Тарасенко Олександра Калениківна
Тарасенко Олександра Калениківна | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Олександра Калениківна Римар | |||
Народилася | 5 вересня 1938 (85 років) село Сміле, Роменський район, Сумська область, УРСР | |||
Громадянство | СРСР → Україна | |||
Національність | українка | |||
Діяльність | поетеса | |||
Alma mater | Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | від 2011 | |||
Напрямок | романтичний реалізм | |||
Жанр | поезія | |||
Magnum opus | Книга «Білі світанки» «Гімн села Смілого»[1] | |||
Членство | Національна спілка письменників України | |||
У шлюбі з | Тарасенко Володимир Тимофійович | |||
| ||||
Олексáндра Калéниківна Тарáсенко (нар. 5 вересня 1938, Сміле, Роменський район, Сумська область, Українська РСР) — українська поетеса, письменниця, педагог. Член Національної спілки письменників України (2018).
Олександра Калениківна Тарасенко народилася 5 вересня 1938 року в с. Сміле в селянській родині. Навчалася в місцевій школі.
Закінчила Сумський державний педагогічний інститут імені А. С. Макаренка (нині — Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка) за фахом «українська мова та література» (1968).
Протягом 40 років (1957—1997) працювала вчителем і вчителем-методистом у Смілівській середній школі[2] .
Збірки своїх творів почала публікувати з 2011 року. Переднє слово до першої книги Олександри Тарасенко «Білі світанки» написав український поет, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Степан Сапеляк[3]. Зараз у творчому доробку поетеси 20 збірок. У 2018 році вона стала членом Національної спілки письменників України[4] .
Бере активну участь в роботі місцевих літературних об'єднань «Дивослово» (керівник Т. С. Лісненко)[5] та «Обрії» (керівник Л. І. Грицай)[6].
Її вірші та прозові твори опубліковані в збірках вітчизняної та зарубіжної поезії, перекладені іншими мовами, вірші покладено на музику композиторами-аматорами[7] .
Книги Олександри Тарасенко представлені на сайті сучасної української літератури «Avtura.com.ua: сучасна українська книгосфера», епіграфом її сторінки стали такі рядки:
Служи, рідне слово, народу —
Вкраїнському славному роду! |
||
— Олександра Тарасенко, http://avtura.com.ua/writer/552/ |
Творчі вечори поетеси, зустрічі з молоддю в навчальних закладах і бібліотеках Роменського району, презентації її нових книг стали доброю традицією[3][8]. Поетеса подарувала свої книги мовним курсам, що організовані для підготовки іноземних добровольців, які приїхали в Україну на допомогу ЗСУ, щоб воякам було легше опановувати Українську[9].
- Нагороджена медаллю «Ветеран праці»(1987)
- Відмінник народної освіти (1985).
- Вчитель-методист (1987).
Сини Анатолій Тарасенко та Віталій Тарасенко — юристи, працюють адвокатами[10] [11] .
- «Білі світанки» (Харків: Майдан, 2011)
- «Любіть Україну» (Миргород: Миргород, 2014)
- «Світ добра» (Миргород: Миргород, 2014)
- «Доля» (Миргород: Миргород, 2015)
- «Моє слово» (Миргород: Миргород, 2015)
- «Гортаю сторінки життя» (Миргород: Миргород, 2015)
- «Щастя — жить» (Миргород: Миргород, 2016)
- «Стою на праведній землі» (Миргород: Миргород, 2017)
- «Ювілейна» (Миргород: Миргород, 2017)
- «Квітуча Україна» (Миргород: Миргород, 2018)
- «Сміле та сміляни» (Миргород: Миргород, 2018)
- «Летять літа» (Миргород: Миргород, 2018)
- «Життєпис» (Миргород: Миргород, 2019)
- «Зустрічі» (Миргород: Миргород, 2020)
- «Від усієї душі» (Миргород: Миргород, 2020)
- «Музика життя» (Миргород: Миргород, 2020)
- «Сміле — сьогодні» (Миргород: Миргород, 2021)[12]
- «Розсипи думок» (Миргород: Миргород, 2021)
- «Війна XXI століття» (Миргород: Миргород, 2022)
- «Незборима Україна: вірші» (Миргород: Миргород, 2023)[13]
- «З Україною в серці» (2016)
- «Обрії» (2016)
- «Третя весна» (2017)
- «Українонька в нас одна» (2018)
- «І пером, і серцем…» (2018)
- «Пелюстки Ромен-квіту» (2018)
- «Антологія сучасної української поезії» (2019)
- «Живи, поезіє, живи» (2019)
- «Пелюстки Ромен-квіту» (2019)
- «Краю рідного чисті джерела» (2020)
- Літературний альманах «Дивослово» (2020)
- Міжнародне видання «Течі Я» (2020)
- ↑ Гімн села Смілого у виконанні "Жіночого квартету села Смілого".
- ↑ Біографія Олександри Тарасенко на сайті літературно-історичного альманаху «Ромен».
- ↑ а б Олександра Тарасенко. Avtura.com.ua : сучасна українська книгосфера. Процитовано 08.03.2022.
- ↑ Біографія Олександри Тарасенко на сайті http://avtura.com.ua/.
- ↑ Лісненко Т. (11.06.2019). З «Дивословом» до людей. Ромен : літературно-історичний альманах. Процитовано 08.03.2022.
- ↑ Кранга, Людмила (22.07.2016). Обрії. Збірка поезій та прози. Ромен : літературно-історичний альманах. Процитовано 08.03.2022.
- ↑ Гімн села Смілого у виконанні жіночого квартету села Смілого.
- ↑ Офіційний сайт Роменської районної державної адміністрації Сумської області: «ПРОВЕДЕНО ТВОРЧИЙ ЗВІТ ТАРАСЕНКО ОЛЕКСАНДРИ КАЛЕНИКІВНИ У СМІЛІВСЬКОМУ СІЛЬСЬКОМУ БУДИНКУ КУЛЬТУРИ».
- ↑ Громада Груп: «Іноземні добровольці починають захист України з вивчення мови».
- ↑ Тарасенко Віталій Володимирович в Єдиному реєстрі адвокатів України.
- ↑ Тарасенко Анатолій Володимирович в Єдиному реєстрі адвокатів України.
- ↑ Анотація книги «Сміле — сьогодні» на avtura.com.ua.
- ↑ Бібліографія Олександри Тарасенко.
- Карпенко К. Білі світанки Олександри Тарасенко / Катерина Карпенко // Вісті Роменщини. — 2013. — № 24 (8 черв.).
- Ярошенко С. Смілянська «Ліна Костенко» / Софія Ярошенко // Урожайна країна. — 2016. — № 4.
- Грицай Л. Зі світлом та любов'ю до людей / Людмила Грицай // Вісті Роменщини. —2017. — № 2 (7 січ.).
- Казаков А. Поети — воїнам / Анатолій Казаков // Бригада. — 2017. — № 13 (21 лип.).
- Зезюліна М. Бринить і щебече поетичне слово / Мотя Зезюліна // Голос Посулля. — 2018. — № 6 (31 серп.).
- Кранга Л. З поезією в серці / Людмила Кранга // Вісті Роменщини. — 2018. — № 37 (8 верес.).
- Стрельченко Г. С. Тарасенко Олександра Калениківна // Жінки Роменщини. — Суми : Видавець Вінниченко М. Д., 2018.
- Кранга Л. Жінка, мати, вчитель, поетеса / Людмила Кранга // Вісті Роменщини. —2019. — № 47 (22 листоп.).
- Кізенко В. Дух поезії / В'ячеслав Кізенко // Голос Посулля. — 2020. — № 4 (22 січ.).
- Олександра Тарасенко: «Говоріть Українською» / Олександра Тарасенко // Сільські вісті. — 2020. — № 55 (24 лип.).
- Зезюліна М. Жага до слова і життя / Мотя Зезюліна // Сільські вісті. — 2021. — № 56 (30 лип.).