Сі-о-Се Поль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міст Сі-о-Се Поль
Міст Сі-о-Се Поль

Міст Сі-о-Се Поль уночі
32°38′41″ пн. ш. 51°40′03″ сх. д. / 32.644869000° пн. ш. 51.667594000000001131° сх. д. / 32.644869000; 51.667594000000001131Координати: 32°38′41″ пн. ш. 51°40′03″ сх. д. / 32.644869000° пн. ш. 51.667594000000001131° сх. д. / 32.644869000; 51.667594000000001131
Офіційна назва перс. سی وسه پل‎ ‎‎
Країна Flag of Iran (1964-1980).svg Іран
Розташування Ісфаган
Галузь застосування Історична пам'ятка
Перетинає р. Заяндеруд
Матеріал гірські породи
Загальна довжина 290 м
Ширина 13 м
Початок будівництва 1602
Охоронний статус Iranian National Heritage[d]

Сі-о-Се Поль is located in Іран
Сі-о-Се Поль
Сі-о-Се Поль
Сі-о-Се Поль (Іран)
CMNS: Міст Сі-о-Се Поль на Вікісховищі


Сі-о-Се Поль (перс. سی وسه پل‎), поза межами Ірану також називається Міст Аллаверді-Хана — міст в іранському місті Ісфаган. Разом з мостами Поль-о-Шахрестан та Поль-е-Хаджу один з трьох мостів через річку Заяндеруд. Міст закрито для автотранспорту.

Історія[ред.ред. код]

Міст було споруджено в часи Сефевідів й вважається однією з найвидатніших архітектурних пам'яток цієї епохи. Міст побудовано 1602 року за наказом шаха Аббаса I Великого. Будівництвом керував канцлер шаха грузинського походження Аллаверді Хан Унділадзе.

Короткий опис[ред.ред. код]

Міст Сі-о-Се Поль є двоповерховим віадуком, спорудженим з цегли на кам'яних палях. Довжина — 290,4 м, ширина — 13,5 м. Відповідно до своєї назви (перс. Сі-о-Се — тридцять три мости або тридцять три прольоти) міст має 33 арки. Міст накривають два ряди аркад. Широкі сходи ведуть до критих променад, що простяглися на всю довжину мосту.[1] На мосту була розташована велика чайхана. Первинно міст зсередини прикрашали фрески, але вони були видалені, оскільки ісламська традиція відкидає зображення людей та тварин.

До сьогодні на мосту в численних чайханах можна випити чаю або покурити кальян. Влітку річка Заяндеруд часто повністю пересихає.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Denis Wright Persien. — Zürich und Freiburg i. B. : Atlantis, 1970. — 115 с.

Посилання[ред.ред. код]