Сідні Вудерсон
| Сідні Вудерсон Сідні Чарльз Вудерсон Sydney Charles Wooderson | |||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Загальна інформація | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Прізвиська | Mighty Atom (Могутній Атом) | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | .svg){kind=small} Велика Британія | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 30 серпня 1914 Кембервелл, Великий Лондон | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть | 21 грудня 2006[1] (92 роки) Уерем (Дорсет, Англія) ·ниркова недостатність | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Причина смерті | ниркова недостатність | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 168 см | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 56 кг | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Alma mater | Sutton Valence Schoold | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Спорт | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Вид спорту | легка атлетика | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Дисципліна | біг на середні та довгі дистанції | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Клуб | Blackheath Harriers | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Участь і здобутки | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті рекорди | 440 ярдів – 49,3 (1938) 800 метрів – 1.48,4 (1938) 880 ярдів – 1.49,2 (1938) 1500 метрів – 3:48,4 (1945) 1 миля – 4.04,2 (1945) 2 милі – 9.05,0 (1946) 3 милі – 13.53,6 (1946) 5000 метрів – 14.08,6 (1946). | ||||||||||||||||||||||||||||||
 Сідні Вудерсон у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Сідні Чарлз Вудерсон (англ. Sydney Charles Wooderson) (30 серпня 1914 — 21 грудня 2006) — британський легкоатлет, бігун на середні та довгі дистанції. Був одним з найсильніших бігунів Великої Британії у 1930—1940 роках. Каварер Ордена Британської імперії.
28 серпня 1937 року встановив світовий рекорд у бігу на 1 милю, який протримався майже п'ять років.
Народився у Кембервеллі, що входить до складу Великого Лондона. Закінчив школу Саттон Веленс у графстві Кент. Почав займатися бігом зі шкільного віку. Вже у 18 років пробіг 1 милю швидше 4 хвилин 30 секунд.
У 1934 році взяв участь у Іграх Британської імперії і виборов срібну медаль на дистанції 1 миля. Також, починаючи з 1934 року він п'ять років поспіль ставав чемпіоном Великої Британії на цій дистанції.
Перед Олімпійськими іграми 1936 року Вудерсон отримав травму коліна, проте приховав цей факт від адміністраторів британської збірної[2]. Він вийшов на старт забігу на 1500 метрів, але фінішувати не зміг.
Вилікувавши травму, він ще покращив свої результати і в 1937 на стадіоні у Мотспур-Парк встановив світовий рекорд у бігу на 1 милю — 4.06,4. У забігу Відерсону на перших двох колах допомагав пейсмейкер, а також брали участь інші учасники. В результаті на останньому колі Вудерсон настільки випередив решту, що вони стали перешкодою для встановлення світового рекорду. Йому довелося обходити їх зовнішім радіусом[2].
Крім цього, у 1938 році він встановив світові рекорди у бігу на 800 метрів (1.48,4) і 880 ярдів (1.49,2). Також став чемпіоном Європи у бігу на 1500 метрів на чемпіонаті, що проходив у Парижі.
Поза біговою кар'єрою, він працював соліситором у Лондоні. Саме через роботу він не зміг взяти участь у Іграх Британської імперії 1938 року, оскільки мусив здавати іспити з права.
Під час Другої світової війни служив у саперно-будівельних та інженерних військах, оскільки був непридатних до військової служби через поганий зір.
По закінченні війни він двічі змагався з найшвидшими на той час бігунами на середні дистанції — Гундером Геґґом і Арне Андерссоном з Швеції. Вудерсон належно не тренувався починаючи з 1939 року, крім того, за шість місяців до цього страждав від рематичної гарячки. Водночас, шведські спортсмени мали можливість тренуватися під час війни і саме Геґґ побив рекорд на 1 милю, встановлений 1937 року Вудерсоном. Все ж в обох гонках, котрі відбувалися в Лондоні на стадіоні Вайт Сіті та у Гетеборзі, він рівних змагався з Андерссоном і програв йому лише декілька метрів на фініші. У другому з цих забігів Сідні показав свій найкращий час на дистанції 1 миля — 4.04,2. На змаганні в Лондоні як глядач був присутній 16-річний Роджер Банністер, який пізніше називав Вудерсона своїм «спортивним героєм» і згадував, що саме біг Сідні того дня надихнув його рішення серйозно зайнятися бігом на 1 милю[2].
На чемпіонаті Європи 1946 року здобув золоту медаль у бігу на 5000 метрів з результатом 14.08,6. У 1948 році він став чемпіоном Англії з кросу на дистанції 9 миль, такми чином продемонструвавши свою всебічну розвиненість як бігуна.
У 1948 році саме Вудерсон мав урочисто принести олімпійський факел на стадіон Вемблі під час церемонії відкриття Олімпійських ігор і запалити олімпійський вогонь, але незадовго до церемонії організатори вирішили обрати когось більш «статечного» для цієї ролі.
У 2000 році присвоєно титул кавалера Ордена Британської імперії.
- ↑ http://www.nytimes.com/2007/01/02/sports/othersports/02wooderson.html
- ↑ а б в Wooderson: appearances were deceptive. sportsjournalists.co.uk (англ) . 29.12.2006. Процитовано 8 квітня 2017.
- Сідні Вудерсон — олімпійська статистика на сайті Sports-Reference.com (англ.) (архівна версія)
| |||||
| |||||
