Сібусісо Мойо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сібусісо Мойо
англ. Sibusiso Moyo
Нині на посаді
Народився 1960
Mberengwa Districtd, Мідлендс, Зімбабве
Помер 20 січня 2021(2021-01-20)
Хараре, Зімбабве
Похований National Heroes Acred
Відомий як політик, військовослужбовець
Країна Зімбабве
Alma mater University of Zimbabwed, Manama High Schoold і Zimbabwe Open Universityd
Політична партія незалежний політик

Сібусісо Мойо (англ. Sibusiso Moyo; (1960, Mberengwa Districtd, Мідлендс — 20 січня 2021(2021-01-20), Хараре) — зімбабвійський державний і політичний діяч. Генерал-лейтенант сухопутних військ Зімбабве. Відомий тим, що оголосив про вигнання Роберта Мугабе на національному телебаченні під час військового перевороту 2017 року. З листопада 2017 року до своєї смерті обіймав посаду міністра закордонних справ та міжнародної торгівлі в кабінеті Еммерсона Мнангагви[1].

Походження та навчання[ред. | ред. код]

Народився в Мберенгві у 1960 році. Був третім із восьми дітей[2]. Під час навчання в середній школі Манами приєднався до Визвольної війни народу Зімбабве в 1977[2]. Здобув освітній ступінь магістра та науковий ступінь доктора наук у галузі міжнародних відносин у Зімбабвійському університеті, а також освітній ступінь магістра ділового адміністрування у Відкритому університеті Зімбабве[3].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Служив у званні генерал-майора у Національній армії Зімбабве, а у грудні 2017 року після виходу на пенсію йому було присвоєно звання генерал-лейтенанта[4]. У січні 2016 року колишній президент Роберт Мугабе підвищив його з бригадного генерала до генерал-майора[5][6].

15 листопада 2017 року зробив заяву в державній телекомпанії Zimbabwe Broadcasting Corporation, через день після початку домашнього арешту Роберта Мугабе[4]. Заперечуючи факт військового перевороту, заявив, що «президент і його сім'я в цілості та безпеці, та їхня безпека гарантована», і що військові «переслідували лише злочинців навколо [Мугабе], які вчиняють злочини, завдають соціальних та економічних страждань у країні»[4] . Далі заявив, що «як тільки ми виконаємо нашу місію, ми очікуємо, що ситуація повернеться до нормального життя»[7]. Через три дні подякував усім зімбабвійцям, які пройшли маршем солідарності на знак підтримки усунення Роберта Мугабе з посади[4]. Заява відіграла роль у настроях армії для усунення Роберта Мугабе з посади президента Зімбабве, що у поєднанні з молодою зовнішністю Мойо принесла йому прізвисько «Генерал Бей» (bae — термін звернення до друга серед молоді) або Народний генерал (People's general)[2][8].

30 листопада 2017 року був призначений міністром закордонних справ та міжнародної торгівлі в кабінеті Еммерсоном Мнангагви, який змінив Мугабе на посаді президента Зімбабве[9]. Був одним із трьох членів кабінету Еммерсона Мнангагви, які не були членами парламенту (іншими були Перенс Ширі та Кірсті Ковентрі)[10]. Через публічну роль Сібусісо Мойо у поваленні режиму Роберта Мугабе в зімбабвійській пресі з'явилися припущення, що Еммерсон Мнангагва вибрав його своїм наступником[11]. У 2018 році був присутній на зустрічі глав урядів Співдружності націй у Лондоні[12].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Був одружений з суддею Лоїсе Матанді[13]. Пара мала двох синів та трьох доньок[14] .

Помер від коронавірусної інфекції COVID-19 20 січня 2021 року в місцевій лікарні в Харарі[15][16]. Йому було 60 або 61 рік[17][18]. Похований в Акрі національних героїв[19] .

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dzirutwe, MacDonald (20 січня 2021). Zimbabwe's foreign minister dies after contracting COVID-19. Yahoo! News (англ.). Процитовано 20 січня 2021.
  2. а б в Mugabe, Tendai (21 квітня 2018). Meet Sibusiso B. Moyo…The man who read Mugabe the riot act. The Herald (англ.). Harare. Процитовано 20 січня 2021.
  3. Nation in shock as Minister SB Moyo dies. The Sunday Mail (англ.). Harare. 20 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
  4. а б в г Zimbabwe crisis: Army takes over, says Mugabe is safe. BBC News (англ.). 15 листопада 2017.
  5. Zimbabwe's Foreign Minister & Retired Army Major General Sibusiso Busi Moyo Is Dead. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 15 липня 2023.
  6. Mugabe promotes 22 high ranking military officials, several linked to 2008 violence. New Zimbabwe Vision (англ.). 8 січня 2016.
  7. Zimbabwe military's statement after seizing power. Reuters (англ.). 14 листопада 2017. Процитовано 20 січня 2021.
  8. Face of 2017 Zimbabwe Military 'Coup' Minister Sibusiso Moyo to Undergo 'Minor Medical Procedure'. VOA Zimbabwe (англ.). Voice of America. 20 вересня 2018. Процитовано 20 січня 2021.
  9. Zimbabwe's Mnangagwa gives key cabinet jobs to military figures. BBC News (англ.). 1 грудня 2017.
  10. Zimbabwe's president swears in first post-Mugabe cabinet. Associated Press News (англ.). 4 грудня 2017. Процитовано 20 січня 2021.
  11. Chan, Stephen (3 травня 2018). Mnangagwa's Zimbabwe inches forward – but where is it headed?. News24 (англ.). Процитовано 20 січня 2021.
  12. UK, African ministers set to discuss Zimbabwe's possible readmittance to Commonwealth. Reuters (англ.). 19 квітня 2018. Процитовано 20 січня 2021.
  13. Zimbabwe vice president's wife arrested for suspected fraud, money laundering. Reuters (англ.). 15 грудня 2019. Процитовано 20 січня 2021.
  14. Chikwati, Elita (20 січня 2021). President mourns SB Moyo. The Herald (англ.). Harare. Процитовано 20 січня 2021.
  15. Zimbabwe's foreign minister dies of COVID-19 (англ.). Al Jazeera. 20 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
  16. Sibusiso Moyo: Zimbabwe foreign minister dies from Covid-19 (англ.). BBC News. 20 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
  17. Mutsaka, Farai (20 січня 2021). Zimbabwe's foreign minister dies of COVID-19 amid resurgence. Associated Press News (англ.). Процитовано 20 січня 2021.
  18. Zimbabwe's foreign minister dies after contracting COVID-19. Reuters (англ.). 20 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
  19. Mahlahla, Justin (27 січня 2021). We will conquer covid-19, says Acting President Chiwenga at historic heroes' triple burial (англ.). ZBC News (Zimbabwe Broadcasting Corporation). Архів оригіналу за 27 January 2021.

Посилання[ред. | ред. код]