Табори інтернованих вояків Армії УНР у Польщі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Табори інтернованих вояків Армії УНР у Польщі.

Armia Ukraińska - Informacja dotycząca ilości znajdujących się w obozach internowanych dowódców i kozaków - 701-007-003-206.jpg

Вперше вояків Армії УНР інтерновано в Польщі в кінці 1919 (по заламанні українського фронту) у м. Ланьцуті; невдовзі з них організовано 6 Стрілецьку дивізію. По поразці Армії УНР в кінці 1920 й переході її на територію Польщі (бл. 20 000 вояків) їх розміщено в кількох таборах інтернованих — головні з них були в Ланьцуті, Александруві-Куявському і Каліші (менші табори у Вадовицях і Пйотркові). В середині 1921 інтернованих переведено з Ланьцуту до Стрілкова, в кінці 1921 з Александрува до Щипйорна, у якому, як і в сусідньому Каліші, залишилися табори інтернованих аж до остаточної їх ліквідації у середині 1924.

Умови життя в таборах інтернованих в Польщі (зокрема побутові й матеріальні) були важкі (значно гірші, ніж в таборах інтернованих УГА в Чехословаччині). Попри це у таборах розвинулося жваве культурно-освітнє життя: курси для неграмотних та ін. (особливо фахові), різні школи (серед ін. гімназія в Каліші), народний університет у Ланьцуті і Стрілкові; хори, театральні трупи й ін. виявили мистецьке життя, а також релігійне, видавниче (зокрема преса). Керівництво таборів інтернованих (воно було в українських руках та пов'язане з урядом УНР в екзилі) дбало про теоретичний військовий вишкіл і збільшення старшинських кадрів. Табори інтернованих в Каліші і Щипіорно були після Варшави другим осередком життя української еміграції в Польщі. Кількість вояків в таборах інтернованих постійно зменшувалося: виїзд до Чехо-Словаччини, зокрема на навчання, до Франції, на працю тощо. Після ліквідації таборів інтернованих колишні вояки набули статусу політичних емігрантів у Польщі.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • К. Є. Науменко. Каліш, табір для інтернованих вояків Армії УНР // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 36. — ISBN 978-966-00-0692-8.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
  • Karpus Z. Jeńcy i internowani rosyjscy i ukraińscy na terenie Polski w latach 1918-1924. – Toruń, 1999.
  • Срібняк І. Обеззброєна, але нескорена: Інтернована Армія УНР у таборах Польщі й Румунії (1921-1924 рр.). – Київ-Філядельфія, 1997. – 187 с. [1]
  • Срібняк І. Табір полонених та інтернованих вояків-українців у Ланцуті (Польща) у 1919-1921 рр. // Симон Петлюра у контексті українських національно-визвольних змагань. Збірник наукових праць. – Фастів, 1999. – С.148-162.
  • Срібняк І. Українці на чужині. Полонені та інтерновані вояки-українці в країнах Центральної та Південно-Східної Європи (1919-1924 рр.): становище, організація, культурно-просвітницька діяльність. – К., 2000. – 280 с. + ХХХІХ.
  • Срібняк І. Культурно-освітня робота в таборі інтернованих військ УНР Александрів-Куявський у 1920-1921 рр. // Aleksandrów Kujawski. Obózy jeńców і іnternowanych 1918-1921. – Toruń, 2008. – Część I (Warunki życia jeńców і іnternowanych oraz ukraińskiej emigracji politycznej). – S.65-76.
  • Срібняк І. «Почуття великого обов’язку, покладеному на Генеральний штаб Батьківщиною…»: заснування та діяльність Академічних курсів штабних старшин у таборі Каліш (Польща) у 1921-1924 рр. // Nad Wіsłą і Dnіeprem. Polska і Ukraіna w przestrzenі europejskiej – przeszłość і teraźnіejszość. Zbiór prac naukowych dedykowanych profesorowie Emilianowi Wiszce (1940-2014). – Toruń-Kijów: Consortium scientifico-éducatif international Lucien Febvre, 2017. – T.1. – S.24-32. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/19931
  • Срібняк І. Умови перебування та культурно-освітня діяльність інтернованих вояків-українців у таборі Ланцут, Польща (січень-серпень 1921 р.) у світлі архівних документів // Вісник Черкаського університету. – Серія: «Історичні науки». – Черкаси, 2017. – № 3. – С.63-72. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/20013
  • Срібняк І. Табір інтернованих Військ УНР у Щипіорно (1922-1923 рр.): гуманітарно-просвітня складова діяльності українського вояцтва // Революція, державність, нація: Україна на шляху самоствердження (1917-1921 рр.): Матеріали Міжнародної наукової конференції (м. Київ, 1-2 червня 2017 р.) / Упоряд. В.Верстюк (відп. ред.), В.Скальський та ін. – Київ-Чернігів, 2017. – С.381-396. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/22936
  • Срібняк І. Таборове повсякдення курсантів та старшин Спільної юнацької школи Армії УНР в Каліші (Польща) у першій половині 1922 р. // Проблеми вивчення історії Української революції 1917-1921 років. – К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. – Вип.12. – С.338-364. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/22206
  • Срібняк І. Табір інтернованих Військ УНР у Пикуличах, Польща (січень-лютий 1921 р.): умови перебування та моральний стан вояцтва // Київські історичні студії: науковий журнал / Київ. ун-т ім. Б.Грінченка; ред. кол. В.О.Щербак та ін. – К., 2017. – № 2(5). – C.18-24. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/23640
  • Срібняк І. Табір інтернованих Військ УНР у Каліші, Польща (перша половина 1921 р.): моральний стан старшинства та заходи з його нормалізації // Емінак: науковий щоквартальник. – Київ-Миколаїв, 2018. – № 1(21) (січень-березень). – Т.2. – С.42-49. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/23661
  • Срібняк І. Хроніка життя інтернованих вояків-українців у таборі Каліш (1922 р.) // Сумська старовина. – Суми, 2017. – № LІ. – С.25-34. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/23856