Сіренко Владислав Геннадійович
| Владислав Сіренко | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Повне ім'я | Владислав Геннадійович Сіренко |
| Громадянство | |
| Народження | 7 лютого 1995 (31 рік) Київ, Україна |
| Проживання | Київ, Україна |
| Вагова категорія | Важка |
| Стійка | правостороння |
| Зріст | 192 см. |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 26 травня 2017 |
| Останній бій | 19 липня 2025 |
| Боїв | 23 |
| Перемог | 22 |
| Перемог нокаутом | 19 |
| Поразок | 1 |
| Нічиїх | 0 |
Владислав Геннадійович Сіренко — український професійний боксер, що виступає з 2017 року у важкій ваговій категорії. Срібний призер молодіжного чемпіонату Європи (2013), переможець Кубка України серед молоді (2013), бронзовий призер чемпіонату України (2014) в любителях. Серед професіоналів чемпіон за версією WBF International (2018) у важкій вазі.
Боксом почав займатися в 10 років. У любителях Владислав провів більше 200 боїв.
У 2013 році став переможцем Кубка України серед молоді. І в серпні 2013 року в Роттердамі (Нідерланди) завоював срібну медаль на молодіжному чемпіонаті Європи[1], в фіналі програвши за очками росіянину Хожіакбару Мамакову[2].
У вересні 2014 року в рідному Києві, завоював бронзу на своєму першому дорослому чемпіонаті України 2014 року[3].
У червні 2015 року брав участь на I Європейських іграх в Баку[4], але в першому ж раунді змагань програв за очками (0:3) досвідченому грузинському боксеру Міхеілу Бахтідзе[5].
У квітні 2016 року виступив в лізі Світова серія боксу за команду «Українські отамани», але програв технічним нокаутом в 5-му раунді досвідченому британському боксеру Фрейзеру Кларку[6].
Дебютний поєдинок відбувся 26 травня 2017 року. Владислав нокаутував в 1-му ж раунді конголезця Еммануеля Мненгі.
29 червня 2018 року Владислав Сіренко здобув восьму перемогу поспіль на професійному рингу, в Кейптауні (ПАР) технічним нокаутом в 1-му раунді перемігши конголезького боксера Найфе Дідьуо (6-3), і завоював вакантний титул чемпіона за версією WBF International у важкій вазі[7].
| № | Результат | Статистика | Опонент | Тип | Раунд, час | Дата | Місце проведення | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 22 | Перемога | 22-0 | TKO | 4 (10), 0:27 | 1 жовтня 2024 | |||
| 21 | Перемога | 21–0 | TKO | 4 (6), 2:00 | 4 червня 2024 | |||
| 20 | Перемога | 20–0 | TKO | 3 (6), 1:41 | 2 квітня 2024 | |||
| 19 | Перемога | 19–0 | TKO | 6 (10) | 18 грудня 2021 | Захистив титул WBC–ABCO у важкій вазі; Здобув вакантний титул WBO Asia Pacific у важкій вазі. | ||
| 18 | Перемога | 18–0 | KO | 1 (10), 1:10 | 10 вересень 2021 | Захистив титул WBC–ABCO у важкій вазі. | ||
| 17 | Перемога | 17–0 | KO | 4 (8), 0:50 | 12 червня 2021 | |||
| 16 | Перемога | 16–0 | UD | 8 | 6 березня 2021 | |||
| 15 | Перемога | 15–0 | UD | 10 | 13 грудня 2020 | Здобув вакантний титул WBC–ABCO у важкій вазі. | ||
| 14 | Перемога | 14–0 | RTD | 4 (8), 3:00 | 1 серпня 2020 | |||
| 13 | Перемога | 13–0 | TKO | 1 (10), 2:59 | 11 жовтня 2019 | Здобув титул EBP у важкій вазі. | ||
| 12 | Перемога | 12–0 | TKO | 7 (8), 1:43 | 23 червня 2019 | |||
| 11 | Перемога | 11–0 | KO | 1 (10), 2:01 | 27 квітня 2019 | Здобув вакантний титул German International у важкій вазі. | ||
| 10 | Перемога | 10–0 | KO | 3 (8), 1:16 | 15 грудня 2018 | |||
| 9 | Перемога | 9–0 | TKO | 1 (8), 2:11 | 26 серпня 2018 | |||
| 8 | Перемога | 8–0 | TKO | 1 (10), 0:57 | 29 червень 2018 | Здобув вакантний титул чемпіона за версією WBF International у важкій вазі. | ||
| 7 | Перемога | 7–0 | TKO | 1 (6) | 25 травня 2018 | |||
| 6 | Перемога | 6–0 | KO | 1 (8), 2:30 | 16 березня 2018 | |||
| 5 | Перемога | 5–0 | KO | 1 (4), 0:59 | 23 лютого 2018 | |||
| 4 | Перемога | 4–0 | UD | 6 | 10 листопада 2017 | |||
| 3 | Перемога | 3–0 | KO | 1 (4), 0:20 | 23 червня 2017 | |||
| 2 | Перемога | 2–0 | TKO | 1 (4) | 16 червня 2017 | |||
| 1 | Перемога | 1–0 | KO | 1 (4) | 26 травня 2017 |
- ↑ 23.European Youth Championships. Topsportcentrum Arena, Rotterdam, The Netherlands. August 12-17, 2013 (англ.). Amateur-boxing.strefa.pl. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 15.2.2019.
- ↑ Юный боксер из Зеленограда завоевал «золото» (rus) . Zelenograd24.ru. 5 сентября 2013. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 15.2.2019.
- ↑ Итоги чемпионата Украины 2014: результаты финалов и все призёры (rus) . vRINGe.com. 29 сентября 2014. Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 15.2.2019.
- ↑ Проспекты. Владислав Сиренко. Факты о боксёре (rus) . Boxanalitika.ru. 28 мая 2018. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 15.2.2019.
- ↑ Athletes: Vladyslav Sirenko (англ.). Baku 2015 European Games. Архів оригіналу за 21.02.2019. Процитовано 15.2.2019.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2019-02-21? (довідка) [Архівовано 2019-02-21 у Wayback Machine.] - ↑ Владислав Сиренко (англ.). Світова серія боксу. Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 15.2.2019. [Архівовано 2019-02-21 у Wayback Machine.]
- ↑ Проспект супертяжёлого веса Владислав Сиренко забил в Африке человека–ананаса (rus) . vRINGe.com. 30 июня 2018. Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 21.02.2019.
- BoxRec: Vladyslav Sirenko. boxrec.com. Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 21 лютого 2019.
- Проспекты. Владислав Сиренко. Факты о боксёре (rus) . Boxanalitika.ru. 28 мая 2018. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 15.2.2019.