Ольга Григорівна
| Сущенко Ольга Григорівна | |
|---|---|
| Народилася |
3 серпня 1952 (71 рік) Великолепетиський район, Херсонська область, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | журналістка |
| Alma mater | ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка |
| Членство | Національна спілка журналістів України |
| Нагороди | |
О́льга Григо́рівна Су́щенко (нар. 3 серпня 1952, смт Велика Лепетиха Херсонської обл.) — український журналіст, пам'яткоохоронець.
Член Національної спілки журналістів України (з 1979).
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 3 серпня 1952 року в смт Велика Лепетиха Херсонської області. 1975 року закінчила факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
Працювала вчителькою англійської мови у Великолепетиській СШ № 2. Потім, до 1987 року — завідувач відділу листів та масової роботи Києво-Святошинської районної газети.
1987—1990 — редактор відділу пропаганди Українського товариства охорони природи.
З 1990 — у редакції журналу «Пам'ятки України» — заввідділу (1990, 1995—1997), заступник головного редактора дочірнього видання цього часопису — газети «Старожитності».
1992—1995 — головний редактор видавничо-поліграфічного центру «Знання» України.
1997—2000 — кореспондент газети «Час/Time».
2000—2007 — редактор відділу культури в редакції газети «Вечірній Київ».
Окрім редакторської діяльності, писала матеріали на актуальні теми, зокрема, які стосувалися української єдності та відродження. Ольга Сущенко також не байдужа до теми освіти. Зокрема, в своєму матеріалі «Стрімке зростання університету якості освіти не знижує» на сайті Всеукраїнської експертної мережі вона зазначила, що якість отримуваних знань залежить від самих лише вступників.[1]
Творчість[ред. | ред. код]
У своїх матеріалах висвітлює проблеми культурно-освітнього життя, національного і духовного відродження, української духовності.
Автор книг:
- «Будьмо! (Україна й українці: 1990—2001 роки. Пером журналіста)» (К., 2003).
- «Куранти вічності всевишні: Есеї. Нариси. Репортажі» (К., 2006).
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден княгині Ольги ІІІ ступеня.
- Лауреат державної премії ім. Івана Франка в галузі інформаційної діяльності (2004), премії «Незалежність» (1997) Київської організації НСЖУ.
- Відзначена двома Подяками Київського міського голови.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ольга Сущенко. Стрімке зростання університетів якості освіти не знижує. Архів оригіналу за 26 грудня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
- Тарасюк Галина. «Куранти вічності всевишні» // Літературна Україна. — 2006. — 16 берез. — № 10.
- Тарасюк Галина. «Будьмо!» — клич роду і народу // Літературна Україна. — 2005. — 20 січ. — № 2.
- Колісниченко Тетяна. Книга, народжена в газеті: Століттю «Вечірнього Києва» присвятила збірку власних публікацій «Куранти вічності всевишні» редактор відділу культури цього часопису Ольга Сущенко // Хрещатик. — 2006. — 17 лют. — № 24.
- Яновська Людмила. «Вечірка» під книжковим дахом [про кн. «Куранти вічності всевишні»] // Вечірній Київ. — 2006. — 14 лют. — № 27.
- Ольга Сущенко. Стрімке зростання університетів якості освіти не знижує [Архівовано 26 грудня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |