Табори інтернованих вояків Армії УНР у Польщі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Табори інтернованих вояків Армії УНР у Польщі.

UkrainiansRakowice2.JPG
Armia Ukraińska - Informacja dotycząca ilości znajdujących się w obozach internowanych dowódców i kozaków - 701-007-003-206.jpg

Вперше вояків Армії УНР інтерновано в Польщі в кінці 1919 (по заламанні українського фронту) у м. Ланьцуті; невдовзі з них організовано 6 Стрілецьку дивізію. По поразці Армії УНР в кінці 1920 й переході її на територію Польщі (бл. 20 000 вояків) їх розміщено в кількох таборах інтернованих — головні з них були в Ланьцуті, Александруві-Куявському і Каліші (менші табори у Вадовицях і Пйотркові). В середині 1921 інтернованих переведено з Ланьцуту до Стрілкова, в кінці 1921 з Александрува до Щипйорна, у якому, як і в сусідньому Каліші, залишилися табори інтернованих аж до остаточної їх ліквідації у середині 1924.

Умови життя в таборах інтернованих в Польщі (зокрема побутові й матеріальні) були важкі (значно гірші, ніж в таборах інтернованих УГА в Чехословаччині). Попри те у таборах розвинулося жваве культурно-освітнє життя: курси для неграмотних та ін. (особливо фахові), різні школи (серед ін. гімназія в Каліші), народний університет у Ланьцуті і Стрілкові; хори, театральні групи й ін. виявили мистецьке життя, а також релігійне, видавниче (зокрема преса). Керівництво таборів інтернованих (воно було в українських руках та пов'язане з урядом УНР в екзилі) дбало про теоретичний військовий вишкіл і збільшення старшинських кадрів. Табори інтернованих в Каліші і Щипюрні були після Варшави другим осередком життя української еміграції в Польщі. Кількість вояків в таборах інтернованих постійно зменшувалося: виїзд до Чехо-Словаччини, зокрема на навчання, до Франції, на працю тощо. Після ліквідації таборів інтернованих колишні вояки перейшли на статус політичних емігрантів у Польщі.


Джерела та література[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
  • Срібняк І. Обеззброєна, але нескорена: Інтернована Армія УНР у таборах Польщі й Румунії (1921-1924 рр.). – Київ-Філядельфія, 1997. – 187 с. [1]
  • Срібняк І. Українці на чужині. Полонені та інтерновані вояки-українці в країнах Центральної та Південно-Східної Європи: становище, організація, культурно-просвітницька діяльність (1919—1924 рр.).— Київ 2000.
  • Karpus Z. Jeńcy i internowani rosyjscy i ukraińscy na terenie Polski w latach 1918—1924.— Toruń, 1999.


Танк Це незавершена стаття з військової справи.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Українські організації Це незавершена стаття про українську організацію.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.