Єлюй Цзунчжень
| Єлюй Цзунчжень | ||
| ||
|---|---|---|
| 25 червня 1031 — 28 серпня 1055 року | ||
| Попередник: | Єлюй Лунсюй | |
| Спадкоємець: | Єлюй Хунцзі | |
| Народження: | 3 квітня 1016 | |
| Смерть: | 28 серпня 1055 (39 років) | |
| Країна: | Династія Ляо[1] | |
| Релігія: | буддизм | |
| Рід: | Династія Ляо | |
| Батько: | Шен-цзун[1] | |
| Мати: | Xiaonoujind[1] | |
| Шлюб: | Xiaosanqiand, Xiao Talid[1] і Xiao Shid[1] | |
| Діти: | Дао-цзун[1], Yelu Baqind, Yelu Wolitaid, Yelu Baoxinnud, Yelu Aliand[1] і Yelu Heluwod[1] | |
Єлюй Цзунчжень (кит.: 耶律宗真; піньїнь: Yelü Zongzhen), храмове ім'я Сін-цзун (спрощ.: 辽兴; кит. трад.: 遼興; піньїнь: Xingzong; 3 квітня 1016 — 28 серпня 1055) — сьомий імператор династії Ляо. Його правління стало початком кінця держави Ляо. Єлюй Цзунчжень був малоактивним правителем і багато рішень приймав під впливом придворних жінок.
Був як розумово розвинений, так і фізично, високий на зріст, з хорошим характером. Любив стрільбу з лука, книги й різного роду ігри, про які знав дуже багато. Намагався реформувати державу.
Життєпис[ред. | ред. код]
Був старшим сином Єлюй Лунсюя. 1021 у шестирічному віці був оголошений спадкоємцем престолу. Коли 1031 року його батько помер, Єлюй Цзунчжень успадкував трон.
За його правління імперський уряд був поглинутий тотальною корупцією, тому й армія почала розпадатись. Єлюй Цзунчжень неодноразово здійснював напади на Західну Ся, а також вів війну проти Сун. Його піддані не підтримували настільки часті війни, тому серед них почались заворушення, в тому числі й проти високих податків. Незважаючи на те, що імператор регулярно досягав збільшення данини, що її сплачувала Сун, він зазнав невдачі у вторгненні до Західної Ся.
Єлюй Цзунчжень був прихильником буддизму. 1054 року він наказав відлити срібну статую Будди для храму Кайтайси.
У липні 1055 року Сін-цзун вирушив у гори Цюшань. У серпні він захворів, призначивши спадкоємцем свого сина Єлюй Хунцзі. 28 серпня того ж року імператор помер.
Девізи правління[ред. | ред. код]
- Цзінфу (景福) 1031—1032
- Чунсі (重熙) 1032—1055
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Е Лун Ли. История государства киданей / Вяткин Р.В. — 2-ге. — М. : Наука — Восточная литература, 1979. — 696 с. — 550 прим.
- История Железной империи / пер. і ком. Л. В. Тюрюміної, відп. ред. В. Є. Ларичев. — Новосибирск : Издательство Института археологии и этнографии СО РАН, 2007. — 365+16с.(вкл.) с. — (История и культура Востока Азии) — 800 прим. — ISBN 978-5-7803-0160-8.
- Крадин Н. Н., Ивлиев А. Л. История киданьской империи Ляо (907-1125). — М. : Наука — Восточная литература, 2014. — 351 с. — 550 прим. — ISBN 978-5-02-036566-7.
|
Це незавершена стаття про особу Китаю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
