Велика Лепетиха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Велика Лепетиха
Герб Велика Лепетиха.jpg
Герб Великої Лепетихи
Велика Лепетиха
Velykolepetyskyi.jpg
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район/міськрада Великолепетиський район
Рада Великолепетиська селищна рада
Код КОАТУУ: 6521255100
Основні дані
Засноване 04.10.1792
Статус з 1956 року
Площа 10,54 км²
Населення 8226 (01.01.2017)[1]
Густота 817,8 осіб/км²
Поштовий індекс 74502
Телефонний код +380 5543
Географічні координати 47°09′31″ пн. ш. 33°55′54″ сх. д. / 47.15861° пн. ш. 33.93167° сх. д. / 47.15861; 33.93167Координати: 47°09′31″ пн. ш. 33°55′54″ сх. д. / 47.15861° пн. ш. 33.93167° сх. д. / 47.15861; 33.93167
Висота над рівнем моря 85 м
Водойма Каховське водосховище
Відстань
Найближча залізнична станція: Сірогози
До станції: 51 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 145 км
Селищна влада
Адреса 74502, смт. Велика Лепетиха, вул. Щорса, 4
Голова селищної ради Синькевич Микола Вікторович
Карта
Велика Лепетиха. Карта розташування: Україна
Велика Лепетиха
Велика Лепетиха
Велика Лепетиха. Карта розташування: Херсонська область
Велика Лепетиха
Велика Лепетиха

Велика Лепетиха — селище міського типу (з 1956 року), районний центр Великолепетиського району Херсонської області. Розташоване на лівому березі Каховського водосховища, за 153 км від Херсона. В селищі знаходиться елеватор, річковий порт.

Історія[ред.ред. код]

Про заселення даної місцевості в давні часи свідчать знахідки глиняних статуеток трипільської культури (IV-III тисячоліття до н. е.), Залишки двох поселень епохи бронзи (II - початок I тисячоліття до н. е.), Пізньоскіфське городище (III в. До в. е. - IV ст. н. е.), а також скіфські поховання (IV-III ст. до н. е.). Досліджено поховання салтівської культури (VIII - початок X ст. н. е.), знайдена половецька кам'яна скульптура.

За часів Запорізької Січі на місці нинішньої Великої Лепетихи знаходилися зимівники запорожців, які займалися рибальством та землеробством. В кінці XVIII століття царський уряд виділив двом дворянам - емігрантам з Франції земельні угіддя біля Лепетиської балки. Один з них отримав землі на східній стороні балки. Тут в 1792 р і виникла Велика Лепетиха. Першими її жителями були 580 переселенців з різних губерній Росії. Але заселення і освоєння цих земель йшло повільно, тому власник в кінці XVIII століття продав село в казну. На початку XIX століття чисельність жителів - державних селян - збільшилася за рахунок переселенців і в 1822 р. досягла 2263 людини.

У 1832 р. в селі налічувалося 1154 душі, за якими було закріплено 21 тис. десятин зручної і 2,5 тис. десятин незручною землі. Відповідно до закону від 24 листопада 1866 року про поземельний устрій державних селян, жителі Великої Лепетихи отримали право постійного користування відведеної в наділ землею. Щорічно вони повинні були вносити до скарбниці понад 16 тис. руб. державної оброчної податі. Сума всіх платежів досягала 25,4 тис. рублів. Розмір платежів на душу становив 13,3 руб. в рік. У 1886 р державні селяни були переведені на становище селян-власників, їх зобов'язали викупити свої наділи. У 1853 р. в селі було відкрито однокласне училище міністерства народної освіти, а в 1867 р - церковно-приходська школа. Земська однокомплектна школа почала діяти в 1893 р. За переписом 1884 р. з 6225 жителів села грамотних налічувалося лише 261 чоловік, або 4,2% населення. У 1906 р. в школах села навчалося 170 хлопчиків і 109 дівчаток.

У грудні 1905 р. бідняки Великої Лепетихи разом з селянами довколишніх сіл розгромили Рогачицьку економію. Влітку 1906 р. Каховська група РСДРП провела в селі мітинг. На початку серпня того ж року селяни виступили проти постою загону кінних стражників, а 27 серпня напали на вартових і в сутичці убили одного з них, вигнали з села поліцейських, розгромили страчені винні лавки, будинок священика. Цей стихійний виступ, який тривав 5 днів, придушили війська, які прибули з Херсона і Сімферополя. Почалися масові арешти і обшуки, конфіскація зброї. 1 вересня влада заарештували 30 осіб і кинули їх в мелітопольську в'язницю. У село для наведення порядку були направлені 120 кінних стражників. Почали діяти олійниця, лісопилка, кам'яно-піщаний кар'єр, 2 млини та інші підприємства, де було зайнято 200 чоловік. Держава асигнувала понад 50 тис. руб. на ремонт приміщення для лікарні.

У 1925 р. в Великій Лепетисі приїхали вчителювати випускники Херсонського інституту народної освіти. У селі діяли 12 шкіл по ліквідації неписьменності. Працювали: клуб, хата-читальня, бібліотека. При клубі молодь села організувала театрально-музичний, хоровий та інші гуртки художньої самодіяльності, налагодила агітаційну роботу. Відновив показ фільмів кінотеатр, відкритий ще в 1915 р. В березні 1923 р. Велика Лепетиха стала центром району Мелітопольського округу, а з лютого 1932 р. увійшла до складу новоствореної Дніпропетровської області.

Значних успіхів було досягнуто в розвитку охорони здоров'я. У 1937 р відкрилися районна лікарня на 40 ліжок (25 медпрацівників, в тому числі 3 лікаря), аптека, поліклініка і дитяча консультація. В середині 30-х рр. в селі була повністю ліквідована неписьменність серед дорослого населення. У 1940 р. в середній, неповній середній і трьох початкових школах 30 вчителів навчали понад 800 дітей. Зріс культурний рівень населення. Ще в 1932 р. - Велику Лепетиху радіофікували, в будинках колгоспників встановили 670 радіоточок. У 1937 р. завершилося спорудження районного будинку культури, діяла районна бібліотека.

Мирне життя було перервано нападом нациської Німеччини на Радянський Союз. 23 червня 1941 року на центральній площі села відбувся багатолюдний мітинг трудящих. Колгоспники, робітники, інтелігенція прийняли одностайне рішення: мобілізувати всі сили на боротьбу з ворогом. Організовано пройшла мобілізація в діючу армію. У перші дні на фронт добровільно пішли 93 жителі Великої Лепетихи, з них 60 комуністів і комсомольців. «Такого ентузіазму, як тепер, ми ніколи не знали, - писали в листі до редакції районної газети трудівники одного з колгоспів Великої Лепетихи - Працюємо з потроєною енергією». 16 вересня 1941 р. німці захопили село. Окупанти знущалися над жителями, грабували майно колгоспів і колгоспників, встановили жорстокий режим терору. У липні 1942р. протягом однієї ночі німці розстріляли 48 осіб. За три дні жовтня 1943 р. гітлерівці за непокору німецькій владі публічно стратили ще 17 радянських громадян. Всього від рук німців загинуло 80 осіб.

Восени 1943 року німці доставили в село 100 дітей з Таганрозького дитячого будинку, яких використовували як донорів, маючи намір потім знищити. Стрімкий наступ Червоної Армії завадив гітлерівцям здійснити цей злочин. Діти були врятовані. Фронтовий кінооператор Володимир Сущинський, зумів зняти сцену звільнення діток, назвав свою стрічку «Лепетихская трагедия» . Протягом 35 післявоєнних років встановлено місце знаходження понад 60 колишніх вихованців Таганрозького дитячого будинку. У цьому велика заслуга М. А. Мальцевої, однієї з вихованок дитбудинку (нині працює інженером).

В кінці 1943 - початку 1944 р. на Нікопольському плацдармі, на території якого знаходилася і Велика Лепетиха, відбувалися запеклі бої. Їх вела 28-а армія 4-го Українського фронту під командуванням генерал-лейтенанта А. А. Гречкіна. 8 лютого 1944 р. першими в село увірвалися бійці 109-ї гвардійської стрілецької дивізії і звільнили його. Гітлерівці мали намір прорватися через переправу на Дніпрі, але радянські льотчики-штурмовики знищили її. Збитки, заподіяні окупантами, становили 10,5 млн рублів. Але жителі села самовідданою працею залікували рани війни. Уже в першій половині лютого 1944 р. відновили роботу партійні і радянські установи. Партійна організація нараховувала 35 комуністів. 30 березня 1944 р. Великолепетиський район увійшов до складу новоствореної Херсонської області. Незабаром після звільнення великолепетисьці отримали значну матеріальну допомогу від держави і братських республік, які надсилали обладнання, верстати, будівельні матеріали, худобу, насіння, а військові частини передали трактора і автомобілі. Уже в липні 1944 року з Київської області прибуло кілька вагонів будівельних матеріалів, що дало можливість приступити до відновлення зруйнованих будівель села. Тільки в квітні - травні 1945 р. колгоспи району з інших областей СРСР отримали 355 голів великої рогатої худоби, 80 коней, понад 1100 овець, а в червні 1947 року - 2 вагони будівельних матеріалів.

У 1956 році Велика Лепетиха була віднесена до категорії селищ міського типу.

Економіка та промисловість[ред.ред. код]

На території селища розміщено 430 суб'єктів підприємницької діяльності, з них 105 — юридичні особи, 325 — підприємці фізичні особи. У центральній частині селища знаходиться торгово-діловий центр, де розташовано адміністративні приміщення, місцеві банки, ринок, магазини, підприємства побутового обслуговування населення, заклади громадського харчування, кінотеатр, стадіон, 4 парки відпочинку. На території селища працює 3 переробних підприємства, одне підприємство зв'язку і одне транспортне, 36 магазинів, 21 заклад ресторанного господарства. Працює 2 сучасні автозаправні станції.

Храми[ред.ред. код]

  • Свято-Миколаївський Храм УПЦ МП

Персоналії[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))