Сюїта для фортепіано (Шенберг)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сюїта для фортепіано
англ. Suite for Piano
Композитор Арнольд Шенберґ[1]
Жанр серіалізм[1]
Створено березень 1923[1]
Інструментування фортепіано[1]
Прем'єра
Дата 25 лютого 1924

12-тонова серія що відкриває частину "менует"Play
Ця ж серія, транспонована на 6 півтонів
Ця ж серія, в оберненні
Акордова серія, в якій нижній голос є оберненням монограми B-A-C-H: HCAB.

Сюїта для фортепіано, op. 25 (нім. Suite für Klavier) — додекафонічна композиція для фортепіано австрійського композитора Арнольда Шенберга.

Структура[ред. | ред. код]

Складається з 6 частин:

  1. Präludium (Прелюдія)
  2. Gavotte (Гавот)
  3. Musette (Мюзет)
  4. Intermezzo (Інтермецо)
  5. Menuet et trio (Менует і тріо)
  6. Gigue (Жига)

«Гавот» включає монограму B-A-C-H, в подібний спосіб у op. 19 Шенберг використовував монограму власного імені. За формою і стилем композиція нагадує барокову сюїту.

Література[ред. | ред. код]

  • Klumpenhouwer, Henry[en] (1994). "An Instance of Parapraxis in the Gavotte of Schoenberg's Opus 25", p.246, Journal of Music Theory, Vol. 38, No. 2 (Autumn), pp. 217-248
  • Whittall, Arnold. 2008. The Cambridge Introduction to Serialism. Cambridge Introductions to Music, p.2. New York: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-68200-8

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сюїта для фортепіано (Шенберг)