Великолепетиський район
| Великолепетиський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Колишній район на карті Херсонська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  СРСР (.svg){kind=small} УРСР),  Україна
| ||||
| Область: | Херсонська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 6521200000 | ||||
| Утворений: | 1923 | ||||
| Ліквідований: | 17 липня 2020 р. | ||||
| Населення: | ▼ 16 184 (на 1.01.2019) | ||||
| Площа: | 1140 км² | ||||
| Густота: | 14.2 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-5543 | ||||
| Поштові індекси: | 74500—74532 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Велика Лепетиха | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 6 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 12 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Верховська Тетяна Олександрівна | ||||
| Голова РДА: | Холодар Євген Олександрович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Великолепетиська РДА | ||||
| Адреса: | 74502, Херсонська обл., Великолепетинський р-н, смт. Велика Лепетиха, вул. Соборна, 6 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Великолепети́ський райо́н розташовувався у північній частині Херсонщини. На півночі і північному сході межував з Верхньорогачицьким районом, на сході з Нижньосірогозьким, на півдні з Горностаївським, і заході по руслу Дніпра з Нововоронцовським районами.
17 липня 2020 року було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи.
Географія[ред. | ред. код]
Великолепетиський район розміщений у межах Причорноморської низовини, південна межа якої проходить по лінії Чорного й Азовського морів. Північна й північно-західна частина території району характеризується розвитком ерозійних процесів, які найбільш виражені в смузі, що прилягає до Каховського водосховища, шириною 5-10 км. Інша частина території району являє собою безстічну рівнину, що незначно знижується до півдня.
| Нововоронцовський район | Верхньорогачицький район | Верхньорогачицький район |
| Бериславський район | 
|
Нижньосірогозький район |
| Горностаївський район | Горностаївський район | Нижньосірогозький район |
Клімат[ред. | ред. код]
За агрокліматичним районуванням район характеризувався як дуже теплий, посушливий. Весна характеризується швидким підвищенням температури повітря, тривалість її 1—1,5 місяця, а максимальні температури досягають +25, +30 С°. Літо найчастіше спекотне, посушливе, середня температура повітря в середньому становить +27 С°. У другій половині жовтня в районі наступає осінь, що характеризується збільшенням хмарності, опадами, та початком заморозків. Зима на території району характерна коливанням температур та відлигами, самий холодний місяць — січень із середньомісячною температурою −5 С°. Сніжний покрив тримається 25—40 днів і досягає висоти 3—6 см. Переважним напрямком вітрів у районі є північний й північно-східний. Середня кількість опадів, що випадають, протягом року становить 215—220 мм. Середня тривалість безморозного періоду становить 175—180 днів, а вегетаційного 215—225 днів.
Природні ресурси[ред. | ред. код]
З корисних копалин у районі є червона глина для виготовлення червоної цегли та керамічних виробів у селі Рубанівка, вапняний щебінь у селі Мала Лепетиха.
Історія[ред. | ред. код]
У 1923 році в Україні проведено реформу адміністративно-територіального поділу, яку спрямовано на скорочення адміністративно-територіальних одиниць. Постановою ВУЦВК «Про адміністративно-територіальний поділ Катеринославщини» від 7 березня 1923 року № 308 утворено Великолепетиський район, до якого включено території Великолепетиської та Рубанівської волостей. Великолепетиський виконком розпочав свою діяльність 13 березня 1923 року. У наступному було проведено ще декілька реформ. 30 березня 1944 року утворено Херсонську область і Великолепетиський район увійшов до її складу.
20.3.1946 вилучено з Нижньосірогозького району та включено до складу Великолепетиського сільські Ради: Запорізьку, Зеленівську, Миколаївську та Рубанівську; натомість вилучено із включенням до складу щойно утвореного Верхнєрогачицького району сільські Ради: Бабинську, Георгіївську, Зеленівську, Карай-Дубинську, Михайлівську, Нижнєрогачицьку, Первомаївську, Самійлівську, Трудову, Ушкальську та Червону[2].
Економіка[ред. | ред. код]
Економічну основу району становило сільськогосподарське виробництво. Добре родять озима пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник. Добре розвинене овочівництво.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Виходить друком районна газета «Таврійські вісті».[3]
Населення[ред. | ред. код]
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 9753 | 2048 | 1439 | 2958 | 2420 | 859 | 29 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 11 044 | 2053 | 1372 | 2845 | 2805 | 1801 | 168 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 18613 | 89,49 % |
| росіяни | 1562 | 7,51 % |
| білоруси | 154 | 0,74 % |
| цигани | 107 | 0,51 % |
| поляки | 89 | 0,43 % |
| інші | 273 | 1,31 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 18855 | 90,66 % |
| російська | 1767 | 8,50 % |
| вірменська | 48 | 0,23 % |
| білоруська | 45 | 0,22 % |
| циганська | 32 | 0,15 % |
| інші | 51 | 0,25 % |
Політика[ред. | ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Великолепетиського району було створено 20 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 52,13 % (проголосували 7 281 із 13 968 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 43,19 % (3 145 виборців); Юлія Тимошенко — 13,65 % (994 виборців), Сергій Тігіпко — 11,87 % (864 виборців), Олег Ляшко — 7,28 % (530 виборців), Петро Симоненко — 5,30 % (386 виборців), Анатолій Гриценко — 5,26 % (383 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,10 %.[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Розпорядження Президента України від 29 листопада 2019 року № 432/2019-рп «Про призначення Є. Холодаря головою Великолепетиської районної державної адміністрації Херсонської області»
- ↑ Указ Президії ВР УРСР від 20.3.1946 «Про утворення в складі Херсонської області Високопільського, Верхнє-Рогачицького й Ново-Маячківського …»
- ↑ Виходить друком районна газета «Придніпровська зірка».
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Херсонська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 3 липня 2020.
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Херсонська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 1 квітня 2017.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 4 квітня 2016.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Великолепетиський район |
- Великолепетиський район [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ
- Чимала інформація на «Інвестиційному порталі»[недоступне посилання з червня 2019]
|
Це незавершена стаття з географії Херсонської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| ||||||||
|
