Тарасенко Олександр Кирилович
Олександр Тарасенко | ||||
---|---|---|---|---|
Тарасенко Олександр Кирилович | ||||
Народження | 12 квітня 1960 с. Борисівка, Бердянський район, Запорізької області, Українська РСР, СРСР | |||
Смерть | 3 березня 2022 (61 рік) | |||
м. Полтава | ||||
Національність | українець | |||
Країна | Україна | |||
Жанр | графіка | |||
Навчання | Харківський художньо-промислового інститут (1985) | |||
Діяльність | військовослужбовець | |||
Учасник | російське вторгнення в Україну (з 2022) і Російсько-українська війна (з 2014) | |||
| ||||
Олександр Кирилович Тарасенко (нар. 12 квітня 1960, с. Борисівка, Бердянський район, Запорізької області, Українська РСР, СРСР — пом. 3 березня 2022, Полтава) — український художник, член НСХУ (2006), доцент кафедри образотворчого мистецтва Полтавського національного педагогічного університету імені Володимира Короленка, доцент (1995). Помер у лікарні через отримане важке осколочне поранення у боях під Охтиркою в ході російського вторгнення в Україну.
Олександр Тарасенко народився 1960 року у с. Борисівка Запорізької області. У 1980 році закінчив Харківське державне художнє училище. Потім п'ять років навчався у Харківському художньо-промислового інституту. Отримав спеціальність графіка. Його педагогами з фаху були: С. Бесєдін, О. Юрченко, О. Векленко, Й.Карась, В. Чурсіна, З. Фролова, Є. Спіцевич, В. Лапін, А. Луценко.
Олександр Тарасенко з 1985 року працював у Полтавському інженерно-будівельному університеті. З 1998 по 2014 роки — очолював кафедру образотворчого мистецтва. З 2015 року працював доцентом на кафедрі образотворчого мистецтва у Полтавському НПУ ім. В. Г. Короленка, а також доцентом Луганського НУ ім. Т. Г. Шевченка.
У 1997 році йому присвоєно вчене звання доцента[1].
Олександр Тарасенко з перших днів російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року пішов боронити рідну землю від ворога. Він отримав важке осколочне поранення у боях під Охтиркою. Попри зусилля лікарів, врятувати захисника не вдалося[2].
Автор живописних, графічних творів, зокрема:
- Основні художні твори
- «Портрет Кардаша І. А.» (1985),
- «Портрет художника-педагога Козакова П. П.» (1985),
- «Портрет Андрія Катренка» (1985);
- «Сільський лікар» (1985), «Диканька» (1987),
- «Бахчисарайський мотив».
Автор іконостасу храму Сімона Богоприїмця у с. Михайлики Шишацького району (2017) та іконостасу Троїцької церкви у селі Великі Будища Диканського району (2019).
Член Національної спілки художників України (2006).
Нагороджений Знаком «Відмінник освіти України», Почесними грамотами Міністерства освіти України, Полтавської обласної ради та Полтавської міської ради.
- ↑ Пругло, Ян (2 березня 2022). ОБІРВАЛОСЯ ЖИТТЯ ДОЦЕНТА ПНПУ ТА ЧЛЕНА ТЕРОБОРОНИ ОЛЕКСАНДРА ТАРАСЕНКА. Інтернет-видання. Полтавщина (укр.). Процитовано 4 березня 2022.
- ↑ Правденко, Ольга (4 березня 2022). Через отримані в бою поранення помер викладач з Полтави, художник Олександр Тарасенко. kolo.news (укр.). Процитовано 4 березня 2022.
- Народились 12 квітня
- Народились 1960
- Померли 3 березня
- Померли 2022
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Українські митці, що загинули під час російсько-української війни, захищаючи Україну
- Українські художники
- Уродженці Бердянського району
- Померли в Полтаві
- Українські воїни, загиблі під час російського вторгнення в Україну 2022