Сфінктер Одді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сфінктер Одді (також гепатопанкреатичний сфінктер або сфінктер Гліссона, скорочено СО(SO))[1] — це м'язовий клапан, який у деяких тварин, включаючи людей, контролює потік травних соків (жовчі та панкреатичного соку) з підшлункової залози через ампулу Фатера[en] в другу частину дванадцятипалої кишки. Він названий на честь Руджеро Одді[en].

Історія[ред. | ред. код]

Сфінктер був вперше описаний Руджеро Одді, коли він був молодим студентом у 1887 році[2] Цей опис став результатом досліджень фізіології собак і детальних гістологічних досліджень людей і багатьох інших видів.[1]

Структура[ред. | ред. код]

Сфінктер Одді — це круговий м'яз (сфінктер), який оточує великий дуоденальний сосочок.[3]

Функція[ред. | ред. код]

Сфінктер регулює виділення панкреатичного соку і жовчі в дванадцятипалу кишку.[3] Він також запобігає рефлюксу дуоденального вмісту в ампулу Фатера.[3] Запобігаючи рефлюксу вмісту дванадцятипалої кишки, сфінктер Одді запобігає накопиченню твердих частинок і осаду в жовчних протоках, знижуючи ризик холангіту. Сфінктер Одді також забезпечує ретроградне наповнення жовчного міхура.[4]

Сфінктер Одді розслаблюється гормоном холецистокініном[5][6] через вазоактивний інтестинальний пептид.[7]

Клінічне значення[ред. | ред. код]

Опіати можуть викликати спазми сфінктера Одді, що призводить до підвищення рівня амілази у сироватці крові.[8]

Інші тварини[ред. | ред. код]

У багатьох ссавців (включаючи мишей, морських свинок, собак і опосумів) гладка мускулатура навколо ампули Фатера не утворює сфінктера.[9]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Textbook of Gastroenterology. John Wiley & Sons. 13 жовтня 2011. с. 78. ISBN 978-1-4443-5941-1.
  2. Ono K, Hada R (July 1988). Ruggero Oddi. To commemorate the centennial of his original article--"Di una speciale disposizione a sfintere allo sbocco del coledoco". Jpn J Surg. 18 (4): 373—5. doi:10.1007/bf02471459. PMID 3050213.
  3. а б в Horiguchi, Shin-ichiro; Kamisawa, Terumi (2010). Major Duodenal Papilla and Its Normal Anatomy. Digestive Surgery (англ.). 27 (2): 90—93. doi:10.1159/000288841. ISSN 1421-9883. PMID 20551649.
  4. Ahmed, Abdelwahab; Zuchelli, Toby (18 липня 2022). Anatomy, Abdomen and Pelvis, Sphincter of Oddi (Hepatopancreatic Sphincter). Anatomy, Abdomen and Pelvis, Sphincter of Oddi (Hepatopancreatic Sphincter). StatPearls Publishing. Процитовано 19 лютого 2023.
  5. BRS Physiology (Board Review Series) (вид. 5th). Lippincott Williams & Wilkins. March 2006. с. 220. ISBN 978-0781798761.
  6. Liddle, Rodger A. (1 січня 2003). CCK (Cholecystokinin). Encyclopedia of Endocrine Diseases (англ.): 485—489. doi:10.1016/B0-12-475570-4/00260-2. ISBN 9780124755703.
  7. Wiley JW, O'Dorisio TM, Owyang C (June 1988). Vasoactive intestinal polypeptide mediates cholecystokinin-induced relaxation of the sphincter of Oddi. J. Clin. Invest. 81 (6): 1920—4. doi:10.1172/JCI113539. PMC 442644. PMID 3384954.
  8. Druart-Blazy A, Pariente A, Berthelemy P, Arotçarena R (December 2005). The underestimated role of opiates in patients with suspected sphincter of Oddi dysfunction after cholecystectomy. Gastroenterol. Clin. Biol. 29 (12): 1220—3. doi:10.1016/s0399-8320(05)82204-3. PMID 16518275.
  9. Higashiyama H, Sumitomo H, Ozawa A, Igarashi H, Tsunekawa N, Kurohmaru M, Kanai Y (February 2016). Anatomy of the Murine Hepatobiliary System: A Whole-Organ-Level Analysis Using a Transparency Method. The Anatomical Record. 299 (2): 161—72. doi:10.1002/ar.23287. PMID 26559382.

Література[ред. | ред. код]