Роменський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Роменський район
Coats of arms of Romenskij district.png Flag of Romny Raion.svg
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Сумська область
Код КОАТУУ: 5924100000
Утворений: 1930 р.
Населення: 33 122 (на 1.02.2016)
Площа: 1900 км²
Густота: 18.9 осіб/км²
Тел. код: +380-5448
Поштові індекси: 42000—42088
Населені пункти та ради
Районний центр: Ромни
Сільські ради: 32
Села: 128
Селища: 2
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 42000, Сумська обл., м. Ромни, бул. Свободи, 1, 2-12-21
Веб-сторінка: Роменська РДА
Голова РДА: Білоха Валерій Олександрович
Голова ради: Переваруха Віктор

Commons-logo.svg Роменський район у Вікісховищі

Роме́нський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця Сумської області України.

Район межує з Конотопським, Буринським, Недригайлівським та Липоводолинським районами Сумської області, Лохвицьким районом Полтавської області, Варвинським, Срібнянським і Талалаївським районами Чернігівської області.

Площа району — 1,9 тис. км². Населення району (без міста Ромни — 64 200 чоловік (1979).

Адміністративний центр району — місто Ромни, розташоване на правому березі річки Сула (притока Дніпра), в гирлі річки Ромен, на відстані 100 км на захід від обласного центру Суми (залізнична станція на лінії Бахмач — Ромодан).

Історія[ред.ред. код]

Історія Роменщини тісно пов'язана з розвитком української держави. Перші поселення з часів палеоліту. В цілому ж на Роменщині вчені виявили існування кількох археологічних культур, зокрема найбільше представлені пам'ятки скіфського періоду, Роменської культури тощо. В ІХ-ХІІІ століттях Роменщина входила до складу Київської Держави.

Після війни з Золотою Ордою землі нинішньої Роменщини увійшли до складу Великого князівства Литовського. Її населення в цей час брало активну участь у боротьбі з московськими бандами, а в середині ХVІІ століття воювало в полках гетьмана Богдана Хмельницького, брало участь в національно-визвольній війні.

На початку ХVІ століття Роменщина була територією вільної колонізації, яка велася мляво з огляду на загрозу московської і татарської інтервенцій. 1569 року Роменщина входить до складу європейської держави — Речі Посполитої. З 1648 року починається визвольна війна українського народу, активну участь у ній взяли й жителі поселень. У цьому ж році Роменщина входить до складу Миргородського полку Гетьманщини.

Під час Північної війни (1700–1721 рр.) територія перебувала в зоні бойових дій російських і шведських військ.

Протягом ХVІІ — XIX століть Роменщина стала одним із важливих центрів Лівобережної України, де розвивалася промисловість, сільськогосподарське виробництво, культура.

Важлива роль краю в розвитку ярмаркової торгівлі. Тільки знаменитий Роменський Іллінський ярмарок об'єднував навколо себе більше чотирьох тисяч малих і великих ярмарок, що проходили на території України та Росії. Двічі бував у Ромнах на Іллінському ярмарку Тарас Григорович Шевченко. Далеко за межами Роменщини славилися її будівничі, художники, золотарі, кобзарі.

У місті існував спеціальний торговий двір, де зупинялися приїжджі торгові люди. Велась жвава торгівля тютюном, який тут вирощувався і перероблявся, за що Петро І назвав його тютюновим містом.

В XIX столітті в Ромнах виникають перші промислові підприємства, в Роменському повіті відкриваються цукроварні, винокурні, розвивається гончарський, ткацький та інші промисли. Велике значення в розвитку товарного сільськогосподарського виробництва мало будівництво Лібаво-Роменської залізниці, регулярний рух якою розпочався з 1874 року, що послужило прискоренню економічного розвитку краю. А на початку XX століття в Ромнах виникають нові підприємства і виробництва, з яких беруть свій родовід багато сучасних Роменських промислових підприємств.

До кінця XIX століття в місті працювали дві тютюнові фабрики, спиртоочисний, миловарний заводи, три парових млини, дві друкарні, декілька хлібопекарень.

Недалеко від міста виникло селище залізничників Новолозовка.

1941 Роменщина звільнена від сталіністів. У вересні 1943 року вони повернулися. 1946 року комуністична влада вдалася до організації нового Голодомору, яким убивали беззахисні родини фронтовиків, зокрема й тих, кого влада нагороджувала найвищими відзнаками.

1991 Роменщина, як і вся Україна, здобула незалежність.

Історія адміністративно-територіальних змін[ред.ред. код]

  • 1618–1648 рр. — Роменський повіт Київського воєводства у складі Польської держави, Речі Посполитої;
  • 1648–1658 рр. — Роменська сотня Миргородського полку Гетьманщини;
  • 1658–1781 рр. — Роменська сотня Лубенського полку Гетьманщини;
  • 1781–1796 рр. — Роменський повіт Чернігівського намісництва у складі Російської імперії;
  • 1796–1802 рр. — Роменський повіт Малоросійської губернії, утворений з Чернігівського, Київського і Новгород-Сіверського намісництва з центром у Чернігові у складі Російської імперії;
  • 1802–1917 рр. — Роменський повіт Полтавської губернії у складі Російської імперії;
  • 1917–1920 — Роменський повіт Полтавської губернії Української Народної Республіки;
  • березень 1923 — червень 1925 рр. — Роменська округа Полтавської губернії УСРР (зона окупації СРСР);
  • червень 1925 — червень 1930 рр. — Роменська округа УСРР (зона окупації СССР);
  • Липень 1930 — вересень 1930 рр. — Роменський район Лубенської округи (зона окупації СРСР);
  • 1939–1941 — Роменський район Сумської області (зона окупації СРСР);
  • вересень 1941 — вересень 1943 — Роменський повіт прифронтової зони Вермахту Німецької держави (зона окупації Німеччини);
  • 1944–1991 — Роменський район Сумської області (зона окупації СРСР);
  • 1991 до сьогодні — Роменський район Сумської області держави Україна.

Як адміністративно-територіальна одиниця Роменський район запроваджений комуністичною владою і почав існувати з жовтня 1930 року на підставі нового адміністративно-територіального поділу совєцької зони окупації територій УНР. З лютого по жовтень 1932 року Роменський район відносився до Харківської області, з жовтня 1932 року по січень 1939 року — до Чернігівської, а з січня 1939 року — до новоствореної Сумської області. Після звільнення України від СРСР статус району не змінився.

Культура[ред.ред. код]

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Район адміністративно-територіально поділяється на 32 сільські ради, які об'єднують 128 населений пункт та підпорядковані Роменській районній раді[1].

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Корінецьку сільраду Роменського району до складу Бахмацького району Чернігівської області, а Волошнівську, Новогребельську, Хоминцівську та Ярошівську сільради Срібнянського району Чернігівської області — до складу Роменського району Сумської області.[2]

У жовтні 2008 р. з обліку були зняті села Касянове та Розумакове.

Політика[ред.ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Ромненського району було створено 70 виборчих дільниць. Явка на виборах складала - 71,49% (проголосували 22 154 із 30 990 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 56,72% (12 566 виборців); Юлія Тимошенко - 17,82% (3 947 виборців), Олег Ляшко - 12,35% (2 735 виборців), Анатолій Гриценко - 3,85% (852 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 1,04%.[3]

Персоналії[ред.ред. код]

Роменщина — батьківщина багатьох діячів науки, мистецтва, культури, літератури, відомих державних, військових і політичних діячів. Серед них імена Кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського, відомих представників української старшини Григорія та Василя Полетик, художників Григорія Стеценка, лауреата Шевченківської премії Миколи Бута, майстра художньої кераміки Павла Іванченка, відомого музикознавця, чоловіка Лесі Українки Климента Квітки, кобзаря Івана Запорожченка, Євгена Адамцевича, мистецтвознавця і археолога першовідкривача Роменської культури Миколи Макаренка, мовознавця Олександра Потебні, відомих вітчизняних медиків Івана Савченка, Олександра Скоромця, Василя Чаговеця, правознавця Миколи Максименка, геодезиста і картографа Івана Стрельбицького, письменника Григорія Нудьги, Івана Сердюкова, Івана Бойка, історика Володимира Пархоменка, військових політичних діячів Тягнибіди Івана Федька, артистів Василя Яременка, Ірини Воликівської.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Природоохоронні території[ред.ред. код]

Персоналії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Конотопський район Буринський район
Чернігівська область
(Талалаївський район)
Недригайлівський район
Чернігівська область
(Срібнянський район)
Полтавська область
(Лохвицький район)
Липоводолинський район